Колоообіг речовин і потік енергії в екосистемах та бгц

Колообіг речовин  це обмін речовинами між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами екосистеми чи БГЦ.

К олоообіг речовин

біогенна міграція	абіоген­на міграція
за участі живих істот	без участі живих істот

Екосистеми та бгц – відкриті системи:

С онячне світло	джерело енергії
Продуценти	перетворюють сонячну енергію на енергію хімічних зв’язків та синтезують органічну речовину, частину енергії споживають самі, іншу – передають фітофагам
Консументи	отримують енергію внаслідок ферментативного розщеплення органічних речовин, незначну частину енергії використовують на створення речовин свого тіла, решта – розсіюється у вигляді тепла, витрачаючись на процеси життєдіяльності
Редуценти	мінералізують органічну речовину

Таким чином, в екосистемі складаються ланцюги живлення (трофічні ланцюги).

Трофічний ланцюг – послідовність груп організмів, кожна з яких (ланка ланцюга) є поживою для наступної, тобто поєднана зв’язками їжа – споживач.

Ланцюг живлення складається з 4-6 ланок (трофічних рівнів ланцюга):

• перший рівень – продуценти (рослини);

• другий – консументи І порядку (фітофаги);

• третій (четвертий, п’ятий) – консументи ІІ (ІІІ, ІV) порядку (зоофаги – хижаки);

• останній рівень – редуценти (сапрофаги).

Ланцюги живлення поділяються на два типи:

1. пасовищні (продуценти → фітофаги → хижаки);

2. детритні (детрит (мертвий органічний матеріал) → детритофаги → хижаки).

Трофічна сітка – перехрещування ланцюгів живлення між собою у біогеоценозі чи екосистемі. Чим розгалуженіша трофічна сітка, тим стійкіший БГЦ.

Екологічна піраміда – це співвідношення чисельності організмів, їх біомас або зв’язаної в біомасі енергії на кожному трофічному рівні ланцюга живлення, графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення:

• піраміда чисельності (чисел) – це співвідношення кількості особин;

• піраміда біомаси – відбиває кількісні закономірності передачі маси органічної речовини від одного трофічного рівня до іншого;

• піраміда енергії – закономірності передачі енергії.

Особливості екологічних пірамід:

1. у основі екологічної піраміди розміщуються організми першого трофічного рівня, а на її вершині – організми кінцевого рівня;

2. екологічні піраміди звужуються від основи до вершини (для пірамід енергії – це універсальний закон, у пірамідах чисельності та біомаси іноді верхні рівні можуть бути ширші, ніж нижні – зграя вовків може полювати на велику здобич (лося), а на одному дереві можуть живитися десятки, сотні й тисячі рослиноїдних комах);

3. закономірності передачі енергії та біомаси між трофічними рівнями відображає правило екологічної піраміди (10 %):

на кожний наступний трофічний рівень від попереднього переходить 10 % речовини та енергії.