Іі. Вибір теми, структура, зміст курсової роботи

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Тема курсової роботи обирається студентами самостійно, на підставі переліку, запропонованого кафедрою. Студенти можуть запропонувати свої теми, погодивши їх з керівниками. Бажано, щоб обрані теми були близькі до кола питань, якими студенти будуть займатися у своїй практичній діяльності.

Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) і складає план курсової роботи.

Курсова робота має включати: титульний лист, реферат, зміст, вступ, теоретичну, практичну та рекомендаційну частину, висновки, список використаної літератури, додатки. План курсової роботи взагалі може складати розділи, наведені в додатках 4-7.

Титульний аркуш курсової роботи містить:

• назву міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад;

• найменування навчального закладу, де виконана курсова робота;

• найменування кафедри;

• назву курсової роботи;

• прізвище, ім'я, по батькові студента, що виконав роботу, факультет, курс, група;

• прізвище, ім'я, по батькові, вчений ступінь, вчене звання, посада наукового керівника;

• місто і рік виконання курсової роботи.

Зразок титульного аркушу курсової роботи наведено в додатку 1.

Зразок реферату курсової роботи наведено в додатку 2.

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків, додатків, переліку літератури.

Головним завданням вступу є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань щодо конкретних умов дослідження Крім того в цій частині роботи слід чітко визначити її мету та завдання (спираючись на зміст), предмет та об’єкт дослідження.

Обсяг вступу не має перевищувати 2-3 сторінки.

Вступ розкриває сутність і стан досліджуваної проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить декількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для визначення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкт а.

Об’єкт та предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Інформаційне забезпечення результатів дослідження. Інформаційною базою для виконання курсової роботи є вітчизняні та закордонні фахові видання, статистичні дані, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності об’єкту дослідження, інші інформаційні джерела.

Перший розділ (теоретична частина) має містити декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування предмета дослідження має визначити роль і сутність проблеми, що вивчається, її місце у рішенні загальної маркетингової програми фірми, досвід рішення питань, що розглядаються у нашій країні та за кордоном. Важливо на основі літературних джерел проаналізувати свою точку зору у суперечливих випадках. Перша теоретична глава повинна складати не більш четвертої частини загального обсягу тексту курсової роботи. Три чверті обсягу роботи повинні бути написані на конкретному практичному матеріалі, відображати матеріали самостійного дослідження студента. Курсова робота, яка виконана студентом тільки на основі літературних джерел без використання фактичних матеріалів конкретного підприємства, їх аналізу та узагальнювання, не допускається до захисту та повертається до доопрацювання.

Текст потрібно ілюструвати графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Другий розділ (аналітична частина) курсової роботи має носити аналітичний, дослідний характер, базуватися на конкретних практичних матеріалах підприємства, що аналізується. У цій главі необхідно представити об’єктивний аналіз фактичного стану досліджуваних питань на підприємстві, методи і матеріали досліджень. Студент не повинен обмежуватися тільки збором готової інформації, а треба провести особисте дослідження на підприємстві. З цією метою можуть бути проведені анкетні опитування по готовим чи самостійно розробленим методикам та програмам.

В другому розділі курсової роботи передбачається складання плану маркетингового дослідження, в якому повинні бути відображені: методи проведення маркетингового дослідження, джерела інформації, методи збору первинних даних, обсяг та помилка вибірки, методи обробки і аналізу інформації. Примірний план, який може бути використаний для будь якого маркетингового дослідження, зрозуміло з умовою корегування необхідної маркетингової інформації, наведено у додатку 3.

Для одержання інформації в маркетингових дослідженнях використовуються наступні методи: інтерв'ю, спостереження, експеримент і панель.

Обрану тему студенти повинні досліджувати із застосуванням усіх методів збору даних: опитування (інтерв'ю й анкета), спостереження, експеримент, панель. Коротка характеристика цих методів збору приведена нижче.

Інтерв'ю - це опитування учасників ринку й експертів. Даний метод використовується при первинних дослідженнях. Інтерв'ю буває в різних формах, а саме: письмове, усне, телефонне, вільне, стандартизоване. Інтерв'ю призначено для збору даних про звички споживачів, дослідження іміджу марок і організацій, а також дослідження мотивації. Перевагами інтерв'ю є те, що воно дозволяє проводити дослідження не сприйманих обставин (наприклад - мотиви). Недоліки інтерв'ю полягають у тому, що особистість інтерв'юера впливає на результат інтерв'ю, і вибірка виходить репрезентативна.

Спостереження - це планомірне охоплення сприйманих органами почуттів обставин без впливу на об'єкт спостереження. Спостереження буває в різних формах, а саме: польове, лабораторне, особисте, за участю особи, що спостерігає і без неї. Спостереження призначене для збору даних про поводження споживачів. Перевагами спостереження є те, що воно об’єктивніше і точніше, ніж опитування. Недоліки спостереження полягають у тому, що воно дороге і що багато фактів не піддаються спостереженню.

Експеримент - це дослідження впливу одного фактора на інший при одночасному контролі сторонніх факторів. Експерименти бувають польовими чи лабораторними. Експеримент призначений для досліджень продукту, тесту ринку, дослідження реклами. Перевагами експерименту є те, що він дає можливість роздільного спостереження за впливом різних перемінних. Недоліки експерименту полягають у тому, що він вимагає значної витрати часу і грошей, важко створити реалістичність умов, тримати процес експерименту під контролем.

Панель - це повторюваний збір даних в одній групі через рівні проміжки часу. Панель буває торговою чи споживчою. Панель призначена для постійного відстеження торгових запасів у групі магазинів чи споживачів. Перевагами панелі є те, що воно дозволяє виявити розвиток у часі. Недоліки панелі складаються в недовговічності панелі й у прояві ефекту панелі.

Методи дослідження слід обирати, виходячи із об’єкту та предмету дослідження: ринку, макросистеми, потенціалу підприємства, конкурентів, сильних і слабких сторін організації тощо..

Аналіз ринку полягає в систематичному, із залученням методів дослідження ринку, виявленні всіх обставин, пов'язаних з реальними і потенційними партнерами організації по ринку.

Аналіз ринку націлений на одержання інформації, у першу чергу про споживачів, а також про постачальників, торгівлю, посередників. Для аналізу використовується як уже наявна інформація, наприклад, звіти служби збуту, листи клієнтів, а також дані, отримані за допомогою різних методів дослідження ринку. Це можуть бути в залежності від типу й особливостей ринку інтерв'ю (у формі анкети чи усного телефонного опитування), спостереження, панель, експеримент.

Для одержання необхідної інформації потрібно спочатку однозначно виділити ринки чи ринкові сегменти, що повинні служити предметом аналізу. Потім необхідно досліджувати структуру цих об'єктів і можливі тенденції їхнього розвитку. Дані розподіляються на кількісні і якісні.

Аналіз макросистеми спрямований на вивчення умов навколишнього середовища, що характеризуються тим, що не мають прямого зв'язку з ринком, але впливають так само на усіх виробників, зайнятих у даному географічному регіоні. Прийнято розподіляти макрооточення організації на економічний, соціально-культурний, фізичний, політико-правовий і технологічний компоненти. Через занадто велике число факторів макросистеми практично неможливо врахувати усі величини, що впливають на неї. Набагато доцільніше обмежити аналіз макросистеми невеликим числом ключових характеристик, що мають вирішальне значення в даній ситуації.

Аналіз потенціалу підприємства призначений для перевірки ресурсів та їхньої відповідності напрямкам стратегічного плану. Мета аналізу потенціалу - виявити можливості керівництва підприємства. Акцент робиться на питанні типу: які особливі здібності мають керівники підприємства? У яких областях вони мають компетентність? У яких областях вони не мають достатньої компетенції?

Аналіз потенціалу підприємства повинен містити практично всі сфери діяльності підприємства - виробництво, фінанси, кадри, наукові дослідження, організаційна культура підприємства і т.д. Найбільш придатним способом збору інформації про потенціал підприємства є систематичний розгляд усіх перерахованих вище напрямків. Джерелом кількісних показників доцільно брати внутрішню документацію підприємства (рахунки, статистику і т.д.). Для кількісної оцінки підприємницької культури, системи мотивації співробітників, якості виробничого планування, використання нових інформаційних технологій, організації збуту, фази життєвого циклу найважливіших продуктів, можливості одержання кредитів доцільно застосовувати опитування експертів чи керівництва підприємства за допомогою анкетування.

Для проведення аналізу конкурентів необхідно однозначно визначити всі організації, які можна віднести до кола реальних чи потенційних конкурентів.

Дослідження конкурентів спрямоване на з'ясування тих же проблем, що були сформульовані при аналізі власного потенціалу підприємства. Це повинно забезпечити порівняність інформації.

Аналіз конкурентів повинен включати всі сфери діяльності підприємства - виробництво, фінанси, кадри, наукові дослідження, методи управління. Найбільш придатним способом збору інформації про потенціал підприємства є систематичний розгляд усіх перерахованих вище напрямків. Джерелом кількісних показників доцільно брати внутрішню документацію підприємства (рахунки, статистика і т.д.). Для кількісної оцінки підприємницької культури і філософії, системи мотивації співробітників, якості виробничого планування, використання нових інформаційних технологій, організації збуту, фази життєвого циклу найважливіших продуктів, можливості одержання кредитів доцільно застосовувати опитування експертів керівництва підприємства за допомогою анкетування.

Аналіз сильних і слабких сторін організації з'єднує результати аналізу потенціалу й аналізу конкурентів. Він призначений для виявлення переваг і недоліків стосовно основних суперників. Для наочного представлення можна використовувати профіль сильних і слабких сторін.

У процесі опрацювання та аналізу зібраних матеріалів необхідно використовувати сучасні статистичні дані, економіко-математичні методи та персональні комп’ютери.

Аналітична частина роботи повинна ілюструватися таблицями, графіками, схемами, малюнками та іншими наглядними прийомами, що значно підвищує якість дослідження та дає змогу використовувати цей матеріал у майбутній дипломній роботі.

Третій розділ (рекомендаційна частина) розробляється на основі результатів аналізу. Кожна продукція повинна супроводжуватися викладанням її сутності та змісту, докладним економічним обґрунтуванням та визначенням соціально-економічної ефективності.

У висновках повинні узагальнюватися результати досліджень як у теоретичному плані, так і в плані конкретної реалізації маркетингових питань на підприємстві, формулюватися основні висновки, що відбивають сутність всієї роботи. Ті аспекти маркетингового дослідження, що не досліджувалися і не розкривалися в процесі викладення основного змісту роботи, не повинні бути затронуті у висновках. У противному випадку висновок виглядає надуманим і знижує якість роботи в цілому. Висновки повинні бути сформульовані лаконічно, чітко, у дуже стислій формі, відбивати сутність роботи, що проведено.

Додатки до курсової роботи мають містити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

• інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою;

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру,

• реальні документи підприємства;

• рекламні матеріали (каталоги, буклети, проспекти тощо).

Матеріали додатків не зараховуються в загальний обсяг роботи і не обмежується кількістю. Їх відбір повинен здійснюватися виходячи із забезпечення найбільш повного розкриття і обґрунтування проведених досліджень.