Тема 8 Фінансове планування на підприємствах. План

1. Фінансова стратегія і перспективне планування.

2. Зміст і методи фінансового планування на підприємстві.

3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання

4. Зміст і значення оперативного фінансового плану.

Література: А.М. Поддєрьогін ст.401-452;

за ред. Дем'яненко ст.267-290.

1

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії - це галузь фінансового планування.

Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Фінансова стратегія - це система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства й найефективніший шлях їх досягнення.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

- формування та ефективне використання фінансових ресурсів; - виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження

фінансових ресурсів на цих напрямках;

- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним

можливостям підприємства;

- визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір

напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної

переваги над конкурентами.

Завданнями фінансової стратегії є: - визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та

використання фінансових можливостей; - визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами

господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; - фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на

перспективу;

- вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів,

розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості; - розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов

кризового стану підприємств.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна. Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу.

2

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

• прогноз звіту про прибутки та збитки;

• прогноз руху грошових коштів.

• прогноз балансу активів і пасивів.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування полягає в розробленні конкретних фінансових планів, які дають можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є: - забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними

фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами

господарювання, банками, страховими компаніями;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального с

його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок

раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тому, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання. Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів (ставки податків, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів).

За використання розрахунково-аналітичного способу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший (мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату; максимум абсолютної суми одержаного прибутку і т.інше). Економіко-математичного моделювання робить можливим знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів.

3

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка бізнес-плану, який має перш за все вирішувати завдання поліпшення фінансового стану підприємства. У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим. Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні Доходів та Витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою та складається з двох частин:

Частина I. Формування чистого прибутку.

Включає в себе такі розділи:

1. Доходи.

2. Витрати.

3. Фінансові результати діяльності.

4. Плановий розподіл чистого прибутку.

Частина II. Джерела формування і надходження коштів на напрями використання.

Друга частина фінансового плану „Джерела формування і надходження коштів та напрями використання” включає 7 розділів:

1. Джерела формування та надходження коштів.

2. Приріст активів підприємства.

3. Повернення залучених коштів.

4. Витрати, пов‘язані з унесенням обов‘язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

5. Покриття збитків минулих періодів.

6. Елементи операційних витрат.

7. Розрахунок податку на додану вартість.

Звітний фінансовий план, що складається за кожний квартал, півріччя і рік, дозволяє встановити, наскільки заплановані доходи і витрати підприємства забезпечували фінансовими ресурсами здійснення плану виробництва й реалізації продукції, вивчити причини відхилень показників звіту від плану, виявити „вузькі” місця, виявити резерви підвищення рентабельності виробництва.

4

Оперативне фінансове планування вкрай потрібне підприємству для контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності та виконанням поточного фінансового плану. Це пояснюється тим, що фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів і потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати оперативний фінансовий план: баланс надходження коштів підприємства, який показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

До оперативного фінансового планування належать:

- Платіжний календар.

- Податковий календар.

- Касовий план.

Платіжний календар складають на квартал з розбивкою за місяцями або на місяць із розбивкою за декадами.

За допомогою платіжного календаря підприємство:

• узгоджує свої грошові надходження і майбутні витрати;

• формує інформацію про рух грошових потоків і витрат;

• здійснює аналіз платежів;

• визначає потребу в короткостроковому кредиті за тимчасової розбіжності грошових надходжень і зобов‘язань;

• розраховує тимчасово вільні грошові кошти підприємства та визначає найефективніші напрями їх використання.

У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, позичковий та інші рахунки підприємства в банку, тобто фіксується рух грошових коштів за джерелами їх надходження та напрямами використання.

Підприємства поряд з платіжним календарем складають податковий календар, де вказують перелік податків і дати їх сплати.

Підприємства також можуть розробляти платіжний календар з розрахунків з постачальниками, платіжний календар з обслуговування боргів тощо.

Касовий план - план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план потрібний для контролю за надходженнями і витратами готівки. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частку надходжень становить саме готівка. Касовий план необхідний підприємству, щоб якомога точніше уявляти обсяг зобов‘язань перед працівниками підприємства щодо виплати заробітної плати та інших виплат. Банку, котрий обслуговує підприємство, також потрібний його касовий план для складання власного зведеного касового плану з обслуговування своїх клієнтів.