Академічні оцінки за останній семестр (рік)

Люд. св.	Укр. м.	Укр. літ.	Рос. м.	Світ. літ.	Ін. мова	Ін. мова	Іст.	Пс.	М. гум.	М.заг.
Астр.	Алг.	Геом.	Фіз.	Хім.	Біол.	Геогр.	Інф.	Фізк.	М.пнт

За допомогою психолога-консультанта, учень і його батьки (в разі їх зацікавленості) можуть впевненіше визначити профіль навчання, оскільки наявна ретроспектива досягнень навіть у дитячому віці має тенденцію до продовження у формі профільно-професійної перспективи.

Наступним компонентом особистісної готовності учня є її рефлексивна готовність до профільного навчання. Цей вид особистісної готовності виступає як центральний, оскільки стосується самосвідомості як „ядра” особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої ми розглядаємо потребу і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Це означає, що учень має усвідомити себе суб’єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Для визначення певних орієнтирів щодо готовності учня до профільного самоусвідомлення доцільно використовувати опитувальник самоставлення, розроблений В. Століним. Розвиток профільної рефлексивної готовності пов’язаний з профільною самоідентифікацією юної особистості, зі здатністю учня самовизначати свої особистісні якості, у порівнянні з тими якостями, що є профільно і професійно значущими. Така здатність формується в умовах спеціального рефлексивного тренінгу, а у житті самої юної особистості – в умовах тих актів рефлексії, що здійснюється спонтанно або цілеспрямовано самою юною особистістю.

Важливою є і характерологічна готовність юної особистості. При виборі і опануванні профільного навчання слід враховувати наявні риси характеру юної особистості. Адже сам процес і результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти головні риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання.

Важливо враховувати характеристику акцентуацій характеру в контексті профілізаціїучнів (див. у С. Подмазіна та О. Сибіль).

Гіпертимний тип. Гіпертима зазвичай цікавить робота, пов’язана з постійним спілкуванням, – служба побуту, організаторська діяльність, менеджмент, економіка, бізнес, спорт тощо. Проте вони схильні до зміни професії і місця роботи.

Циклоїдний тип. Напружене профільне навчання може призвести циклоїдів до перевтоми і виснаження, тому для них обов’язковим є дотримання режиму навчальної праці, добре організований сон, налагоджений відпочинок. Відповідно до цього їм краще обирати профілі навчання і види професій, які не пов’язані з трудовим і соціальним перенапруженням.

Лабільний тип. При виборі та опануванні профільного навчання такі підлітки мають надавати перевагу шкільним колективам і класним керівникам з рисами уважних, доброзичливих, толерантних особистостей. Їм протипоказані профілі управлінського, економічного, політичного тощо напрямків.

Астено-невротичний тип. Педагогу необхідно з’ясувати, чи не пов’язана астенізація з фізичними причинами (тривала перевтома, хронічна хвороба тощо). Зрозуміло, що при виборі профілю навчання потрібно бути обережним, щоб не погіршити ситуацію, тому варто уникати напружених, енергоємних, стресогенних профілів і професій.

Сензитивний тип. Цей тип акцентуацій складається досить пізно, у 16-19 років. У виборі та опануванні профільного навчання такі діти потребують окремої індивідуальної допомоги, з огляду на гостроту обмежень з боку цього типу акцентуації характеру. В деяких випадках для них підходить соціономічний профіль, пов’язаний з наданням допомоги людям.

Тривожно-педантичний тип. Тривожно-педантичним підліткам не властива схильність до порушень правил, законів, норм поведінки, паління, вжитку алкоголю, сексуальних ексцесів, суїцидів тощо. Ці тенденції цілком витісняються нав’язливістю, розмір­ковуванням, самоаналізом. Вказані риси цього типу акцентуації незамінні в тих „камерних”, індивідуальних професіях, що потребують сумлінності, акуратності, точності – наукових, економічних, історичних тощо.

Інтравертований тип. Звичайно, при виборі та опануванні профільного навчання такі підлітки виявляють надмірну самостійність, незалежність, що утруднює надання їм необхідної допомоги. Проте від них можна очікувати несподіваних інтелектуальних успіхів у природничих, гуманітарних, зокрема, психологічних, історичних науках.

Збудливий тип. Педагог має вміти використовувати всі засоби попередження агресивної реакції збудливих – довірливу, інтимну інтонацію, ласкавий дотик, легкий гумор, який жодним чином не торкається самолюбства підлітка. Зрозуміло, що цей тип акцентуацій виступає як важлива перешкода на шляху до адекватного профільного навчання, тому потребує для цього копіткої роботи батьків, вчителів, психологів.

Демонстративний тип. При адекватній допомозі з боку педагогів і психологів демонстративно акцентуйований підліток може добре виявити себе в акторській професії та в інших публічних видах професійної діяльності, що пов’язані із самовираженням та визнанням з боку людей.

Нестійкий тип. В плані профілювання такі школярі потребують неабияких допоміжних зусиль з боку педагогів, психологів, батьків. У тих профілях, до яких вдається їх залучити, важливими є ситуація підпорядкованості позитивному лідеру, керівнику, який має усвідомлювати і адекватно використовувати цю особливість нестійких.

Наявність акцентуації у більшості старшокласників ускладнює організацію профільного навчання, потребує значної психолого-педагогічної роботи з метою гармонізації юної особистості, що є необхідною передумовою її правильного професійного самовизначення.

Розглянемо мотиваційну готовність: профільні і професійні інтереси, нахили старшокласника. Виявлення мотиваційної готовності учня до профільного навчання може здійснюватись за допомогою відомих методик. Одна з цих – орієнтаційно-діагностична анкета інтересів (ОДАНІ-2) – створена С. Карпіловською і Б. Федоришиним на основі модифікації анкети інтересів А. Голомштока і О. Мешковської. На основі методики ОДАНІ-2 можна виявити групи профільних інтересів учня або сфери визначення ним переваг чи відмов від певних профілів і професій. Методика дозволяє розглянути профіль інтересів, виявити їх широту, виділити певний перелік інтересів, а в ньому – провідні і супутні інтереси.

Корисним для визначення мотиваційної готовності учнів до профільного навчання може стати використання опитувальника професійної спрямованості Д. Голланда (освітні і професійні цілі, кращі професійні ролі, здібності, спеціальні обдарування, оригінальні досягнення, особистісний розвиток, життєвий шлях), відповідно до визначених типів особистості:

Реалістичний тип – чоловічий, несоціальний, емоційно стабільний, орієнтований на сьогодні. Віддають перевагу професіям, які вимагають мо­торних навичок, спритності, конкретності, тобто таким професіям, як: ме­ханік, електрик, інженер, агроном, садівник, токар, водій, будівельник і т.п.

Інтелектуальний тип – орієнтований на розумову працю. Інтелектуал надає перевагу науковим професіям, таким як: ботанік, астроном, фізик, математик і т.п. Володіє високорозвиненими як вербальними, так і невербальними здібностями.

Соціальний тип – ставить перед собою такі цілі і завдання, які дозволяють йому встановити тісний контакт з навколишнім середовищем. Загалом це лікар, вчитель, психолог. Вони активні, вміють пристосовуватися. Проблеми вони вирішують, опираючись переважно на емоції, почуття і вміння спілкуватися, їм притаманні хороші вербальні і відносно слабкі невербальні здібності.

Конвенційний тип віддає перевагу чітко структурованій діяльності. Надає перевагу професіям, пов’язаним з розрахунками, канцелярією – бухгалтер, касир, економіст, статистик, комірник, працівник банку, ревізор і т.п. Він володіє хорошими навичками спілкування, а також моторними навичками. Математичні здібності розвинуті у нього краще, ніж вербальні. Він поганий керівник і організатор, його рішення переважно залежать від оточуючих його людей.

Підприємницький тип вибирає цілі, цінності і задачі, які дозволяють йому проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність, домінантність, реалізувати любов до пригод. Це такі професії, як: директор, телерепортер, завідувач, менеджер, журналіст, дипломат і т.п. Для цього професійного типу характерна дуже широка сфера діяльності. Віддає перевагу невизначеним вербальним задачам, які пов’язані з керівництвом, високим статусом і владою. Найбільших досягнень добивається в управлінні, бізнесі і спорті.

Артистичний тип відхиляється від чітко структурованих проблем і видів діяльності, що передбачають велику фізичну силу. Йому властиві складні погляди на життя, гнучкість, незалежність рішень. Це не соціальний, оригінальний тип.

Важливо підкреслити, що кожна людина володіє особистісними властивостями, характерними для всіх шести описаних типів. Саме тому модель особистості можна виразити у вигляді психологічного профілю, що дозволяє охарактеризувати людину з точки зору її більшої чи меншої схильності бути зарахованою до того чи іншого типу особистості.

Завершальною в структурі особистісної готовності учня до профільного навчання є комунікативна готовність старшого школяра. Знання цього виду готовності важливе для самовизначення учня стосовно, передусім, таких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний (іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий профілі тощо); природничо-математичний напрям (комп’ютерна техніка, математико-економічний профіль тощо); військовий профіль; художньо-естетичний напрям (вокально-хоровий, вокально-інструментальпий, театральний профілі тощо); управлінський, політичний, дипломатичний, лінгвістичний, педагогічний, соціологічний, соціономічний профілі тощо.

Отже, наявність психологічного інструментарію для виявлення рівня і своєрідності особистісної готовності учня до профільного навчання дозволяє визначити ступінь відповідності або невідповідності особистості вимогам з боку цієї нової форми професійного самовизначення школяра. З іншого боку, стосовно усього спектру напрямів і профілів навчання має бути встановлена не лише абсолютна чи відносна готовність, але й неготовність щодо певних профілів. Останнє робить вибір учнем потрібного профілю і саме навчання за ним більш цілеспрямованим і ефективним.

Література:

1. Готовність учня до профільного навчання: [психол. інструментарій / упоряд. В. Рибалка]. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 112 с.

2. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределсния / Е.А. Климов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 512 с.

3. Моргун В.Ф. Методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою профілювання та профорієнтації / В.Ф. Моргун. – Полтава, 1997. – 16 с.

4. Ничкало Н.Г. Теоретико-мегодологічні проблеми і перспективи розвитку досліджень з неперервної професійної освіти. У двох частинах / Н.Г. Ничкало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: збірник наукових праць. – Ч. 1. – К., 2001. – 392 с.

5. Основи практичної психології: [підруч.] / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.

6. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с „трудным” характером / С.И. Подмазин, Е.И. Сибиль. – К.: НПЦ „Перспектива”, 1996. – 160 с.

7. Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: науково-методичний посібник / [Г.О. Балл, М.В. Бастун, А.В. Вихрущ та ін.]; під ред. В.В. Рибалки. – Київ – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 388 с.

8. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників: монографія / За ред. Г.О.Балла. – К.: Деміур, 1998. – 160 с.

9. Самодрин А.П., Куліш Н.М., Забєліна О.В. Технологія відбору учнів до профілів навчання в умовах профільно-диференційованої школи (формування профілів 5–11 (12), 5–9 класів гімназії, 8-11 (12) класів ліцею) / А.П. Самодрин, Н.М. Куліш, О.В. Забєліна. – Кременчук: ІЕНТ, 2001. – 78 с.

10. Сікорський П. Концепція розвитку профільного навчання у загальноосвітніх школах України / П. Сікорський // Освіта. – 2003 р. – № 39 (27 серпня – 3 вересня). – С. 10-11.

11. Цуканов Б.И. Время в психике человека: монографія / Б.И. Цуканов. – Одесса: Астропринт, 2000. – 228 с.

РОЛЬ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ

ТА ОСОБИСТІСНОМУ РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ

(методичні рекомендації для психологів, щодо програми

супроводу готовності до профільного навчання)

І. В. Огданський, методист Центру практичної психології і соціальної роботи Управління освіти Чернівецької міської ради

Дані рекомендації є результатом спільних пошуків, обміну досвідом та співпраці міського та обласного центрів практичної психології. Також при розробці даних рекомендацій враховуються висновки за результатами дослідження „Освіта і реформи", проведеного в лютому - березні 2010 р. за анкетою, розробленою в ЦГШСР МУО на запит Управління освіти чернівецької міської ради (Н. М. Головіна, І. В. Огданський).

Перед тим як визначити, що саме може бути рекомендовано для оптимізації психологічного супроводу підготовки учнів до профільного навчання, варто визначитися з дефініціями.

Профорієнтація (професійна орієнтація) - визначення схильностей і здібностей особистості до певного типу професійної діяльності (професійної спрямованості), в тому числі при виборі профілю й напрямку допрофесійної підготовки, навчання. Професійна орієнтація - це науково-практична система підготовки особистості до вільного і свідомого вибору професії. Основним об'єктом цієї системи є особистість учня в різних вікових періодах її розвитку — від молодшого до старшого шкільного віку.

Профілізація - процес вибору та організації роботи навчального закладу в напрямку поглибленого вивчення певних освітніх дисциплін.

Психологічний супровід - комплекс заходів із забезпечення адекватного та коректного використання психологічних методик для певного виду діяльності (напр., профілізації чи профорієнтації).

Профільне навчання - особливий вид диференціації та індивідуалізації навчання, форма організації навчальної діяльності старшокласників, у якій враховуються їхні інтереси, здібності, створюються умови для максимально ефективного розвитку учнів відповідно до пізнавальних та професійних намірів.

Психолого-педагогічний супровід профільного навчання дає змогу пізнати учня, його здібності, стан здоров'я, рівень знань та умінь, уникнути помилок у виборі майбутньої професії.

Види роботи психолога щодо психологічного супроводу профільного навчання: психодіагностика (відбір за результатами проведення анкетувань та різних діагностичних методик), просвітницька робота (виступи на батьківських зборах та годинах спілкування), тренінгова (профорієнтаційні тренінги).

Психологічний супровід профільного навчання вимагає системного підходу. Тому вибір методик з даного переліку повинен відповідати поставленим завданням дослідження.

Щодо коректного підбору методик практичним психологам рекомендовано звертатися за консультаційною підтримкою до міського та обласного центрів практичної психології та соціальної роботи.

Найбільшої актуальності в шкільній освіті питання професійного визначення набуває серед учнів старшої школи. Підліток вже стоїть перед вибором сфери діяльності. Але тільки на практиці з'ясується, підходить вона йому чи ні. Всі форми діяльності випробувати неможливо. Професійне самовизначення багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору: виходячи із запитів суспільства і як узгодження замовлення з особливостями індивіда.

Професійна орієнтація є важливою складової психологічного супроводу профільної освіти. В умовах школи, профорієнтаційна робота повинна бути спрямована на формування психологічної готовності до трудової діяльності. Тут потрібно звертати увагу на:

1. наявність в учнів певних установок на працю;

2. домінування інтересів у навчальній діяльності;

3. мотиви вибору продовження навчання;

4. зниження в учнів інтересу до навчання і його орієнтація на позанавчальну діяльність;

5. рівень знань у вибраній професії та вимоги, що до неї висуваються.

Опираючись на розроблені спільно з Обласним центром практичної психології пропозиції до концепції психолого-педагогічного супроводу профільного навчання та профорієнтаційної діагностики, можна рекомендувати практичним психологам закладів освіти особливу увагу звертати на:

• Відбір учнів для участі в олімпіадах;

• Розробку системи профорієнтаційної діагностики в супроводі профільного навчання;

• Створення бази даних професіограм та визначення критеріїв відповідності певним професійним напрямкам;

• Прогнозування та моніторинг успішності учнів по певних профільних напрямках;

• Тренінгова робота (є розроблена програма для учнів в ЦППСР МУО) та групове консультування всіх учасників НВП (навчально-виховного процесу);

• Моніторинг основних акцентів актуальності даної теми серед всіх учасників НВП;

• Проведення просвітницької роботи серед учасників НВП, зокрема, за результатами дослідження;

• Дослідження специфічних особистісних якостей (творчості, динамічних характеристик нервової системи, моторики);

• Вивчення мотивації та готовності, зокрема, за допомогою розробки та адаптації спеціалізованих опитувальників (анкет).