3.6 Формули
Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули і рівняння у КР (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.
Наприклад, цитата в тексті: “Відомо, що
,
(4.1)
де
— математичне очікування;
— середнє
квадратичне відхилення міцності та
навантаження.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “×”. Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом відокремлюють комою.
3.7 Правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні дипломної роботи студент має посилатися на джерела, матеріали з яких він наводить або на ідеях і висновках яких розробляє проблеми, завдання, питання роботи. Такі посилання дають змогу відшукати документи й перевірити достовірність їх цитування, допомагають з’ясувати їх зміст та обсяг тощо.
Якщо використовують інформацію, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, то в посиланні слід точно зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела.
Посилання подають одразу після цитати у квадратних дужках, де зазначають порядковий номер джерела у списку використаних джерел і відповідну сторінку (наприклад: [4, с. 35]).
Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланнях слід писати: ”... у розділі 3...”, ”... дивись 2.1 ...“, “... за 3.3...”, “... відповідно до 2.3. ...”, “... на рис. 1.2 ...“, або “... на рисунку 1.2 ...”, “... у таблиці 3.2 ...”, “... (див. 3.2) ...”, “... за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (1.3) — (1.2)...”, “... у додатку Б...”.
3.8 Список використаних джерел
Список використаних джерел — це обов’язкова складова, важливий елемент наукового апарату КР, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Список використаних джерел подають у такій послідовності:
закони України;
інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;
наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;
наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84 Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила складання).
Зразок оформлення бібліографічного опису наведено у Додатку Г.