Захист внутрішнього ринку

У разі приєднання до СОТ Україна не втрачає інструментів захисту внутрішнього ринку – національні товаровиробники не стануть беззахисними перед потужними і конкурентоспроможними транскордонними корпораціями та іноземними виробниками.

 Навпаки, норми СОТ передбачають ефективні заходи захисту внутрішнього ринку, які часто використовуються країнами – членами організації.

Угоди СОТ надають можливість тимчасово підвищувати тарифи та запроваджувати  нетарифні заходи (квотування) за умови проведення переговорів і досягнення відповідних домовленостей із країнами-членами.

Окрім того, у межах СОТ існує легітимний механізм захисту внутрішнього ринку від демпінгового та масового імпорту.

Світова організація торгівлі – це своєрідний клуб, кожний член якого може висунути власні претензії та вимоги до нових кандидатів. Наприклад, сьогодні вступ України до СОТ ускладнений рядом вимог, які пред’являють нам країни СНД, що стали членами СОТ раніше. Зокрема, Киргизстан вимагає від України повернення боргу, який вона успадкувала за часів Радянського Союзу ($27 млн.).

Але головне – ми мусимо продемонструвати практичне бажання України увійти до СОТ, про що, насамперед, свідчитиме прийняття основного пакету відповідних законів.

 

Що означатиме для України членство в сот?

Як свідчать проведені дослідження, у результаті вступу України до СОТ:

§         рівень реального споживання населення країни зростатиме у щорічному вимірі приблизно на 3%, а ВВП – на 1,9%;

Як оцінити такі прогнози? Звичайно, зазначений показник збільшення споживання – не дуже великий, але він є додатковим стимулом для досить істотного росту ВВП (близько 2%), який ми зможемо отримати від членства у СОТ. До того ж такий ефект спостерігатиметься протягом значного часу.

§         споживчі ціни можуть знизитися майже на 4%;

§         експорт та імпорт зростуть приблизно на однакову величину (близько 14%).

Наведені цифри утверджують у думці, що із входженням до СОТ в Україні не станеться масового засилля імпортних товарів, а національне виробництво не буде зруйновано. Навпаки, у країні активізується виробничий процес, щоб забезпечити збільшення експорту на 14%.

Якої динаміки випуску продукції слід очікувати в окремих галузях? З одного боку, імпорт створює конкуренцію для національного виробництва, тому теоретично може відбутися його скорочення. Але з другого боку, якщо в Україні триватиме економічне зростання, то підвищиться попит на вітчизняні та імпортні товари, і ми більше експортуватимемо, оскільки розширяться можливості для закордонної торгівлі. Таким чином, стимулюватиметься випуск товарів.

Серед інших важливих позитивних результатів вступу до СОТ варто виділити такі:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

Довідково. Послідовна гармонізація українського законодавства із стандартами СОТ поступово готує вітчизняних підприємців до “гри за єдиними правилами”. Недискримінація та рівноправна торгівля – головні вимоги і водночас  переваги СОТ.  

Створення передбачуваних і стабільних правових засад сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу. Прийняття системи найбільш ефективних правил забезпечить підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності та конкурентоздатності економіки. Адміністративні процедури часто не змінюватимуться, не запроваджуватимуться пільгові заходи на користь окремих виробників. Окрім того, наш уряд узяв курс на спрощення адміністративних процедур у цілому. Зокрема, серед реальних кроків у рамках підготовки до вступу в СОТ, слід окремо відзначити спрощення режиму ліцензування імпорту. Перш за все, у відповідність до угод Світової організації торгівлі вже створені умови, за яких може запроваджуватися імпортне ліцензування, встановлені граничні терміни розгляду та видачі ліцензій, а також чітко визначені підстави для відмови. У кінцевому підсумку саме таке середовище справлятиме найбільший стимулюючий ефект на економічних агентів та економічний ріст країни загалом.

2. Збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже протягом першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5–2 рази з наступним їх збереженням у більших в обсягах, ніж до набуття членства в організації.

3. Участь у регіональних союзах та угрупованнях.

4. Спрощення умов доступу українських виробників до ринків 149 країн – членів Світової організації торгівлі, частка яких сягає понад 95% світової торгівлі. Можна очікувати збільшення обсягів експорту вітчизняної продукції до $1 млрд., а за сприятливих умов – до $1,5 млрд.

5. Можливість використання при вирішенні торговельних спорів механізму врегулювання суперечок, передбаченого нормами СОТ, що дасть змогу суттєво посилити позиції українських виробників у антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних і дискримінаційних заходів.

Довідково. Після набуття Україною членства у СОТ національні товаровиробники матимуть можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торгових спорів Світової організації торгівлі. Необхідно відзначити, що ця процедура є значно тривалішою порівняно з процедурою розгляду фактів недобросовісної конкуренції відповідними компетентними органами окремих країн (досить часто вона триває кілька років). Це дає змогу виробникам, навіть у разі визнання факту недобросовісної конкуренції та запровадження відповідних обмежувальних заходів, здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту власної продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

Від часу заснування СОТ (1995 р.) на її розгляд було винесено понад 200 спорів. Їх конструктивний та виважений  розгляд дозволив уникнути серйозних політичних конфліктів. Завдяки тому факту, що спори випливають із угод СОТ, існують чіткі підстави встановити, хто правий.

6. Запобігання витісненню з ринку Євросоюзу української продукції аналогічними товарами центрально- та східноєвропейських держав завдяки пожвавленню торговельно-економічних зв’язків із країнами не тільки Західної та Центральної, а й Східної Європи та Балтії, більшість із яких 1 травня 2004 р. набула повноправного членства в ЄС.

7. Збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок скасування пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд. грн.).

8. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач – ширший вибір товарів, послуг та цін. Відтак створюються умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції.

Отже, вступ до Світової організації торгівлі потрібний нам для того, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе у світі як надійний торговельний партнер і привабливий об’єкт для інвестицій, а також відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ – лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, у тому числі й від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами, національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.

І насамкінець, хочу підкреслити, що вступ до Світової організації торгівлі – чітке і одночасно досить складне завдання для нашої країни. Але зволікати вже неможливо, оскільки нині в рамках СОТ відбувається новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Конференцією міністрів СОТ у м. Доха (Катар). Результати цих переговорів визначатимуть засади міжнародної торгівлі на наступне десятиріччя. Тому важливо, щоб вони враховували й інтереси України. А відстоювати власні інтереси ми зможемо лише за умови повноправного членства в СОТ.