Особливості організації робочого місця

Робоче місце - це частина простору, пристосована для виконання працівником (групою працівників) свого виробничого завдання, первісна ланка будь-якого підприємства. Відповідно під робочим місцем співробітника органів внутрішніх справ слід розуміти зону трудової діяльності, що оснащена необхідними організаційно-технічними засобами, зв'язком, обладнанням та іншими спеціальним приладдям для виконання ним своїх обов'язків. У загальному плані щодо сфери матеріального виробництва робоче місце включає: основне і допоміжне виробниче обладнання (верстати; механізми; агрегати; засоби, що забезпечують безпеку праці; захисні прилади, які поліпшують санітарно-гігіснічні умови праці; енергетичні установки; комунікації); технологічне і організаційне оснащення (установочні та інші пристосування» інструмент, контрольно-вимірювальні пристрої, столи, верстати, інструментальні тумбочки, стелажі, шафи, стільці, крісла).

Розрізняють робочі місця робітників (основних, допоміжних, обслуговуючих), інженерно-технічного і адіміністративно-управлінського персоналу. Організація робочого місця тісно по-п'язана з організацією праці і виробництва на підприємстві. Вдосконалення робочого місця має на меті створення такої матеріальної обстановки праці, яка б забезпечувала підвищення її продуктивності, сприяла б збереженню здоров'я і розвитку особистості працівника. При організації робочого місця враховуються антропометричні дані, висновки наукової організації праці, рекомендації фізіології, психології і гігієни, вимоги ергономіки, інженерної психології і технічної естетики.

Головні цілі вдосконалення організації й обслуговування робочих місць полягають у тому, щоб забезпечити їх раціональне розміщення, розумно розпланувати на обмеженій виробничій члоїці необхідні елементи їх оснащення, створити зручність і комфорт в роботі, для виконавців, захистити їх від можливості шкідливих впливів несприятливих факторів зовнішнього середовища, забезпечити можливість безперебійного обслуговування робочих місць усім потрібним для успішного виконання виробничих завдань.

Рівень організації та обслуговування робочих місць значно впливає на ступінь важкості стомливості й привабливості праці. Чим раціональніше організоване робоче місце, чим воно зручніше, чим краще забезпечене всім необхідним для безперебійної та ритмічної роботи, тим менш утомливою буде праця, тим більша її привабливість, тим вищі працездатність працівника і рівень продуктивності його праці.

Різноманітність та специфіка робочих місць різних сфер діяльності не дають єдиного рецепта їх раціональної організації. Однак існує ряд загальних принципів проведення цієї роботи. Перед тим, як приступити до їх викладення, слід розглянути існуючу класифікацію робочих місць за однорідними ознаками.

Залежно від рівня механізації праці виконавців розрізняють три види робочих місць:

робочі місця ручної праці, де один або декілька виконавців виконують операції за допомогою різних знарядь праці;

механізовані робочі місця, де виконавець впливає на предмет праці за допомогою механізованого інструмента або машини, праця котрих визначається і спрямовується робітником;

автоматизовані робочі місця, де робота здійснюється механізмами, виконуючими усі технологічні операції у заздалегідь встановленій послідовності. Роль виконавця тут - регламентувати робочий процес згідно із заданою технологією.

Залежно від кількості виконавців робочі місця розподіляються на індивідуальні, які обслуговуються одним працівником, та колективні, що призначаються для групи працівників (бригади).

За ступенем спеціалізації розрізняють спеціалізовані робочі місця, де виконується певна операція або обмежене число однотипових робіт (такі

робочі місця є типовими для серійної та масового виробництва), і універсальні робочі місця, котрі призначені для виконання різних робіт Залежно від кількості обслуговуваного обладнання робочі місця можуть бути і одноверстатні (одноагрегатні, багатоапаратні) та багатоверстатні (багатоагрегатні, багатоапаратні ). За просторовим розміщенням робочі місця можуть бути поділені на стаціонарні, тобто такі, що не змінюють свого розміщення в просторі, і пересувні, які змінюють своє просторове розміщення згідно з характером та габаритами обладнання, технологією і потребами виробництва ( наприклад, робоче місце маляра, який мурує стіни з цегли: робоче місце експерта криміналіста на місці події).

У масовому виробництві повторюваність операцій дуже значна. У зв'язку з цим робочі місця оснащуються тут вузькоспе-ціалізованим обладнанням, пристосуваннями для виконання якоїсь однієї операції. Такі робочі місця забезпечуються обмеженою кількістю видів інструменту при його високій спеціалізації, тому відпадає необхідність в інструментальних шафах.