Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна і СОТ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
40 Кб
Скачать
☆

Які переваги отримала вітчизняна економіка?

Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед впливає на становлення ділового середовища як для національних, так й іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля – основні вимоги і в той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.

З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги:

– одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;

– зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

– отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

– набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

– скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

– доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Хто був найбільш зацікавлений у вступі України до сот?

Наслідки вступу України до СОТ мають специфічну форму для окремих секторів, що визначається структурою виробництва в них, а також вихідним рівнем його захищеності. Тому різні варіанти економічної політики мають більший або менший вплив на різні сектори. Наприклад, зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними або мали велику частку проміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на фактори виробництва). Покращення доступу до ринків є сприятливим для експортно орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках.

Звичайно, криза вносить свої корективи в економічні розклади. Разом з тим, серед усіх галузей промисловості членство України в СОТ є найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловості. Для цих галузей найбільше значення матимуть покращення доступу до ринку, а також реформа тарифів і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів.

Іншими галузями промисловості, в яких збільшиться випуск продукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів. Зростання випуску в кожному з цих секторів може перевищити 10%. За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який безумовно виграв від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продукції харчової промисловості, сектор послуг демонструє помірне зростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростають обсяги послуг зв’язку, де випуск росте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій.

Найбільше зростання експорту відбувається в сільському господарстві, хімічній промисловості та металургії, темпи якого набагато вищі, ніж середнє збільшення експорту.

Зростання сукупного випуску тісно пов’язане з впливом на зайнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і некваліфіковану робочу силу, було найбільшим у хімічній промисловості та металургії.

Споживачі отримують подвійний виграш. По-перше, можливе зростання промислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори виробництва і таким чином доходи домогосподарств. По-друге, більша пропозиція товарів споживання за нижчими цінами краще задовольнятиме потреби споживачів. Для бідних споживачів найбільш важливим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних та фінансових послуг.