Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SHCHetinina_O.K._ta_insh._Matematika_dlya_ekono...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Нескінченно великі величини

Змінна величина xn називається нескінченно великою, якщо для будь-якого як завгодно великого числа M > 0 починаючи з деякого номера N для всіх n > N виконується нерівність xn > M.

Для позначення нескінченно великої послідовності {xn} використовується такий запис або запис при .

Члени нескінченно великих послідовностей необмежено зростають.

Зауваження. Символ “ ” не є числом, тому нескінченно великі послідовності границі не мають. Але прийнято говорити, що нескінченно велика має нескінченну границю, щоб виділити її серед інших послідовностей, що не мають границі, але не є нескінченно великими.

Приклади нескінченно великих: n, n2 ,10n, n!.

Властивості нескінченно великих величин

  1. Сума нескінченно великої й обмеженої є нескінченно великою.

  2. Сума двох нескінченно великих однакового знаку є нескінченно велика.

  3. Добуток двох нескінченно великих є нескінченно великою.

  4. Добуток нескінченно великої на сталу додатну величину є нескінченно велика величина.

Зауваження 1. Відношення двох нескінченно великих величин може бути величиною скінченною, нескінченно малою і нескінченно великою. Відношення двох нескінченно великих величин є “невизначеність” виду .

Зауваження 2. Різниця двох нескінченно великих величин може бути величиною скінченною, нескінченно малою і нескінченно великою. Різниця двох нескінченно великих величин являє собою “невизначеність” виду .

Зв'язок між нескінченно великими і нескінченно малими величинами

Якщо xn – нескінченно мала, то – нескінченно велика. І, навпаки, якщо yn – нескінченно велика, то – нескінченно мала, (с = const  0).

    1. Границя функції

Розглянемо функцію , визначену на деякому проміжку Х R . Нехай аргумент х приймає такі значення

х1, х2,…,хn,… (2.2)

де . Відповідні значення функції утворюють:

у1, у2,…,уn,… (2.3)

Означення границі функції.

Число А називається границею функції при х, яке наближається до х0, якщо для будь-якого як завгодно малого можна знайти таке число , що як тільки , ( ), то виконується нерівність

. (2.4)

Якщо функція має границю , то вона єдина.

Приклад 2.1. Довести, що .

Розв’язання. Візьмемо довільне число > 0. Треба для заданого числа знайти таке > 0, при якому з нерівності |x – 2| < випливає нерівність | f(x) – A| = |(3x – 1) – 5| < . Перетворивши останню нерівність, одержимо |3(x – 2)| < або |x – 2| < . Таким чином, якщо взяти , то для всіх х, що задовольняють нерівності |x – 2| < , буде виконуватися нерівність | f(x) – 5| < . Це означає, що .Наприклад, якщо = 0,1, то , якщо = , то і т.д.

Границя функції на нескінченності і нескінченні границі

Число А називається границею функції f(x) при x+ якщо для кожного > 0 можна знайти число М > 0 таке, що при x > М, виконується нерівність | f(x) – A| < . Позначення .

Число А називається границею функції f(x) при x-, якщо для кожного > 0 можна знайти число М < 0 таке, що при x < М, виконується нерівність | f(x) – A| < . Позначення .

Функція f(x) має своєю границею + при , якщо для будь-якого М>0 можна знайти число > 0 таке, що при всіх х, що задовольняють нерівності , буде виконуватися нерівність f(x) > М. Позначення .

Функція f(x) має своєю границею - при , якщо для будь-якого М>0 можна знайти число > 0 таке, що при всіх х, що задовольняють нерівності , буде виконуватися нерівність f(x) < -М. Позначення .

Односторонні границі функції

Лівосторонньою границею функції f(x) називається границя функції А1 при xа, за умови, що x приймає значення менші а. Використовують позначення .

Правосторонньою границею функції f(x) називається границя функції А2 при xа, за умови, що x приймає значення більші а. Використовують позначення .

Приклад 2.2. Знайти лівосторонню і правосторонню границі функції

при x  2.

Розв’язання. У даному випадку значення границі залежить від того, з якого боку x наближається до 2. Якщо x наближається до числа 2 зліва, тобто з боку менших значень х<2, то і .

Якщо x наближається до числа 2 праворуч, тобто з боку значень більших за 2 ( x 2), то і .

обчислення границь функцій. Розкриття невизначеностей

При обчисленні границі функції приходиться зустрічатися з двома різними типами прикладів.

  • Функція визначена в граничній точці х=а. Тоді .

Приклад 2.3. Знайти границю .

Розв’язання. Для обчислення границі функції заміняємо змінну х її граничним значенням, тобто

.

  • Функція в граничній точці х = а не визначена або обчислюється границя функції при . Тоді обчислення границі в кожному випадку вимагає індивідуального підходу. В одних задачах питання зводиться безпосередньо до застосування теорем про властивості нескінченно малих, в інших – функція в точці х = а або при являє собою невизначеність, тобто вираз виду , та інші.

Невизначеність розкривають винесенням аргументу з найбільшим показником степені з чисельника і знаменника дробу і скороченням на нього.

Приклад 2.4. Знайти границю .

Розв’язання. У чисельнику і знаменнику дробу винесемо за дужки і скоротимо на нього:

.

Приклад 2.5. Знайти границю .

Розв’язання. У чисельнику і знаменнику дробу винесемо за дужки і скоротимо на нього:

Приклад 2.6. Знайти границю .

Розв’язання. У чисельнику і знаменнику дробу винесемо за дужки і скоротимо на нього:

.

З прикладів видно, що при розкритті невизначеності , породжуваної відношенням двох многочленів, можна скористатися наступним правилом:

  • якщо показник старшого степеня чисельника більше показника старшого степеня знаменника, то границя дробу дорівнює нескінченності;

  • якщо показник старшого степеня чисельника дорівнює показнику старшого степеня знаменника, то границя дробу дорівнює відношенню коефіцієнтів при показниках старших степенів;

  • якщо показник старшого степеня чисельника менше показника старшого степеня знаменника, границя дробу дорівнює нулю.

Приклад 2.7. Знайти границю .

Розв’язання. Показник старшого степеня чисельника 4/3, а знаменника – 2. За вищевказаним правилом маємо: =0.

Приклад 2.8. Знайти границю .

Розв’язання. Показник старшого степеня чисельника 2, знаменника також 2. За вищевказаним правилом маємо:

Приклад 2.9. Знайти границю .

Розв’язання. Показник старшого степеня чисельника 3, знаменника 2. За вищевказаним правилом маємо:

Невизначеність { – } розкривають в залежності від виду функції. Якщо хоч один член різниці ірраціональний, то розкривають невизначеність помноживши і поділивши вираз, що знаходиться під знаком границі, на спряжений вираз, позбуваючись від ірраціональності в чисельнику. Якщо функція –різниця дробів, то позбуваються невизначеності приведенням дробів до спільного знаменника.

Приклад 2.10. Знайти границю .

Розв’язання. Помножимо і поділимо вираз, що стоїть під знаком границі, на спряжений вираз виду :

Приклад 2.11. Знайти границю .

Розв’язання. Приведемо до спільного знаменника дроби, тоді

.

Невизначеність розкривають виділенням у чисельнику і знаменнику множника, який дорівнює нулю (критичного множника) і скороченням на нього, або позбавленням від ірраціональності.

Приклад 2.12. Знайти границю

.

Розв’язання. При х=1 чисельник та знаменник дорівнюють нулю, тому це невизначеність виду . Виділимо в чисельнику критичний множник і скоротимо на нього

.

Приклад 2.13. Знайти границю .

Розв’язання. У цьому прикладі при х = 1 чисельник і знаменник дробу дорівнюють нулю, це невизначеність . Розділимо многочлени, що знаходяться у чисельнику та знаменнику, на “критичний множник” . Після додаткових перетворень, одержимо

.

Приклад 2.14. Знайти границю .

Розв’язання. .Для розкриття невизначеності виду в цьому випадку чисельник і знаменник треба розкласти на множники і скоротити на спільний множник.

Приклад 2.15. Знайти границю

.

Розв’язання. при х = 0 чисельник і знаменник дробу дорівнюють нулю, це невизначеність . Позбудемося від ірраціональності в чисельнику, розклавши знаменник дробу на множники:

.

Приклад 2.16. Знайти границю .

Розв’язання. При х = 1 чисельник і знаменник дробу дорівнюють нулю, це невизначеність . Позбудемося від ірраціональності в чисельнику і знаменнику, шляхом множення чисельника і знаменника дробу на відповідні спряжені вирази:

.