I технiка проведення процедур

При опромiнюваннi полями область,що пiдлягає опромiнюванню дiлять на декiлька невеликих дiлянок (50-100-200 кв.см), якi опромiнюють по черзi. За одну процедуру опромiнюють одно чи два поля. Цю методику застосовують при пневмонiї, бронхiтi, бронхiальнiй астмi, радiкулiтах, мiжребернiй невралгiї.

При впливi на рефлексогеннi зони , опромiнюють: комiрцеву, трусикову, область сегментiв головного мозку. Так комiрцеву зону опромiнюють при наявностi запальних процесiв головного мозку його оболонок, обличчя6 а також при судин-

них порушеннях верхнiх кiнцiвок, деяких захворювань органiв грудної клiтини.

Для впливу на органи малого тазу, а також при порушеннях кровообiгу в нижнiх кiнцiвках опромiнюють шкiру поперековихсегментiв та передню поверхню стегон.

При фракцiйному опромiнюваннi користуються перфорованим локалiзатором, клейонкою 30 на 30 см, в якiй вирiзанi 150-200 отворiв розмiром 1 см. Локалiзатор накладають на дiлянку, яку необхiдно опромiнювати. В процесi одного опромiнювання можна впливати на велику дiлянку шкiри, а площа ерiтеми не буде перевищувати встановлену норму. Цей вид опромiнювання застосовують при деяких захворюваннях легенiв, особливо у дiтей ( при бронхiальнiй астмi, бронхопневмонiї

та iнших захворюваннях).

Покази до лiкувального застосування ультрафiолетових променiв

Загальнi опромiнювання застосовують для профiлактики сонячного "голодування (авiтамiнозу та гiповiтамiнозу Д у дорослих, вагiтних та дiтей), прилiкуваннi рахiту у дiтей, для пiдвищення загального опору органiзму.

Мiсцеве опромiнювання (ерiтемотерапiю) використовують при захворюваннях внутрiшнiх органiв: пневмонiї, бронхiтi, ангiнi, бронхiальнiй астмi, мiозитi, мiалгiї, радiкулiтi.

Загальнi та мiсцевi опромiнювання широко використовують в хiрургiї (пiсляоперацiйнi рани, бешисi), у травматологiї (забиття, iнфiкованi рани, переломи), у дерматологiї (псорiаз, пiодермiя, екзема та iн.). УФО - ефективний метод у лiкуваннi та профiлактиуi грипу та багатьох iнфекцiйних захворювань (скарлатина, коклюш).

Протипокази для застосування уфо

Злоякiснi пухлини, схильнiсть до кровотеч, активний туберкульоз, захворювання кровi, виражена кахексiя6 гiпертиреоз, червоний вовчок, недостатнiсть кровообiгу I-II ступеню, натуральна вiспа.

Місцеве ультрафіолетове опромінення

Місцеве ультрафіолетове опромінення — лікувальний метод, діючим фактором якого є ультрафіолетові промені в еритемних дозах.

Використовуються електромагнітні коливання в межах від 400 до 180 нм.

Механізм дії: розрізняють три основні процеси: біологічний, гуморальний і нервово-рефлекторний, в організмі УФО: фотоелектричний ефект, призводить до активізації біохіміч­них процесів, зміни електричних якостей колоїдів клітини, впливає на метаболічні та фізіологічні реакції клітин.

Особливості дії: еритемоутворення, бактеріостатична, бактерицидна, протизапальна, трофічна, десенсибілізуюча. Глибина проникнення УФО до 1 мм.

Апаратура: “ОРК-2Р, “ОН-82”, “ОН-7”, “ОКУФ-ЖГ”, “БОД-9” та ін.

Показання:

1. Захворювання внутрішніх органів, нервів та м’язів.

2. Хвороби шкіри.

3. Хірургічні захворювання (рани, гематоми, опіки, обмороження та ін.).

4. ЛОР-хвороби.

5. Наслідки поранень і травм опорно-рухового апарату.

6. Захворювання суглобів і кісток.

7. Рожисте запалення.

Протипоказання: Гіпертиреоз, підвищена чутливість до ультрафіолетових, променів, хронічна ниркова недостатність, системний червоний вовчак, малярія.

Техніка проведення процедур: При місцевому УФО опромінюють обмежену ділянку шкіри площею не більш ніж 600 см². Випромінювач встановлюють на відстані 50-75-100 см від поверхні шкіри. Ділянки шкіри, що не підлягають впли­ву, закривають білою тканиною. Очі хворого під час проце­дури повинні бути захищені спеціальними окулярами.

Параметри процедур:

а) методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, фракціонована,

б) вид опромінення: короткохвильове-КУФО (довжи­на хвилі 280-180 нм), довгохвильове - ДУФО (дов­жина хвилі 400-280 нм), інтегральне - УФО;

в) інтенсивність впливу визначається в біодозах; режим інтенсивності: слабкий - до 1-2 біодоз, середній - до

2. 5 біодоз, сильний - до 6-8 біодоз;

г) періодичність процедур: повторні опромінення на одне полі призначають раз на 2-3 дні, коли утворена еритема почне зникати; дозування наступних еритем перевищує попередню на 25-50-100%; при опроміненні різних полів можна щодня опромінювати одне з них; площа одного поля - до 400-600 см²;

д) тривалість курсу: на непошкоджену шкіру - до 4-6 опромінень; на слизисті оболонки, при патології шкірних по кривів - до 10-15 опромінень; інтервал між курсами не менш 6-7 тижнів.

Перед початком курсу процедур визначають тривалість, біодози в хвилинах засобом використання біодозиметра Горбачова. Тривалість експозиції одного віконця 1 хв. Врахування біодози проводять через добу. Для визначення біо­дози слизових оболонок використовують біодозиметр.

Дозування: При місцевих УФО застосовують еритемні дози ультрафіолетових променів: малі (1-2 біодози), середні (3-4), великі (5-8) і гіпереритемні (понад 8 біодоз). Повторні опромінення ділянки проводять через 2-3 дні з підвищенням дози опромінення на 25-1, Одна ділянка опромінюється 3-4 рази. Повторні місцеві УФО призначають через місяць.

Можливі поєднання: Місцеве ультрафіолетове опромі­нення та опромінення інфрачервоними променями.

Помилки в призначеннях лікаря: не призначає процедуру на рефлекторні зони; не проводить опромінення поза вогнищем; призначає суберитемні дозування; недостатньо використовує процедуру з профілактичною метою.

Помилки в діях медсестри: не визначає біодозу; не враховує відстань від випромінювача до зони впливу; не користується захисними окулярами; не враховує ступінь збереження попередньої еритеми при повторному опроміненні.