3.Виконання бюджету (протягом поточного року).

Бюджетний період – термін, протягом якого діє складений і затверджений бюджет. Виконання державного та місцевих бюджетів організовує КМУ через міністерства та відомства, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів. Контроль за виконанням бюджету здійснює Верховна Рада та місцеві ради народних депутатів. Під виконанням бюджету розуміють забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів та безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів.

ДБ виконується за розписом.

Бюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів та бюджетних асигнувань головним розпорядникам по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

На основі бюджетного розпису розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

4.Затвердження звіту про виконання бюджету (до 1 травня наступного року). Звіт про виконання державного бюджету затверджує Верховна Рада . Складання звітності про виконання ДБ здійснюється Державним казначейством.

--4--

Бюджетна класифікація - групування доходів та видатків бюджету за відповідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних

Бюджетна класифікація складається із 4 розділів:

1. Доходи бюджету.

2. Видатки бюджету

3. Фінансування бюджету

4. Державний борг.

Розділ 1 визначає структуру доходів бюджету ( за основу взятий вид платежу) :

податкові надходження,

неподаткові надходження,

доходи від операцій с капіталом,

офіційні трансферти, ( трансферт - це безвідшкодовна передача товарів, послуг, грошей),

державні цільові фонди

Розділ 2 складається з функціональної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків ( всього 24 розділи) відповідає основним напрямкам державної діяльності : економічна діяльність, охорона здоров”я, житлово – комунальне господарство, освіта, соціальний захист, охорона навколишнього середовища тощо

Економічна структура видатків характеризує видатки бюджету за їх економічним змістом :

поточні видатки,

капітальні видатки.

Відомча містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства і відомства).

Розділ 3 визначає обсяги внутрішнього і зовнішнього фінансування.

Розділ 4 визначає структуру внутрішнього і зовнішнього боргу.

--- 5---

Бюджетне регулювання – це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.

Методи бюджетного регулювання :

Дотація ( з лат – дар ) це сума грошових коштів , яка виділяється із бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня для покриття його дефіциту при неможливості зменшити видатки.

Субсидія ( з лат – допомога, підтримка ) – сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування певних поточних видатків. Має цільове призначення.

Субвенція – сума грошових коштів, яка передається із бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування конкретних капітальних видатків. Має цільове призначення.

Лекція 4. Доходи та видатки бюджету

1. Сутність доходів бюджету та їх класифікація

2. Видатки бюджету, їх класифікація.

3. Дефіцит бюджету, види та джерела покриття.

- 1 –

Державні доходи - це грошові відносини, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини ВВП у загальнодержавному фонді для здійснення державою її функцій. Доходи бюджету можуть формуватися на основі чотирьох ме­тодів централізації грошових коштів:

- пряме вилучення доходів з державного сектора;

- отримання доходів від державних угідь, майна і послуг;

- перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомо­гою податків;

- залучення позик.

Пряме вилучення доходів з державного сектора Функціонування державного сектора економіки характеризує підприємницьку діяльність держави. Як і будь-який підприємець, держава має право на отримання підприємницького доходу — прибутку. Весь створений у державному секторі прибуток за пра­вом власності належить державі.

Надходження від державного сектора зазвичай незначні..

Доходи від державних угідь, майна і послуг формуються на основі прав власності держави. В Україні всі угіддя, надра, корисні ко­палини належать державі. Тому доходи від їх використання спрямовуються до бюджету держави. Формою таких доходів є платежі за ресурси: лісовий дохід, плата за спеціальне викорис­тання прісних водних ресурсів, плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Надходження від дер­жавних прав власності в Україні мінімальні — 2 %.

Податковий метод формування доходів бюджету характери­зує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів в державному секторі, цей метод може здійснюватись тільки на підставі законів.

Позичковий метод означає формування доходів бюджету на поворотній основі.

Види доходів :

1. За джерелами формування доходів:

- доходи , отримані від розподілу новоствореного ВВП;

- отримані від реалізації національного багатства,

- отримані від зовнішніх джерел.

2. За методом залучення коштів :

Податкові надходження: прямі та непрямі податки, збори,

Неподаткові надходження:

доходи від власності і підприємницької діяльності,

адміністративні збори та платежі.

надходження від штрафів та фінансових санкцій

інші

Доходи від операцій з капіталом:

-від приватизації майна державних підприємств;

-від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

-від реалізації державних матеріальних резервів;

-від продажу землі та нематеріальних активів

-інші.

Офіційні трансферти:

-дотації, субсидій, субвенції

Внески до цільових фондів.

3. За методами розподілу

- закріплені — доходи, які повністю або частково (за твердим фіксованим нормативом) надходять до бюджету певного рівня ;

- регулюючі - доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і періодично (як правило, щорічно) змінюються.

4. За умовами формування

безповоротні – це власні доходи держави

поворотні - державні позики

5.За рівнем централізації

централізовані – які концентруються в ДБ та цільових фондах держави

децентралізовані – які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах і в бюджетних організаціях

- 2 -

Видатки бюджету – це грошові відносини, що виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу використання централізованого фонду грошових коштів з метю задоволення суспільних потреб.

Класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:

1.За економічними ознаками

пото­чні

капітальні видатки бюджету.

Поточні характеризують витрати на утримання підприємств, об'єктів, установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, що функціонують на початок бюджетного року. Вони включають :

видатки на товари і послуги;

на оплату праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання предметів постачання і матеріалів;

витрати на відрядження;

на оплату послуг бюджетних установ;

на оплату комунальних послуг та енергоносіів;

виплату процентів;

трансфертні платежі органам державного управління.

Капітальні (видатки розвитку) — це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави. До них відносяться видатки на:

придбання основного капіталу;

капітальне будівництво;

капітальний ремонт;

створення державних запасів і резервів;

придбання землі і нематеріальних активів;

капітальні трансферти.

Відповідно до такого розподілу видатків може формуватися два окремих бюджети — поточний і бюджет розвитку. Поточний — має забезпечуватись поточними доходами і бу­ти збалансованим. Бюджет розвитку — може бути дефіцитним і забезпечува­тись за рахунок позик, в т. ч. цільових інвестиційних.

2. За функціональною структурою видатки відображають функції держави:

управлінські — видатки на державне упра­вління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову службу, міжнародну діяльність, національну оборону.

видатки на суспільні і соціальні послуги : освіта, охорона здоров”я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, соціальний захист та соціальне забезпечення, засоби масової інформації.

видатки на економічну діяльність держави;

видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу.

3.За рівнем бюджетної системи видатки:

Дер­жавного бюджету,

бюджету автономної республіки Крим

місцевих бюджетів.

4. За формами бюджетного фінансування:

проектне фінансування — фінансування з бюджету інвестицінних проектів;

бюджетні кредити — надання фінансової допомоги з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі,

кошторисне фінансування — виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;

державні трансферти — державні субсидії, субвенції, дотації.

--3--

Держбюдет, як фінансовий план може характеризуватись трьома станами:

дефіцитний бюджет (видатки перевищують постійні доходи бюджету);

профіцитний бюджет (доходи перевищують нормативні видатки бюджету);

збалансований бюджет (доходи дорівнюють видаткам).

Причини виникнення дефіциту бюджету:

низька ефективність суспільного виробництва,

нераціональна структура бюджетних видатків;

низька результативність зовнішньоекономічних зв’язків;

неефективний бюджетний механізм.

Види бюджетного дефіциту:

1.За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;

прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту.

2. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває :

вимушеним,

свідомим.

Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий визначається характером фінансової політики держави — вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки.

3.За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють

активний

пасивний..

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.

Пасивний — покриття поточних витрат.

Джерела покриття дефіциту:

державні позики Грошова маса при цьому не змінюється. Витрати на обслуговування боргу зростають.

кредитна емісія. Грошова маса збільшується, що призводить до інфляції.