Методики

При мiсцевому впливi опромiнюються обмеженi дiлянки тiла, звiльненi вiд одежi та стискаючих предметiв. Застосовуються портативнi лампи. Рекомендується надягати хворим сонцезахиснi окуляри.

При загальнiй методицi хворого кладуть пiд каркас свiтлотеплової ванни, зверху накритий простирадлом, байовою ковдрою, щоб навколишнє повiтря не проникало пiд каркас.

Пiсля процедури рекомендується теплий душ та вiдпочинок в лiжку.

Покази

Гострi та хронiчнi запальнi процеси (iнфiльтрати), мiозити, мiальгiя, невралгiя, повiльно заживаючi рани та виразки, опiки, вiдмороження, контрактури спайки.

Протипокази

Новоутворення, системнi хвороби кровi, недостатнiсть системи кровообiгу II-III ст., гострi запальнi гнiйнi захворювання.

Мiж iнфрачервоними та ультрафiолетовими променями лежить свiтло лампи бiоптрон, яка випромiнює поляризоване свiтло з довжиною хвилi 400-2000 нм. Це поляризоване свiтло проникає в тiло на глибину 2-2,5 см. Свiтло стимулює захист клiтин, пролiферацiю та утворення нових кровоносних судин.

Бiологiчна та терапевтична дiя ультрафiолетового опромiнювання

Ультрафiолетове випромiнювання вiдкрите ще у 1801 роцi. Умовно дiлиться на три областi:

область А - 400-320 нм - ДУФ

область В - 300-275 нм - СУФ

область С - 275-180 нм - КУФ

Бактерiцидна дiя уфо

Бактерiцидна дiя УФО залежить вiд таких чинникiв:

- спектр - чим коротше ультрафiолетовi променi тим

сильнiше бактерiцидний ефект, максимум дiї при довжинi хвилi

254-265нм

- iнтенсивнiсть: концентроване свiтло дiє сильнiше нiж

розсiяне

- вiк бактерiй - молодi форми бiльш чутливi до УФО

- вiд температури - при низькiй температурi вплив УФО

слабше.

Пряма бактерiцидна дiя свiтла може бути використана тiльки при опромiнюваннi ран, слизової у бацилоносiїв.

УФО мають руйнiвний вплив на токсини, особливо на правцевий та дiфтерiйний, а токсин туберкульозної палички дуже свiтлостiйкий.

Механiзм терапевтичної дiї ультрафiолетової ерiтеми

Мiж безпосереднiм впливом УФП та появою видимої реакцiї шкiри проходить 7-8 годин. Цей промiжок називається прихованим перiодом. Продукти фотолiзу бiлкiв, що з"являються на мiсцi опромiнювання, викликають розширення судин, набряк,

подразнюють рецептори шкiри, потрапляють в загальний кровотiк та впливають на внутрiшнi органи, центральну нервову, та ендокринну системи. Клiнiчний прояв ерiтеми - асептичне запалення, має чiткi границi, рiвномiрне забарвлення, на другу добу досягає максимальної iнтенсивностi, супроводжується помiрним набряком та болем. Поступово воно зменшується, до 7-8 дня щезає, залишаючи пiсля себе пiгмент-загар.

Ультрафiолетова ерiтема виникає i при опромiнюваннi спектром С (короткохвильова ерiтема), яка виникає та щезає швидше, залишаючи помiрну пiгментацiю.

Меланiн - пiгмент, що з"являється пiд впливом УФО, вiдiграє захисну роль, попереджає перегрiв тканин.

Ерiтемна реакцiя шкiри залежить вiд iндивiдуальних особливостей органiзму та багатьох iнших факторiв (статi, вiку, конституцiї, локалiзацiї дiї, функцiї ендокрiнних залоз). Чутливiсть шкiри до ультрафiолетової радiацiї знижується при рядi iнфекцiйних захворювань, пiдвищується в зимнiй перiод особливо у дiтей та хворих, що довго знаходяться в стацiонарi, хворих з ексудативним дiатезом, бронхiальною астмою.

Посилюють чутливiсть до УФО йод, сульфанiламiди, антибiотики, препарати ртутi, пiдвищена кiлькiсть жовчних пiгментiв в кровi.

Ерiтемнi реакцiї супроводжуються десенсибiлiзацiєю, зниженням больової чутливостi.

Покази для мiсцевої ерiтемотерапiї

Мiсцева ерiтемотерапiя застосовується при захворюваннiях внутрiшнiх органiв (пневмонiя, бронхiт, ангiна, гастрит), захворюваннях нервiв та м"язiв (радiкулiт, неврит, мiозит), шкiрних хворобах (бешихове запалення, псорiаз, пiодермiт),

хiрургiчнiй патологiї (пiсляоперацiйнй ранi, норицi, забитi мiсця, iнфiкованi рани).

Протипокази до ультрафiолетової

ерiтемотерапiї

Злоякiснi пухлини, схильнiсть до кровотеч, гiпертiреоз, системний червоний вовчок, хвороби кровi, активний туберкульоз легенiв, недостатнiсть кровообiгу I-II ступеню.

Лiкувальне застосування УФО

в суберiтемних дозах

Тривала вiдсiтнiсть впливу сонячного свiтла на шкiру, обумовлює ряд порушень:

-Зниження загартованостi органiзму, що веде до сприяння рiзним хворобам

-Початковi прояви D-гiпоавiтамiнозу, що супроводжується пiдвищенням збудливостi нервових центрiв, погiршенням уваги (школярiв)

-Зниження та втрата здатностi до засвоювання кальцiю та фосфору що поступає з їжею в органiзм вагiтних, що в свою чергу веде до порушення нормального розвитку скелету дитини

-Демiнералiзацiя зубiв, що веде до розвитку карiєсу, особливо у дiтей.

Корекцiя сонячного голодання, лiкування гiпо- чи авiтамiнозу D та пов"язаних з ними порушень обмiнних процесiв - ось в чому завдання УФО в суберiтемних дозах.

Суберiтемне дозування найчастiше застосовується в поступовозростаючих дозах у виглядi курсу з 16-26 опромiнювань.

Поступовонаростаючi дози УФО, не залишають видимої ерiтеми, але викликають морфологiчнi змiни в шкiрi, якi значно пiдвищують її захисну функцiю.Це використовується у клiнiчнiй практицi для профiлактики пролежнiв, мацерацiї, для профiлактики деяких хвороб шкiри.

Курсовеопромiнювання у поступово наростаючих дозах стимулює дiяльнiсть гормональної системи, що лежить в основi закалювання людини сонячним свiтлом та штучними джерелами УФ-променiв. Систематичне опромiнювання в суберiтемних дозах приводить до посилення секрецiї катехоламiнiв та глюкокортикоїдiв. Цей ефект використовується в комплексному лiкуваннi хворих на ревматоїдний полiартрит, бронхiальну астму та iн.