- •Тема 1. Фонетика
- •І. Латинський алфавіт
- •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
- •Сполучення приголосних
- •IV. Поділ на склади
- •Поділ на склади відбувається:
- •Тема 2. Verbum (дієслово)
- •II. Modus (Спосіб)
- •IV. Numěrus (Число)
- •V. Наголос
- •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
- •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
- •V. Persōna (Особа)
- •III. Основи й основні форми дієслова
- •Тема 3. Nomen substantīvum (іменник)
- •2. Numěrus (число)
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •III. Іменники іі відмини
- •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •Слова до тексту
- •I. Прикметники і-іі відміни
- •1. Особові займенники. Pronomĭna personalia.
- •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
- •Відмінювання присвійних займенників
- •До займенникових прикметників належать:
- •Зразок відмінювання: totus, tota, totum
- •IV. Вказівні займенники:
- •V. Прийменники
- •In oppido antiquo – Abl.S, II в. Oppidum antiquum - у давньому місті.
- •Тема 4. Часи системи інфекта активного стану
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Відмінювання дієслова esse (бути)
- •Слова до тексту
- •Слова до тексту
- •Тема 5. Іменники ііі відміни.
- •Зразок відмінювання:
- •Слова до тексту
- •Тема 6. Прикметники. Ступені порівняння прикметників
- •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
- •Суплетивні ступені порівняння
- •Слова до тексту
- •Слова до тексту
- •Тема 7. Часи системи перфекта активного стану
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Слова до тексту
- •Тема 8. Часи системи перфекта пасивного стану
- •Слова до тексту
- •Іменні ознаки герундія:
- •Дієслівні ознаки герундія:
- •Слова до тексту:
- •Тема 9. Дієслова, утворені від esse
- •Тема 10. Інфінітивні звороти
- •1. Інфінітиви
- •Video amīcum legěre. Я бачу, що друг читає.
- •Слова до тексту
- •Тема 11. Методика граматичного аналізу і перекладу складного речення.
- •Слова до тексту
- •Слова до тексту
- •I. Узгодьте прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку. Перекладіть словосполучення, що утворилось.
- •Iі. Визначте відмінкові форми словосполучень, перекладіть на рідну мову.
- •V. Перекладіть на рідну мову.
- •Латинсько-український словник
- •Латинські стійкі вирази
- •Cхема утворення часових форм
- •Перелік питань, що виносяться на екзамен з латинської мови
- •Латинська мова навчальний посібник
Тема 3. Nomen substantīvum (іменник)
План:
Граматичні категорії іменника.
Іменники І відміни.
Іменники ІI відміни.
Відмінювання дієслова esse (бути)
Синтаксис простого речення.
І. Граматичні категорії іменника
1. Genus (рід)
masculīnum (m) – чоловічий
feminīnum (f) – жіночий
neutrum (n) – середній
Рід іменника перевіряємо за словником. Родова ознака іменника у латинській та в українській і російській мовах може не збігатися.
Наприклад: liber, bri (m) – книга, lex, legis (f) – закон
Для деяких іменників рід визначається за значенням. Так, до чоловічого роду належать назви осіб чоловічої статі, річок, вітрів, місяців: domĭnus, i (m)-хазяїн, agricŏla, ae (m)-землероб. До жіночого роду належать назви осіб жіночої статі, дерев, країн та островів: mater, tris (f)-мати, Eurōpa, ae (f)-Європа, laurus, i (f)-лавр.
До середнього роду належать назви хімічних елементів, незмінні слова: Kalium, і (n), Cuprum, i (n).
У латинській мові є також імена спільного роду: aquĭla, ae (m,f) орел, canis, is (m,f) собака.
2. Numěrus (число)
singulāris – однина
plurālis – множина
Деякі іменники в латинській мові вживаються тільки в однині (singularia tantum): pecunia, ae (f) – гроші, scientia, ae (f) – знання. Деякі слова вживаються тільки у множині (pluralia tantum): castra, orum (n) – табір, arma, orum (n) –зброя.
3. Casus (відмінок)
Nominatīvus (N) – називний
Genitīvus (G) – родовий
Datīvus (D) – давальний
Accusatīvus (Acc) – знахідний
Ablatīvus (Abl) – орудний (місцевий, відкладний)
Vocatīvus (V) – клична форма
4. Declinatio (відміна)
Відміна іменника визначається за закінченням родового відмінка однини, яке фіксується у словнику.
Існує 5 відмін:
Відміна |
Закінчення родового відмінка однини (gen.sing.) |
Приклад |
I |
-ae |
terra, ae (f) – земля |
II |
-i |
amīcus, i (m) – друг |
III |
-is |
lex, legis (f) – закон |
IV |
-us |
senātus, us (m) – сенат |
V |
-ei |
res, rei (f) – справа, річ |
У словниках іменник подається у двох формах: Nom. sing. - vita
Gen. sing.- vitae, f - життя
ІІ. Іменники І відміни
Правило 1. До першої відміни належать іменники жіночого роду, які у N. s. закінчуються на – а, а у G. s. – на – ае.
terra, ae (f) – земля Roma, ae (f) - Рим
patria, ae (f) – батьківщина vita, ae (f) - життя
fortūna, ae (f) – доля magistra, ae (f) – вчитель
Правило 2. Практичну основу іменника визначаємо, відкинувши закінчення G. s. – ае
Правило 3. До І відміни належать також:
1) прикметники жіночого роду, які закінчуються на – а:
bona – добра
magna – велика
2) присвійні займенники жіночого роду, які закінчуються на – а:
mea – моя
tua – твоя
Римляни говорили „Nulla regǔla sine exeptione est“ ( Немає правила без винятку).
