- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Обернена матриця
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
Означення. Диференціальне рівняння типу
(4.7)
називають
рівнянням
із
відокремленими
змінними,
тому що в цьому рівнянні змінні розділені,
тобто при
знаходиться тільки функція від х,
а при
- тільки функція від у.
Інтегруючи обидві частини цього рівняння, одержимо співвідношення, яке пов'язує розв'язок у, незалежну змінну х і довільну сталу С, тобто одержимо загальний інтеграл рівняння
. (4.8)
Приклад
4.1.
Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв'язання.
,
,
.
Приклад
4.2.
Розв'язати рівняння
Розв'язання.
Представляють
Запишемо
рівняння в диференціалах
Для
відокремлення змінних треба розділити
кожну з частин рівняння на добуток
функцій
.
Множник
називається розділяючим
множником.
Змінні відокремлені і можна інтегрувати.
;
Отриманий розв'язок є загальним інтегралом диференціального рівняння. Можна одержати і загальний розв'язок диференціального рівняння, якщо перетворити отриманий розв'язок:
.
Приклад 4.3. Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв'язання. Розділяючи змінні, знаходимо:
,
.
Інтегруючи, отримаємо:
або
.
Останнє співвідношення є загальним інтегралом даного рівняння.
Приклад 4.4. Розв'язати задачу Коші
,
.
Розв'язання. Розділяючи змінні, знаходимо:
.
Інтегруючи, отримаємо:
,
.
Одержали загальний інтеграл вихідного рівняння.
Розв'язавши останнє рівняння відносно у, знайдемо загальний розв'язок вихідного рівняння
,
,
.
Знайдемо частинний розв'язок, який задовольняє початковій умові :
,
,
,
.
- розв'язок
задачі Коші.
13.3. Однорідні диференціальні рівняння
Означення.
Функція
називається однорідною
функцією n-го порядку
щодо змінних х
і у,
якщо при будь-якому t
справедлива тотожність
.
Приклад
4.5.
- однорідна функція першого порядку,
тому що
.
Приклад
4.6.
- однорідна функція другого порядку,
тому що
.
Приклад
4.7.
- однорідна функція нульового порядку,
тому що
.
Означення.
Рівняння виду
називається однорідним,
якщо функції при
і
є однорідними однакового порядку.
Однорідне
рівняння зводиться до вигляду
і за допомогою заміни змінних
,
де
,
,
або
зводиться до рівняння із змінними, які
відокремлюються.
Приклад 4.8. Розв'язати задачу Коші
,
.
Розв'язання.
- однорідні
функції першого порядку
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
- загальний
розв'язок.
Знайдемо
частинний розв'язок, який задовольняє
початковій умові
:
,
.
- розв'язок
задачі Коші.
13.4. Лінійні диференціальні рівняння
Означення. Лінійним рівнянням першого порядку називається рівняння, що має вигляд
,
(4.9)
де
і
- задані неперервні функції від х
(або сталі).
Якщо
,
то рівняння називається однорідним.
