- •Тема 1.Системи відліку
- •Тема 2.Пеpевод чисел із однієї системи відліку в іншу
- •Тема 3.Представлення чисел в еом
- •Тема 4.Двійкова арифметика
- •Тема 5.Арифметичні дії над числами з плаваючою комою
- •Тема 6.Аpхітектуpа мікpопpоцесоpа кр580вм80
- •Мультиплексор
- •Тема 7.Пpогpамна модель мп кр580вм80а
- •Тема 8. Методи адpесацiї
- •Тема 9. Машина мова та асемблер
- •Тема 10. Загальна архітектура еом
- •Центральний процесор
- •Запам’ятовуючі пристрої
- •Пристрій введення-виведення
- •Регістри
- •Тема 11. Система команд
- •Групи команд
- •Алгоритм виконання команд
- •Тема 12.Склад команд мп кр580вм80 Склад команд аpифметичних дій мп кр580вм80
- •Додавання з подвійною точністю
- •Операції віднімання
- •Віднімання з позикою
- •Команди інкрементування і декрементування
- •Склад команд передачі даних
- •Команди прямої адресації
- •Додаткові команди
- •E 0101 0111 e не змінюється
- •Склад команд логічних операцій
- •18. Cmc Cy Діє лише на біт Cy.
- •Команди розгалуження і переходів
- •Команда виклику підпрограми
- •Склад команд управління
- •Така задача виникає при аналізі станів сукупності тумблерів, пускачів, перемикачів або індикаторів.
- •Тема 13. Псевдокоманди мп кр580вм80
- •Програма
- •Програма
- •Програма
- •Приклад 10. Додавання десяткових чисел
- •П рограма Алгоритм
- •Тема 14. Директиви умовного асемблювання
- •Тема 15. Макрокоманди
- •Тема 16. Одно та двохпрохідний асемблери
- •Тема 17. Представлення інформації в полях назв, операцій, операндів та коментарів
- •Використання в адресних виразах арифметичних або логічних операціях для всіх типів даних.
- •Приклад 11. Таблиця квадратів
- •Програма Алгоритм
- •Тема 18. Літерно-цифровий код
- •Обробка символьної інформації
- •Приклад 12. Довжина рядка символів в коді ascii
- •Програма Алгоритм
- •Тема 19. Структура управління мп Intel 8080
- •Тема 20. Конструювання програм
- •Структурне програмування
Тема 20. Конструювання програм
Традиційно конструювання програми пов’язано з створенням блок-схеми. Але фактично блок-схеми більш корисні при документовані ніж при проектуванні. Блок-схема корисна при описі структури програми та при поясненні її роботи. Тому на етапі проектування більш ефективні нові методи проектування програм. До них відносять:
Модульне програмування. Це метод при якому довгі програми розділяють на короткі, які називають модулями та можуть бути спроектовані, закодовані і відлагодженні окремо з застосуванням мінімальних відомостей про інші програми.
Проектування донизу. Це метод, при якому задача розділяється спочатку на декілька загальних підзадач, які потім, в свою чергу, деталізуються далі. Цей процес продовжується зверху до низу до тих пір, поки підзадачі не є поставленими в такому вигляді, що їх можна просто реалізувати на ЕОМ.
Структурне програмування. У відповідності до цього методу програми пишуть по спеціально розробленим правилам. Ці правила дозволяють використовувати тільки визначені типи програмних операторів.
Структурне програмування
В структурному програмуванні використовують тільки прості логічні структури. Якобіні довів, що будь-яка програма може бути написана з використанням тільки трьох структур:
послідовної, в якій команди або програми виконуються послідовно в тому порядку, в якому вони записані;
умовного типу IF-THEN-ELSE, тобто IF A THEN P1 ELSE P2 , де А – логічний вираз, а Р1 та Р2 – програми, що складено з трьох канонічних структур.
Приклад IF x≠0 THEN y=1/x ELSE y =0
Ця конструкція забезпечує запобігання ділення на нуль та визначення y в тому випадку коли x=0.
Рис.20.1 Блок-схема розгалуження
3) циклічного типу DO – WHILE, тобто DO P WHILE A (виконувати Р поки А), де А – логічний вираз, Р – програма, що складається тільки з дозволених структурних елементів.
Програма називається структурованою, якщо вона описана з використанням трьох розглянутих структур. Якщо при виконанні програми Р1 рис.20.1 виникає помилка, то буде точно відомо, як ЕОМ попала в цю точку. На рис.20.3 наведено приклад неструктурованої програми.
Рис.20.2 Блок-схема циклу
Рис.20.2
Блок-схема н
еструктурованої
програми
