V. Persōna (Особа)

рrima перша

secunda друга

tertia третя

VІ. Coniugatio (Дієвідміна)

Крім особових форм у латинській мові вживаються неособові форми дієслова: infinitīvus, participium, gerundium, gerundīvum, supīnum.

II. Дієвідміни

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни за закінченням основи інфекта.

Якщо від дієслів у неозначеній формі відкинути закінчення -re (1,2,4 дієвідміни), -ěre (3 дієвідміна), то ми одержимо основу інфекта.

gubernāre – gubernā 1

respondēre – respondē 2

legěre – leg 3

audīre – audī 4

Дієвідміна	Infinitīvus	Основа інфекта	Закінчення основи інфекта
І	dictāre	dictā	ā
ІІ	docēre	docē	ē
ІІІ а	scriběre	scrib	приголосний
ІІІ б	facěre	facĭ	ĭ
ІV	venīre	venī	ī

III. Основи й основні форми дієслова

Усі особові і неособові форми дієслова утворюються від трьох основ, які визначаються за словниковою формою дієслова.

У словнику подаються чотири основні форми дієслова: scribo, scripsi, scriptum, scriběre 3

I. Praesens indicativi actīvi ( persōna prima, singulāris) 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану: scribo

ІІ. Perfectum indicativi actīvi (persōna prima І, singulāris) 1-а особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану: scripsi

ІІІ. Supīnum (віддієслівний іменник середнього роду): scriptum

IV. Infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма теперішнього часу активного стану ): scriběre (3 дієвідміна)

N.B. Якщо у дієслова відсутня одна з основних форм, то у словнику стоїть прочерк: floreo, ui, - ēre 2 – процвітати

ІV. Praesens indicativi actīvi ( теперішній час, дійсного способу, активного стану)

Правило утворення: до основи інфекта додаються особові закінчення активного стану:

Singulāris Plurālis

1 – o 1 – mus

2 – s 2 – tis

3 – t 3 – nt

N.B. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини кінцевий голосний основи ā зливається із закінченням – о: a+o=o

dictāre - 1 дієвідміна, основа інфекта dictā-

Singulāris Plurālis

1. dict (a+o)=o 1. dictā – mus

2. dicta – s 2. dictā – tis

3. dicta – t 3. dicta – nt

У дієсловах ІІ дієвідміни особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта:

Docēre - 2 дієвідміна, основа інфекта docē - навчати

Singulāris Plurālis

1. docē – o 1. docē – mus

2. doce – s 2. docē – tis

3. doce – t 3. doce – nt

У дієсловах ІІІª дієвідміни між основою інфекта і закінченням вставляються з’єднувальні (сполучні) голосні: - ĭ - (2, 3 особа, однини; 1, 2 особа множини), - u - (3 особа множини)

Scriběre - 3 дієвідміна, основа інфекта scrib - писати

Singulāris Plurālis

1. scrib – o 1. scrib – ĭ – mus

2. scrib – i – s 2. scrib – ĭ – tis

3. scrib – i – t 3. scrib – u – nt

У дієсловах ІV дієвідміни у 3 особі множини між основою інфекта і закінчення вставляється голосний u

Audīre - 4 дієвідміна, основа інфекта audī слухати

Singulāris Plurālis

1 audi – o 1 audī – mus

2 audi – s 2 audī – tis

3 audi – t 3 audi – u – nt

V. Imperatīvus praesentis actīvi

Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану має форми другої особи однини і множини.

У 2-й особі однини І, ІІ і ІV дієвідміни вживається основа інфекта.

У дієслів ІІІ дієвідміни до основи інфекта додається закінчення - е

Дієвідміна	Infinitīvus	Imperatīvus
		2 особа однини	2 особа множини
I	dictāre	dictā !	dictā – te !
II	docēre	docē !	docē – te !
III a	scriběre	scrib – ě !	scrib – ĭ – te !
III б	capěre	capi !	capi – te !
ІV	audīre	audī !	audī – te !

N.B. У дієслів dicěre dic! говори!

ducěre duc! веди!

facěre fac! роби!

ferre fer! неси!

esse: es! este!

У 2 особі множини до основи інфекта додається закінчення -te (I, II, IV дієвідміни ) у ІІІ дієвідміні основа інфекта + ĭ + te ( порівн.: укр. слухайте!)

Заперечена форма наказового способу складається із наказового способу неправильного дієслова nolo (не бажаю) у 2 особі однини чи множини і неозначеної форми дієслова.

І	dictāre	noli dictāre !	nolīte dictāre !
ІІ	docēre	noli docēre !	nolīte docēre !
ІІІ а	scriběre	noli scriběre !	nolīte scriběre !
ІІІ б	capěre	noli capěre !	nolīte capěre !
ІV	audīre	noli audīre !	nolīte audīre !

Питання для самоперевірки:

1. Які словникові форми має латинське дієслово?

2. Як визначити дієвідміну латинського дієслова?

3. Як утворюється неозначена форма дієслова (infinitīvus)?

4. Які особливості мають дієслова при відмінюванні у теперішньому часі?

5. Як утворюється наказовий спосіб теперішнього часу активного стану?

Вправи

І. Утворіть від 1-ої особи однини неозначену форму дієслів:

Appello 1, clamo 1, habito 1, sto 1, veto 1, debeo 2, deleo 2, habeo 2, maneo 2, rideo 2, sedeo 2, ago 3, colo 3, rego 3, credo 3, vinco 3, lego 3, venio 4, custodio 4, erudio 4, munio 4, finio 4.

II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:

Audire, errāre, nocēre, munīre, valēre, petěre, consentīre, tenēre, punīre, servīre, servāre, mittěre, erudīre, corrumpěre, mordere, discěre, orāre, gaudēre.

III. Визначте граматичні форми дієслів (особу, число, час), перекладіть:

laboras, studētis, ducĭtis, protegis, dividit, statis, vendo, definīmus, consentit, punis,do, agĭtis, delemus, credis, colit, regunt, veniunt.

IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.

Зразок виконання: lego 3 – читати

Стверджувальна форма

Singulāris Plurālis

legě! Legĭte!

Заперечна форма

Singulāris Plurālis

noli legěre! nolīte legěre!

veto 1, affirmo 1, caveo 2, exerceo 2, peto 3, rego 3, punio 4, finio 4

V. Перекладіть на рідну мову:

1. Bene discĭte. 2. Audīte multa, dicĭte pauca. 3. Bene facĭte, quod facĭtis. 4. Credo. 5. Bene dicis, sed male agis. 6. Fac quod dico. 7. Nota Bene. 8. Salve. 9. Sapěre aude ! 10.Vale et me ama. 11. Qui scribit, bis legit. 12. Volo, non valeo. 13. Dum spiro spero. 14. Bene lego, sed male scribo. 15. Quod facis, bene fac! 16. Si vales, bene est, ego valеo. 17. Qui honeste vivit, bene vivit. 18. Dum docēmus discĭmus. 19.Qui bene audit bene discit. 20. Festīna lente. 21. Vive valeque.

VI. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення:

аплодувати, інформувати, конфіскувати, конструювати, консультувати, інвестувати, ігнорувати, опонувати, провокувати, транспортувати, консервувати, демонструвати, демобілізувати, сервірувати, адмініструвати, реформувати.

VIІ. Визначте, які слова в іноземних мовах, що ви вивчаєте, походять від латинських дієслів:

adoptāre, adminіstrāre,excusāre, gubernāre, illustrāre, laborāre, studēre, docēre, conservāre, decorāre, servāre, servīre, finīre, donāre, curāre, respondēre, refrigerāre, transportāre, praesiděre, licěre, sanāre, aspirāre, enumerāre, erudīre, reformāre, notāre, sentīre.

Крилаті вислови

1. Aut vincĕre aut mori – перемогти або вмерти. ( укр. Або пан, або пропав).

Гасло гладіаторів Давнього Риму.

2. Cogito, ergo sum – я мислю, отже, я існую. (англ. I think means I am; нім. Ich denke, also bin ich). Крилатий вираз французького філософа Рене Декарта.

3. Dum spiro, spero – поки дихаю, сподіваюсь. (англ. I hope until I breathe;

While there is life, there is hope; нім. Solange ich atme, hoffe ich.) Афористична форма виразу сформувалася у відносно новий час, проте схожу думку висловлювали ще античні автори Цицерон, Сенека та ін.

4. Hoc age! – роби те, для чого ти прийшов (що треба робити зараз, насамперед). У Давньому Римі вислів використовували як заклик до уваги, дотримання пристойності.

5. Nosce tempus – знай (пізнай) час; на все своя пора. (англ. there is a time for everything; нім. Alles zu seiner Zeit; рос. Всему своё время). Давня латинська приказка, яку вживали в часи античності і використовують зараз.

6. Ora et labora – Молись і трудись! (англ. Pray and work!; нім. Bete und arbeite!) Таким був девіз членів католицького чернечого ордену, заснованого Бенедиктом Нурсійським (480 – 543).

7. Quo vadis? – Куди йдеш? Легендарне питання, яким апостол Петро, втікаючи з Риму, зустрічає Ісуса Христа (Євангеліє від св..Іоанна, 13:36)

8. Vivĕre est cogitare – жити – значить мислити ( англ. to live means to trink;

Нім. Leben heist denken). Вперше трапляється у Цицерона (“Тускуланські бесіди”, Y, 38, 111).

9. Vivĕre militare est – жити – значить боротися ( англ. to live means to struggle; нім. Leben heist kampfen). Сентенція Сенеки, наведена у “Моральних листах до Луцилія”.

10. Qui scribit, bis legit – хто пише, той читає двічі; хто записує, той краще запам’ятовує. (англ. who writes, reads twise; нім. Wer shreibt, behalt besser.) Ідеться про беззаперечну перевагу письмової інформації перед усною.

11. Qui totum vult, totum perdit – хто багато бажає, той втрачає все (англ. he who wants much, loses everything; нім. Allzuviel zerreist den Sack; allzuviel ist ungesund.) У вислові втілено заклик до помірності у бажаннях і зваженого оцінювання співвідношення людських прагнень і можливостей.