Заняття 13

Необхідно мати: фліп-чарт, фломастери, маркери, аркуші А4, скотч, цибулина, банан, пляшка, презерватив, купюра, плакати «Правила роботи групи», «Схема прийняття рішень».

1. Привітання. Знайомство (10 хв)

2.Правила (5 хв)

3 Вступ (5 хв)

Педагог-тренер повідомляє про продовження роботи за темою: «Визнач свою позицію». Основне питання цього заняття - технологія прийняття відповідального рішення.

4.Вправа «Очікування» (10 хв)

5. Вправа «Я приймаю рішення» (30 хв)

Мета: ознайомити учасників зі схемою прийняття відповідальних рішень.

Хід вправи

Вправа виконується в два етапи.

Перший етап

Педагог-тренер розкладає на столі в одну лінію 4 пронумеровані конверти і запрошує 3-х добровольців вибрати один (не торкаючись його) і стати позад нього.

Інші учасники можуть впливати на вибір волонтерів, давати їм поради.

Педагог-тренер запитує у добровольців, що впливало на їхній вибір, підкреслюючи, що вони не знають, що в конвертах.

Потім учасникам дозволяється підняти конверти на 8-10 см, тримаючи 'їх тільки за верхню частину, і покласти назад, після чого педагог-тренер запитує, чи хотів би хтось обмінятися конвертами, або взяти інший і пропонує учасникам, які обмінялися конвертами, пояснити, чому вони це зробили.

Потім запрошують ще одного учасника підійти і взяти конверт, який залишився, а після цього дозволяється відкрити свої конверти і витягнути їхній вміст, показавши всій групі.

Наприкінці цього етапу педагог-тренер обговорює з кожним учасником вибір конверта, обов'язково включивши такі пункти:

• люди часто роблять щось із цікавості. Перший конверт здавався цікавим тому, що був трохи зігнутим (там лежав банан). Банан можна з'їсти - і це позитивний аспект. Але була можливість зніяковіти, оскільки в конверті лежав ще й презерватив. «А якби я попросив надіти презерватив на банан?» - запитує педагог-тренер. Наслідки невідомі, це могла би бути зніяковілість або щось гірше;

• іноді ми потрапляємо в оману за рахунок «дезінформації». Здавалося, що в конверті № 2 -пляшка води, але це не так. Не заглянувши-у конверт, ми не могли прийняти рішення, що грунтується на інформації. Наслідком було розчарування. А іноді, незважаючи на те, що рішення приймається на основі наявної інформації, ми одержуємо не той результат, на який сподівалися;

• іноді ми швидко приймаємо рішення, не враховуючи деякі деталі інформації, важливі для прийняття правильного рішення. У конверті № 3, ймовірніше всього, лежить яблуко. Лише маючи гарний нюх, можна здогадатися, що то цибуля. У цьому випадку наслідок не позитивний (їсти цибулю не будеш), але і не негативний (педагог-тренер не просить її з'їсти);

• конверт № 4 був незрозумілим. Він був порожнім. При детальнішому розгляді можна було б відчути, як там шелестіло щось паперове, але, знову ж таки, не було можливості довідатися, що це. «Ви справді ризикували, вирішивши взяти конверт № 4, - каже педагог-тренер, - але ризик у такій ситуації — виправданий, оскільки ситуація безпечна, тоді як бувають ситуації, коли людина ризикує необмірковано, і це може бути значно небезпечніше, ніж просто втрата невеликих грошей.

Другий етап

Учасники об'єднуються в 4 підгрупи. Педагог-тренер пропонує групам створити алгоритм (схему) прийняття рішення, яка б допомогла в ситуації вибору з конвертами. На виконання відводиться 7 хв. Потім групи презентують свої напрацювання.

За допомогою плаката, на якому надрукована схема прийняття рішень (додаток 9), педагог-тренер розкриває зміст етапів.

Розповідь про етапи прийняття рішень може бути такою.

Кожен із нас знає, як важливо приймати правильні рішення. А чи вміємо ми це робити? Чи вчилися ми цьому де-небудь? І взагалі, де цьому вчать? Найчастіше ми вчимося приймати рішення поволі, з плином життя, методом спроб і помилок. Але чи ефективно це? Виявляється, що приймати правильні саме для себе рішення можна навчитися, й існує декілька методів прийняття рішень, один із яких ми зараз і розглянемо.

Метод цей полягає у виконанні 5 кроків.

Перший: перед прийняттям рішення потрібно усвідомити, що від тебе вимагає цього ситуація. А ситуацій, які потребують вибору, безліч: чистити зуби саме зараз чи ні, почати підготовку до іспитів сьогодні, чи відкласти на потім, або - дружити з цим хлопцем (дівчиною) чи ні?..

Другий: збір якомога повнішої інформації про ситуацію. Це можуть бути спогади про те, як діяв (і що з того потім вийшло) хтось зі знайомих у таких чи схожих обставинах, що взагалі мені відомо про те, про що йдеться Якщо це не термінове рішення, можна розпитати інших людей, десь знайти інформацію, а якщо термінове - покластися на всі знання, які є зараз влаштувати внутрішній мозковий штурм, завдання якого - пригадати все. що відомо, що може бути корисним.

Третій: на основі усвідомленої інформації формулювання мінімум трьох варіантів рішень (чим більше - тим краще). Два варіанти - це тупик (згадайте Гамлета з його «Бути чи не бути?»). Пускайте в хід свою фантазію!

Четвертий: не лінуючись, розібратись, які наслідки того чи іншого варіанту рішення будуть позитивними, а які - негативними. І так для кожного з варіантів. Зважте на те, що кожен наслідок може мати ту чи іншу вагу для будь-кого, але нам важливо розраховувати саме на ту вагу, яку він має для нас особисто.

Тільки після цього ми зможемо зробити саме свій п'ятий крок - прийняти рішення, зробити вибір.

Запитання для обговорення:

• що важливо для прийняття відповідального рішення?

• у чому полягає необхідність аналізу варіантів рішення ?

• які знання ви отримали, виконуючи цю вправу?

• як можна використати цю інформацію в повсякденному житті?

6.Вправа «Аналіз ситуацій та прийняття рішень» (25 хв)

Мета: розвивати уміння аналізувати ситуації за схемою прийняття рішень.

Хід вправи

Учасники отримують невеликі папірці, на яких записують по одній ситуації, яка, на їхній погляд, потребує відповідального рішення і, можливо, пов'язана з ризиком для здоров'я, соціальним тиском, ймовірністю початку вживання НР тощо. Після цього всі ситуації прочитуються, а папірці в згорнутому вигляді складаються в колі посеред кімнати.

Учасники об'єднуються в три підгрупи, представник кожної із закритими очима вибирає один із папірців.

Завдання для підгруп: проаналізувати ситуацію за схемою прийняття рішень і зробити вибір. Групи презентують свої напрацювання, потім проводиться обговорення:

• що нам дає виконання цієї вправи ?

До уваги педагога-тренера

Педагог-тренер має наголосити на потребі розширення діапазону вибору: варіантів повинно бути більше двох. Окрім того, важливо не піддатися спокусі скоротити аналіз, мотивуючи тим, що «і так усе зрозуміло». Таке «перескакування» є підводним каменем у техніці прийняття відповідального рішення. Технологія саме в тому й полягає, щоб не пропустити жодного аргументу і зважити всі «за» і «проти».

7. Підсумки (5 хв)