Лабораторна робота. Дослідження індивідуальних особли­востей уяви

Мета дослідження: визначення рівня складності уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості або ригідності уяви, ступеня ії стереотипності чи оригінальності.

Матеріали та обладнання: три аркуші паперу розмі­ром 10 х 16 см без клітинок чи ліній (папір нелінійований), олівець і секундомір. На першому аркуші посере­дині зображено контур кола діаметром 2,5 см; на друго­му аркуші, також посередині, зображено контур рівностороннього трикутника з довжиною сторони 2,5 см; на тре­тьому — контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.

Процедура дослідження

Даний дослід проводять як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була невеликою, до 15 чоловік. У другому разі експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.

Тестування проводиться за три етапи. На першому етапі досліджуваному дають аркуш із зображеним на ньому контуром кола, на другому — трикутника і на третьому — квадрата. Кожному етапу дослідження передує зачиту­вання інструкції.

Інструкція досліджуваному: "Використовуючи зобра­жений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій роз­суд. За сигналом "Стоп!" малювання припиніть".

Час малювання, який має дорівнювати одній хвилині, на кожному етапі експериментатор визначає за допомо­гою секундоміра.

Після закінчення тестування досліджуваного просять зробити самозвіт, для чого запитують: "Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час його виконання?"

Обробка результатів

Обробка результатів і визначення рівнів розвитку уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості чи ригідності, а також оригінальності або стереотипності проводяться шляхом зіставлення змісту й аналізу всіх трьох малюнків.

Визначення рівня складності уяви

Складність уяви констатується за найбільш складним із трьох малюнків. Можна користуватися шкалою, яка дає можливість встановлювати п'ять рівнів складності.

Перший рівень: контур геометричної фігури викори­стовується як основна деталь малюнка, сам малюнок про­стий, без доповнень, і є однією фігурою.

Другий рівень: контур використано як основну деталь, але сам малюнок має додаткові частини.

Третій рівень: контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.

Четвертий рівень: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок — це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.

П'ятий рівень: малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.

Визначення гнучкості уяви і ступеня фіксованості образів уявлень

Гнучкість уяви залежить від фіксованості уявлень. Ступінь фіксованості образів визначають за кількістю малюнків, які мають один і той же сюжет.

Уява буде гнучкою, коли фіксованість образів в уявленні не відбивається в малюнках, тобто всі малюнки виконано на різні сюжети охоплюють як внутрішню так і зовнішню частини контуру геометричної фігури.

Фіксованість уявлень слабка і гнучкість уяви середня, якщо два малюнки мають один і той самий сюжет.

Сильна фіксованість образів в уявленні та негнучкість чи ригідність уяви характеризуються за малюнками з одним і тим самим сюжетом. Якщо всі малюнки мають однаковий сю­жет, незалежно від рівня їхньої складності, — це ригідна уява.

Ригідність уяви може спостерігатися і тоді, коли немає або є слабкою фіксація образів в уявленні, але малюнки ви­конано виключно всередині контурів геометричних фігур. У цьому разі увага досліджуваного фіксується на внутрі- шньому просторі контуру.