2.14. Міграція населення

	Прибуло	Вибуло	Приріст, скорочення (-)
	тисяч осіб
1945	78,1	31,0	47,1
1950	35,2	38,5	-3,3
1955	36,9	32,3	4,6
1960	37,6	27,6	10,0
1970	36,7	30,6	6,1
1975	39,1	31,7	7,4
1980	31,4	23,6	7,8
1985	37,0	30,4	6,6
1990	20,6	19,3	1,3
1995	9,7	16,7	-7,0
2000	10,9	27,8	-16,9
2005	12,6	9,5	3,1

3. Зайнятість населення і оплата праці

Кількість на­й­маних пра­ців­ни­ків охо­п­лює за­йня­тих, які за мі­с­цем ро­бо­ти укла­ли письмову тру­до­ву уго­ду (контракт, договір цивільно-правового характеру) на по­стій­ній або тим­ча­со­вій основі. До ці­єї ка­те­го­рії від­не­се­ні пра­ців­ни­ки ве­ли­ких, се­ре­д­ніх та ма­лих під­при­ємств, бю­дже­т­них і фінансових уста­нов та гро­мад­сь­ких ор­га­ні­за­цій дер­жа­в­ної та не­дер­жа­в­ної фо­р­м вла­с­но­с­ті, а також військові кадрової служби та іно­зе­мні громадяни.

Наймані працівники враховуються за місцем сфери прикладання їх праці, тобто за місцем знаходження підприємства або його структурного підрозділу та класифікуються за відповідними видами економічної дільності. За­йня­тий пра­ців­ник вра­хо­ву­єть­ся тіль­ки один раз (за мі­с­цем ос­но­в­ної ро­бо­ти) не­за­ле­ж­но від стро­ку тру­до­во­го до­го­во­ру та три­ва­ло­с­ті ро­бо­чо­го ча­су.

По­ка­з­ник середньорічної кількості на­й­ма­них пра­ців­ни­ків за видами економічної діяльності, не вра­хо­вує пра­ців­ни­ків статистично ма­лих під­при­ємств, а та­кож за­йня­тих у громадян-підприємців та на умо­вах до­го­во­рів ци­ві­ль­но-­пра­во­во­го ха­ра­к­те­ру. У зв’язку зі зміною методології у 2004 році у кількості найманих працівників не враховуються також категорії працівників, які отримують грошове забезпечення (військовослужбовці і особи рядового та начальницького складу).

Середньомісячна (за рік) номінальна заробітна плата найманих працівників визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці за рік на середньорічну кількість працівників та на 12 місяців.

Без­ро­бі­т­ні (за методологією Між­на­ро­д­ної Ор­га­ні­за­ції Пра­ці (МОП) – осо­би у ві­ці 15–70 ро­ків (за­ре­є­с­т­ро­ва­ні та не­за­ре­є­с­т­ро­ва­ні в дер­жа­в­ній слу­ж­бі за­йня­то­с­ті), які од­но­чаc­но за­до­во­ль­ня­ють трьом умовам: не ма­ли ро­бо­ти (при­бу­т­ко­во­го за­нят­тя); про­тя­гом остан­ніх чо­ти­рьох ти­ж­нів шу­ка­ли ро­бо­ту або на­ма­га­лись ор­га­ні­зу­ва­ти вла­с­ну спра­ву; впро­довж най­бли­ж­чих двох ти­ж­нів бу­ли го­то­ві при­сту­пи­ти до ро­бо­ти, тоб­то по­ча­ти пра­цю­ва­ти за пла­ту за най­мом або на вла­с­но­му під­при­єм­с­т­ві.

До ка­те­го­рії без­ро­бі­т­них та­кож від­но­сять­ся осо­би, які приступають до ро­бо­ти про­тя­гом най­бли­ж­чих двох ти­ж­нів; знай­шли ро­бо­ту, че­ка­ють від­по­ві­ді; за­ре­є­с­т­ро­ва­ні в слу­ж­бі за­йня­то­с­ті як та­кі, що шу­ка­ють ро­бо­ту; на­вча­ють­ся за на­пра­в­лен­ням слу­ж­би за­йня­то­с­ті.

Рі­вень без­ро­біт­тя (за ме­то­до­ло­гі­єю МОП) – від­но­шен­ня кі­ль­ко­с­ті без­ро­бі­т­них ві­ком 15-70 ро­ків до еко­но­мі­ч­но ак­ти­в­но­го на­се­лен­ня (ро­бо­чої си­ли) зазна­че­но­го ві­ку або від­по­ві­д­ної со­ці­а­ль­но - ­де­мо­г­ра­фі­ч­ної озна­ки.

За­ре­є­с­т­ро­ва­ні без­ро­бі­т­ні згі­д­но із За­ко­ном Укра­ї­ни “Про за­йня­тість на­се­лен­ня” – це пра­це­зда­т­ні гро­ма­дя­ни пра­це­зда­т­но­го ві­ку, які не ма­ють за­ро­бі­т­ку або ін­ших пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ст­вом до­хо­дів, за­ре­є­с­т­ро­ва­ні у дер­жа­в­ній слу­ж­бі за­йня­то­с­ті як та­кі, що шу­ка­ють ро­бо­ту, го­то­ві та зда­т­ні при­сту­пи­ти до під­хо­дя­щої ро­бо­ти.

Рі­вень за­ре­є­с­т­ро­ва­но­го без­ро­біт­тя - визначається як відношення кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної кількості населення працездатного віку. Показник з 2004 року розраховується за удосконаленою методологією, яка враховує діючу демографічну структуру населення та методику розрахунку рівня безробіття. Рівні зареєстрованого безробіття на 1 січня 2000-2005 років перераховано за діючою методологією.

Кількість пра­ців­ни­ків, які пе­ре­бу­ва­ли в умо­вах ви­му­ше­ної не­по­в­ної за­йня­то­с­ті – кількість шта­т­них пра­ців­ни­ків, які не від­пра­цю­ва­ли вста­но­в­ле­ні го­ди­ни ро­бо­чо­го ча­су у за­зна­че­но­му пе­рі­оді з при­чин пе­ре­бу­ван­ня у від­пу­с­т­ках з іні­ці­а­ти­ви ад­мі­ні­с­т­ра­ції або пе­ре­ве­ден­ня їх на ро­бо­ту у ре­жи­мі не­по­в­но­го ро­бо­чо­го дня (ти­ж­ня).