Тема 26. Василь Барка (Очерет) (1908 - 2003) План

2. Доля письменника-емігранта. Періодизація творчості.

3. Філософська концепція буття як любові.

4. Поєтяїний світ В.Ьарки. Цикл "Океан" - "своєрідна Божественна Літургія любові" (Л. ГІлющ). Жанрове багатство поезії.

5. Роман "Жовтив князь" як хроніка геноциду українського народу.

6. Епіка 60 -80-хpp.

Тексти

Вибрані поезії зі збірок. Океан. Жовтий князь.

Література

Барка В. Автобіографія // Українське слово: Хрестоматія.„У 4 кн. - Кн.. 2. |

• С. 642-653.

Бойчук Б. Спомини в біографії. - К.,2003. - С. 83-89. *1

Жулинський М. У світлі віри. Голодомор в Україні та роман Василя Барки "Жовтий князь" // Барка В. Жовтий князь. - К., 1991. - С. 5-26.

Жулинський М. Високий світоч віри: Голодомор в Україні та роман Васи­ля Барки "Жовтий князь". - К-, 2003.

ГолованьТ. До таємниць морального критерію слова: Досвід символізму та сюрреалізму в поезії Василя Барки // Українська мова і література в середній школі... - 2002. - № 5. - С. 184-193.

Жулинський М. Василь Барка // Слово і доля. - К., 2002.

Історія української літератури XX ст.: У 2 кн. - Кн.. 2. Ч. 2 (1940-ві-1950- ті роки)-К., 1994.-С. 205-211.

Ковалів Ю. Про письменника Василя Барку // Слово і час. -1992.-№ 2. - С. 11-12.

Ковальчук О.Г. Голгофа України: "Жовтий князь" В.Барки та "Сад Іетси- манський" І.Багряного. - Ніжин, 1995.

Кіндрась К. Відкритий океан Василя Барки, якому виповнилося 93 роки // Берегиня. - 2001. - № 4. - С. 84.

Лучків С. "Океан" Василя Барки //Слово і час. -1998. - № 12. - с. 14 -19.

Мовчан Р "Жовтий князь" Василя Барки//Слово і час. - 1998. - № 12. - С. 14-18.

Мовчан R Вершник неба в океані життя // УМЛШ. - 1998. - № 21 - 24. -С. 2.

ПлющЛ. Божественна літургія "Океану" // Слово і час. - 1993. - № 11 .- С. 92-96.

Пушко В.Ф. Жанрово-стильові особливості прози Василя Барки: Авто- реф. дне... канд. філол. наук: 10.01.01 // Київ нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К, 2001.

Пушко В. Ф. Василь Барка: Навчальний посібник-хрестоматія. - Лу­ганськ, 2003.

Пушко В.Ф. Страдницька доля Василя Барки // Слово і час. - 2000. - №

9. - С. 65-71.

Салига Т. У космічній гармонії (В.Барка) // Салига Т. Продовження: літє- ратурно-критичні студії. - Л., 1991. - С. 203-215.

Славутич Я. Голодомор в українській літературі на Заході // Славутич Я- Меч і перо. Вибрані дослідження, статті та огляди. - К-, 1992. - С. 387-412.

Скрипка В. Ескапізм Василя Барки // Кур'єр Крив басу. - 1997 - № 83 - 84. - С. 64 - 70.

Тарнавський О. Поет, одержимий поезіею //Тарнавський О. Відоме й по- завідоме. - К, 1999. - С. 371-383.

Тарута Т. Вивчення творчості Василя Барки в школі: Посібник для вчите­ля. - Тернопіль, 2004.

Шерех Ю. Поезія ясно вишневого вечора // Шерех Ю. Пороги й Запо­рожжя: Мистецтво. Література. Ідеологія: В 3-хт. - X., 1998. - Т. 1. - С. 278- 292.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Є. Сверстюк: "У прямуванні Василь Барка теж самітник: він ус­падкував сковородинську духовну дорогу і не сходив з неї, бо з цієї, дороги справжні не сходять. Християнський мислитель, христи­янський поет, він завжди йшов неухильно своєю дорогою, і там бу­ло дуже мало супутників".

В. Барка: "Для сюжету в романі "Жовтий князь" основа склада­лася з постійно збираних подробиць протягом четвертини віку: від часу самого лихоліття і до початку оформлення тексту - в 1958 році.

Головна частина в змісті набагато зложилась також з особис­тих вражень; голод витерплювався тяжко, в повному виснаженні, з дюжиною відкритих при напрямках кровоносних судин ранок, звідки сочилася брунатнувата рідина; на ногах тріскалася шкіра, оголюючи слизисто-кров'янисту поверхню. Трудно було ходити і треба було часом обпиратися об стіни чи паркани. Здавалось: ось кінець! - але з милостивої волі Божої пощасливилось вижити, мож­ливо, для свідчення: що сталось. І слід сказати, що без цього край­нього стерплення голоду, не знати, чи зміг би автор відповідно описати дійсність в "граничному" стані".

Ю. Шервіс: "Концепція його модернізму корінням своїм тор­кається вічнаj навкслобожих чи Божих джерел, які для нас до­ступні тарозлірами невимірні, як і невичерпні".

М. Жулинський: "Мовна палітра Василя Барки надзвичайно ши­рока і різнобарвна, цілеспрямовано "нарощувана" власними слово­творами, образно експериментальна і складна для сприйняття. Необхідна.інтелектуальна напруга, аби осягнути "генеалогію" но­вотвору і сприйняти, змістову вражальність в комплексі авторсь­ких мовних новацій та образно-виражальної стилістики епосу в цілому. Толу читач Василя Барки - інтелектуал, готовий до співтворчості в процесі осягнення його тексту як інтенсивно "пе- реображуваного авторського досвіду".

С. Павличко: "Барчині неологізми й деструкція мови прихову­ють маленький, вузький патріархальний світ, який зводиться до "України", яка у свою чергу, е селом з білими хатками та ідилічни­ми селянами. Колективізація, голод, комунізм, безбожництво зруй­нували цей світ, відтак усі Барчині тексти присвячені розповіді про цю катастрофу, а в певному метафізичному сенсі - спробі відродити цей світ хоча б шляхом його поетичної ідеалізації".