1.5. Дисплей

Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки. Він керується відеоконтролером (відеоадаптером), який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер містить свою особисту па­м'ять, яку називають відеопам'яттю. Все, що ми бачимо на екрані дисплея, знаходиться у відеопам'яті.

Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи.

В текстовому режимі на екран виводяться тільки символи, які закодовані кодами. Звичайно на екрані розміщується 25 рядків по 80 символів. Поточне місце екрана, куди виводитиметься черговий символ, відмічається мерехтли­вим значком, який називають курсором, або маркером.

В графічному режимі на екран виводиться будь-яке зображення. Елементами його є точки (пікселі).

Основні характеристики дисплея : роздільна здатність, кількість кольорів (палітра) та розмір екрана.

Роздільна здатність визначається кількістю точок по вертикалі та гори­зонталі екрана. Ці точки продукуються відеоадаптером. Чим більша кількість точок, тим вища роздільна здатність, тобто тим вища якість зображення. Кількість вироблюваних точок залежить від розміру відеопам'яті. У сучасних комп'ютерів її об'єм дорівнює 1 Мбайт і більше.

На перших ІВМ комп'ютерах використовувались адаптери, які працювали тільки в текстовому режимі з роздільною здатністю 720-350.

В текстовому режимі весь екран дисплея розбивається на прямокутники розміром 8х8 точок, інколи — 9х14. Такі прямокутники називають знакомісцем. Відеопам'ять зберігає інформацію за кожним знакомісцем, а саме: код символу, його колір, колір фону, на якому відображається символ.

Інформація про те, які точки знакомісця слід підсвічувати для відобра­ження того або іншого символа, зберігається у спеціальному блоці пам'яті, який називають знакогенератором. Ця інформація вибирається з неї за кодом символа. На мал. показано приклад відображення в знакомісці символа "А".

Пам'ять знакогенератора в сучасних ПК заповнюється автоматично при завантаженні операційної системи і в подальшому її вміст може змінюватись програмним шляхом. Це дозволяє користуватись на одному комп'ютері різ­ними алфавітами, в яких поряд із стандартними для кожного ПК наборами символів (букви англійського алфавіту, цифри, розділові знаки) можуть бути і інші. Дані з відеопам'яті періодично зчитуються, перетворюються у відеосигнали і відображаються на екрані дисплея. Перетворення кодів відеопам'яті у відеосигнал здійснюється відеоадаптером. .

За кількістю відображуваних кольорів сучасним можна вважати адаптер з 32 bit кольоровістю. Колір кожного пікселя зберігається у відеопам'яті.

Звичайно, що для реалізації параметрів адаптера дисплей повинен мати необхідні характеристики, інакше можливості адаптера можуть бути не реа­лізованими.

Розмір екрана дисплея вимірюють по діагоналі в дюймах. Дюйм — це англійська міра довжини, яка дорівнює 2,54 см.

Використовують 14-, 15-, 17-, 19-, 20- та 21-дюймові екрани.

1.6. Клавіатура

Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.), а також для управління роботою ПК. Для кожного символа виділяється клавіша, натискуючи на яку ми і вводимо код символа в ПК. Символ кодується 8-бітовими двійковими числами. В більшості ПЕОМ вітчизняного і зарубіжного виробництва використовується ІВМ-сумісна клавіатура, яка має 101 клавішу і декілька індикаторів, що сигналізують про режим роботи клавіатури.

За своїм призначенням всі клавіші поділяють на чотири поля. Перше (центральне) поле вміщує клавіші з літерами, цифрами, розділовими знаками, а також ряд управляючих клавіш. Як видно з надписів на клавішах, для більшості з клавіш центрального поля натискування однієї й тієї самої клавіші може призводити до введення різних символів залежно від режиму роботи клавіатури. Перехід до того чи іншого режиму багато в чому визначається програмою, яка керує роботою клавіатури. Таких програм є багато, тому навіть на аналогічній клавіатурі перехід, наприклад, з режиму введення українських літер на режим введення англійських може здійснюватися по-різному.

Перехід у режим введення великих літер здійснюється натискуванням клавіші [СарsLock]. При цьому загорається індикатор СарsLock в правому верхньому куті клавіатури. Повторне натискування клавіші [СарsLock] пере­водить клавіатуру в режим введення малих літер (індикатор СарsLock при цьому гасне).

Натискування комбінації з двох клавіш здійснюється так: натиснути першу клавішу в комбінації і, не відпускаючи її, натиснути другу.

Друге поле містить 12 функціональних клавіш [P1—Р12], а також деякі управляючі клавіші. В разі натискування функціональних клавіш комп'ютер виконує дії, які визначаються програмою, що в даний момент виконується на комп'ютері.

Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея. Натискування клавіш зумовлює переміщення курсора на екрані дисплея на одне знакомісце відповідно ліворуч, праворуч, вгору, вниз. Натискування клавіші [Еnd] звичайно призводить до переміщення курсора на кінець рядка, а клавіші [Ноmе] — на початок рядка.

Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором. Перехід до режиму введення цифр здійснюється в разі натискання клавіші [NumLock] (при цьому загоряється індикатор NumLock). Повторне натискання клавіші [NumLock] (індикатор NumLock при цьому гасне) переводить клавіші цього поля в режим управління курсором аналогічно клавішам третього поля.

Типове призначення деяких управляючих клавіш і комбінацій клавіш клавіатури:

[РageUp] — сторінка вгору. Використовують у ситуаціях, зв'язаних з перег­лядом на екрані дисплея текстів, що займають більше ніж один екран (сторін­ку). Натискування клавіші [РageUp] зумовлює виведення на екран попередньої сторінки тексту;

[РageDown] — сторінка вниз. При натискуванні цієї клавіші в режимі перегляду тексту на екран виводиться наступна сторінка тексту;

[Іns] — переключення клавіатури в режим вставки. В цьому режимі натискування клавіші будь-якої літери призводить до вставки цієї літери в позицію курсора. При цьому літери рядка, які розміщені з правого боку від курсора, зсуваються праворуч на одну позицію, звільняючи місце для літери, яка вставляється. Виключення режиму вставки здійснюється повторним натис­ненням клавіші [Іns]. Коли режим вставки виключено, натиснення алфавітно-цифрової клавіші призводить до заміщення літери в позиції курсора;

[Del] — вилучення літери. Натискування цієї клавіші призводить до вилу­чення літери в позиції курсора і переміщенню текста праворуч від курсора вліво на одну позицію;

[Таb] — клавіша табуляції. Кожне натискування клавіші зумовлює перемі­щення курсора на вісім позицій праворуч;

[Васk sрасе] — назад. В разі натискування клавіші вилучається літера зліва від курсора і останній зміщується на одну позицію ліворуч;

[Рrint Screen] — друкування екрана. Якщо натиснути клавішу [Shift, а потім, не відпускаючи її, — клавішу [Рrint Screen], то на принтер виводиться зображення екрана;

[Еsc] — вихід. Натискування цієї клавіші дозволяє відмовитись від яких-небудь розпочатих дій, завершити роботу в якому-небудь режимі і повернутись до попереднього режиму;

[Еnter] — введення. Натискування цієї клавіші сприймається комп'ютером як вказівка приступити до виконання введеної команди. При введенні даних натискування клавіші [Еnter] сприймається як вказівка завершити введення даних в даному рядку і перейти до початку наступного рядка.

Управляючі клавіші [Сtrl] і [Аlt] натискують у комбінації з іншими клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш виконуються, на­приклад, такі дії:

[Сtrl+Аlt+Del] — перезавантаження операційної системи;

[Сtrl+С] або [Сtrl+Раuse] — завершення виконання поточної програми.

[Раuse] — тимчасове припинення виконання програми. Для продовження виконання треба натиснути будь-яку клавішу.