- •Поняття та система договірного права
- •Предмет та принципи договірного права України
- •Джерела договірного права України
- •Поняття і значення договору у господарській діяльності
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання
- •6. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері господарської діяльності
- •7. Зміст цивільного (господарського) договору
- •8. Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання
- •9. Воля та волевиявлення в договорі. Форма договорів та наслідки недотримання форми договору
- •10. Умови дійсності правочинів (договорів)
- •11.Класифікація договорів у цивільному (господарському) праві.
- •12. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки
- •13 Публічний договір та сфера його застосування.
- •14. Порядок та стадії укладання договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •15. Порядок врегулювання переддоговірних спорів за законодавством України.
- •17. Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними.
- •19. Види недійсних правочинів та наслідки визнання договорів недійсними.
- •20. Підстави та порядок зміни кредитора у зобовязанні
- •21. Перевід боргу в зобов´язанні та його юридичне оформлення
- •22. Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, місця, часу, способу)
- •23. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •24. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань
- •Глава 49 цку забезпечення виконання зобов'язання
- •25. Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов’язань
- •26. Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •27.Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязання
- •28.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •29.Поняття та види застави.Форма договору застави.
- •30.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •31.Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •32. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •33. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •34. Поняття майнової відповідальності та її підстави (умови цивільно-правової відповідальності).
- •35. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •36. Поняття, види збитків та порядок відшкодування збитків в разі неналежного виконання договірних зобов’язань.
- •37. Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •38. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •39. Вина кредитора та її наслідки
- •40. Поняття та загальна характеристика договорів купівлі-продажу
- •44. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •45. Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •46. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •47. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
- •48. Особливості оптової купівлі-продажу.
- •49. Предмет договору щодо передачі майна у власність.
- •50. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •51. Правове регулювання закупівлі товарів за державні кошти
- •52. Поняття та юридична характеристика договору контрактації
- •53. Поняття та юридична характеристика договору дарування
- •54. Поняття та юридична характеристика договору міни
- •55. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)
- •56. Права і обов’язки сторін за договором найму(оренди
- •57. Дострокове розірвання договору найму(оренди).
- •58. Відповідальність сторін в разі порушення умов договору найму(оренди).
- •59. Поняття та предмет договору оренди державного та комунального майна.
- •60. Сторони в договорі оренди державного і комунального майна
- •61. Порядок укладання та істотні умови договору оренди державного і комунального майна
- •Порядок укладення договору оренди
- •Істотні умови договору оренди:
- •62. Договір прокату
- •63. Договір лізингу та його юридична характеристика
- •64. Поняття, істотні умови та форма договору підряду
- •65. Права та обов’язки підрядника. Права та обов’язки замовника за договором підряду.
- •69.Поняття договору про надання послуг та їх система
- •Правова характеристика договору страхування. Зміст страхового зобов’язання.
- •Поняття та види транспортних договорів
- •Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів перевезення вантажів
- •Загальна характеристика договорів перевезення пасажирів та багажу.
- •75. Загальна характеристика договору позики.
- •76. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору.
- •77. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна характеристика.
- •78. Поняття договору доручення і його відмінність від суміжних договорів.
- •79. Сторони, предмет і форма договору доручення.
- •80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.
- •81. Права та обов’язки сторін договору комісії.
- •82. Поняття та зміст агентського договору.
- •83. Загальна характеристика договору зберігання.
- •84. Договір про спільну діяльність.
- •85. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
30.Застава нерухомого майна(іпотека)
Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
31.Порядок звернення стягнення на предмет застави.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.