- •1.1. Основні етапи розвитку плоского офсетного друку
- •1.2. Принципи плоского офсетного друку
- •Показники формного процесу для деяких способів друку
- •1.5. Особливості отримання кольоропроби та пробних відбитків у сучасних умовах
- •2.1. Основні відомості про аркушеві офсетні друкарські машини
- •2.2. Аркушеживильна та аркушепровідна системи
- •2.7.2. Додаткові друкарські секції
- •2,7.4. Автоматичні" змивальні пристрої
- •2.7.6. Сушильні пристрої
- •2.7.10. Термографічні пристрої
- •3.1. Основні види спусків та їх побудова 3.1.1. Основні поняття
- •3.1.3. Кут бічного рівняння
- •3.1.4. Визначення цифрових значень колонцифр перших і останніх полос друкованих аркушів
- •3.1.5. Перевірка правильності спуску полос
- •3.1.6. Побудова макетів спусків
- •3.1.8. Найпростіші схеми спусків полос
- •.6 »Г Клапани
- •3 .1.10. Розкладання
- •9 Мельников
- •3.4.2. Експонування формних пластин*
- •3.4.3. Проявлення та промивання проекспонованих формних пластин
- •3.4.4. Термообробка та нанесення
- •3.5. Виготовлення офсетних
- •11 Мельников
- •4.1.2. Властивості паперу та картону
- •13 Мельников
- •4.2.2. Властивості друкарських фарб та лаків
- •I 208 Розділ 4
- •4.2.4. Асортимент лаків
- •4.2.5. Допоміжні речовини для фарб та лаків
- •4.3.2. Властивості офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.3. Види офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.4. Засоби догляду за гумотканинними полотнами
- •4.4. Зволожувальні розчини
- •4.4.1. Загальні відомості
- •4.4.2. Властивості зволожувальних розчинів
- •4.4.4. Приготування розчину
- •Приклад підбирання домішки до зволожувального розчину аркушевої друкарської машини
- •17 Мельников
- •4.5. Взаємодія матеріалів
- •4.5.1. Взаємодія зволожувального розчину та фарби з пробільними елементами друкарської форми і робочою поверхнею декеля офсетного циліндра
- •4.5.2. Взаємодія зволожувального розчину та офсетних друкарських фарб між собою
- •4.5.4. Закріплення фарби на відбитку
- •5.6.4. Рекомендації щодо друкування флюорисцентними фарбами
- •5.6.5. Рекомендації щодо друкування масляними лаками
- •5.7. Технологічні неполадки, що можуть виникати в процесі друкування: причини та рекомендації з їх усунення
- •5.3. Відмарювання
- •5.4. Двоєння друкарських елементів на відбитку (дроблення)
- •5.5. Довжина зображення на відбитку не збігається з довжиною зображення на друкарській формі в напрямку подавання аркушів
- •5.6. Емульгування фарби
- •5.7. Зажирювання форми
- •5.8. Збільшення розміру растрових елементів ліній і штрихів на відбитках
- •5.9. Здіймання (набрякання) поверхні крейдованого паперу
- •5.10. Зменшення насиченості фарби на відбитках
- •5.11. Морщення відбитків
- •5.12. Нашарування фарби на гумотканинній пластині
- •5.13. Недостатня контрастність зображення
- •5.14. Непродруковування на відбитку окремих деталей зображення
- •5.15. Несуміщення зображень на відбитку
- •5.16. Нестійкість відбитка до стирання
- •5.17. Оголення розкочувальних циліндрів
- •5.18. Осипання фарби
- •5.19. Передчасне зношування друкарської форми
- •5.20. Пилення паперу
- •5.21. Плямистість
- •5.22. Погане накладання фарби на фарбу при друкуванні «по сирому»
- •5.23. Погане обертання фарби у фарбовому ящику
- •5.24. Подряпини на друкарській формі
- •5.25. Полиск на відбитку
- •5.26. Полосування
- •5.27. Поперечні фарбові полоси (за твірною циліндра) в одному або декількох місцях відбитка
- •5.28. Порушення в подаванні аркушів самонакладом
- •5.29. Пробивання фарби
- •5.30. Прослизування (змазування)
- •5.31. Різновідтінковість відбитків у процесі друкування
- •5.32. Розшарування поверхні гумотканинної пластини — утворення бульбашок, хвилясті краї
- •5.33. Скручування аркушів
- •5.34. Сліди або надриви від захватів на передній кромці віддрукованих аркушів
- •5.35. Зволожувальний розчин має підвищену кислотність
- •5.36. Статична електрика
- •5.37. Тінення
- •5.38. Утворення рель'ефу на гумотканинній пластині
- •5.39. Фарба погано розкочується в розкочувальній та накочувальній системах
- •5.40. Фарба стає склоподібною
- •5.41. Фарба швидко висихає
- •5.42. Хвилястість країв паперу
- •5.43. Чорниші
5.6.4. Рекомендації щодо друкування флюорисцентними фарбами
Завдяки особливим властивостям фарби можуть застосовуватися, як додатковий засіб для облагороджування відбитків. Найкращих результатів досягають при друкуванні плашок якомога товстішим шаром. Для досягнення інтенсивнішого відтінку можливе друкування за два прогони. Технологічний процес друкування флюорисцентними фарбами не відрізняється від друкування універсальними офсетними фарбами.
5.6.5. Рекомендації щодо друкування масляними лаками
Лакування відбитків масляними лаками здійснюється через фарбовий апарат аркушевої офсетної друкарської машини. Масляні лаки застосовуються для роботи сире по сирому чи сире по сухому. Більш високого глянцу відбитка можна досягнути при лакуванні по сухому.
Процес лакування масляним лаком аналогічний процесу друкування офсетними фарбами. Тому в процесі друкування застосовуються ті ж самі допоміжні засоби. Масляні лаки можна застосовувати для суцільного та вибіркового лакування. При вибірковому лакуванні масляними лаками можна досягнути точного суміщення.
Для пришвидшення закріплення фарби рекомендується застосовувати ІЧ-сушіння віддрукованих відбитків. При цьому температура в стосі не повинна перевищувати 35 °С.
310 Розділ 5
При лакуванні масляними лаками рекомендується застосовувати противідмарювальні порошки, тому що кінцеве закріплення лаку на поверхні задруковуваного матеріалу відбувається за декілька годин.
При лакуванні відбитків, що отримані в процесі друкування фарбами нестійкими до дії лугів, необхідно перевірити наскільки якісно наноситься лак та чи не змінюється тон від лакованого відбитка у порівнянні з вихідним.
5.6.6. Рекомендації щодо друкування водно-дисперсними лаками
Лакування відбитків дисперсними лаками здійснюється через фарбовий чи зволожувальний апарати аркушевої офсетної друкарської машини. Відбитки цим лаком лакують за допомогою спеціальних лакувальних секцій чи лакувальних друкарських машин. Дисперсні лаки застосовуються для роботи сире по сирому чи сире по сухому.
Для друкування продукції, що має лакуватися дисперсним лаком рекомендується застосовувати фарби стійкі до дії розчинників, лугів та спирту. Не можна змішувати дисперсні лаки з офсетними фарбами. До дисперсних лаків не можна також додавати добавки, які використовують для офсетних фарб (лаків). У випадку виникнення проблем у процесі друкування відбитків дисперсними лаками до них додають спеціальні корегуючі добавки.
Дисперсні лаки достатньо швидко сохнуть, тому при нанесенні на задруковувану поверхню нормальної товщини лакового шару застосовувати противідмарювальні порошки не обов'язково. При лакуванні щільних фарбових шарів застосування противідмарювального порошку бажане.
Очищення обладнання від незатверділого лаку здійснюється тільки водою. Підсохлий водно-дисперсійний лак можна розчиняти сумішшю води та етилового спирту в співвідношенні 1:1. Якщо ми маємо справу з сильно-затверділими лаковими плівками необхідно застосовувати спеціальні розчинники.
Рекомендації щодо нанесення дисперсного лаку на задруковуваний матеріал через зволожувальний апарат аркушевої офсетної машини.
Підготовка друкарської машини. Потрібно відключити фарбовий апарат чи зняти накочувальні валики. Обшити зволожувальні валики новими чохлами. Для лакування рекомендується застосовувати гладкі трикотажні чохли. Плюшеві чи петельні чохли для лакування бажано не застосовувати тому, що у цьому випадку подавання лаку буде
ПІДГОТОВКА ДО ДРУКУ ТА ДРУКУВАННЯ 31|
надлишковим. Якщо у зволожувальному апараті два на-кочувальних валики то один краще зняти для того аби запобігти надлишкового подавання лаку. Якщо лакування здійснюється непостійно, то лак у кіпсейку краще наливати вручну (насос вимкнути), при цьому потрібно постійно слідкувати за рівнем лаку в кориті.
Підготовка лаку. Для лакування через зволожувальний апарат та отримання високого глянцу в'язкість лаку повинна бути ЗО—35 с (4-х мм лійка). Допускається зниження в'язкості лаку для тонкого та етикеткового паперу до 25—ЗО с (4-х мм лійка).
Процес лакування. Перед початком лакування поверхню декеля та друкарської форми потрібно зволожити, а потім подавати лак. Рівень лаку в кіпсейці повинен бути максимальним. Якщо дуктор буде недостатньо занурений у лак може відбуватися схоплювання лаку на його поверхні. Лак може накопичуватися на краях накочувального валика. Ця товщина шару лаку на відбитку буде нерівномірною та як наслідок — закріплення лаку на краях відбитка буде гіршою. Надлишок лаку з країв валика можна видалити губкою чи одразу встановити ракель для зняття лаку. З метою запобігання піноутворенню лакування рекомендується вести на швидкості, що не перевищує 3000 об/хв. Для пришвидшення закріплення фарби рекомендується застосовувати ІЧ-сушіння віддрукованих відбитків та обдування теплим повітрям. При цьому температура в стосі не повинна перевищувати 30 °С. Використання тільки ІЧ-сушіння може призвести до склеювання відбитків у стосі. У випадку якщо лак не встигає закріпитися на короткому пристрої виведення віддрукованих аркушів потрібно зменшити швидкість друкування. При виході з машини на відбитку повинно бути слабке відлипання лаку.
Рекомендації щодо нанесення дисперсного лаку на зад-руковуваний матеріал через фарбовий апарат аркушевої офсетної машини.
Дисперсні лаки для нанесення на відбиток через фарбовий апарат мають в'язкість близьку до в'язкості універсальних офсетних друкарських фарб. Для вибіркового лакування необхідно імітувати високий друк. Для цього застосовують самоклеїльні стрічки чи спеціальне гумот-канинне полотно, на якому вирізається потрібний сюжет. Підготовка друкарської машини. При підготовленні
| друкарської машини до лакування необхідно розвести прес
| притискування на 0,1 мм більше ніж при роботі з фарбою.
j В зв'язку з тим, що лак водорозчинний, перед лакуванням
312 Розділ 5
необхідно повністю відключити систему зволоження, старанно очистити фарбові валики за допомогою пасти глибокого очищення фарбових валиків. Потім декілька раз закатати невелику кількість лаку та змити фарбовий апарат. Така підготовка дозволяє видалити залишки фарби та в подальшому буде сприяти отриманню максимального глянцу та прозорості лаку на відбитку. Дисперсійні лаки мають високу самоочищувальну здатність.
Друкарська форма. Для лакування можна використовувати будь-яку відекспоновану офсетну пластину. Дисперсні лаки дозволяють лакувати відбиток по усій площі. Для проведення вибіркового лакування необхідно імітувати високий друк. Для цього застосовують самоклеїльні стрічки чи спеціальне гумотканинне полотно, на якому вирізається потрібний сюжет.
Офсетне гумотканинне полотно. У випадку лакування відбитків, формат яких менший від максимального формату, що задруковує машина, під офсетне полотно необхідно підкласти калібрований за товщиною папір, підрізаний за форматом, що лакується. Це дозволяє запобігти перенесенню лаку на притискувальний циліндр.
Фарбовий апарат. Настроювання фарбового апарата здійснюється таким самим чином як і при роботі з універсальними офсетними друкарськими фарбами.
Процес лакування. Перед початком лакування необхідно повністю закінчити настроювання друкарської машини.
При роботі з лаком необхідно запобігати перервам у роботі. Після короткотривалої зупинки друкарської машини необхідно освіжити поверхню офсетного гумотка-нинного полотна та валиків спеціальним інгібітором чи водою. При тривалій зупинці друкарської машини необхідно змити поверхню офсетного гумотканинного полотна, друкарської форми та валиків водою. При необхідності водні лаки можна розводити водою змішаною з етиловим спиртом у співвідношенні 1:1.
З метою запобігання злипанню відбитків у стосі рекомендується застосовувати противідмарювальні порошки, які мають подаватися у мінімальній кількості. При умові правильного вибору товщини лакового шару та доброї вбирної здатності паперу можлива робота без застосування противідмарювальних порошків.
Для пришвидшення закріплення фарби рекомендується застосовувати ІЧ-сушіння віддрукованих відбитків та обдування теплим повітрям. При цьому температура в стосі не повинна перевищувати ЗО °С.
