Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЮРЧЕНКО М.М.Диригування та читання партитур.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
356 Кб
Скачать
☆

Модуль х

Закріплення теоретичних знань та вдосконалення техніки диригування. Комплексна підготовка до державного екзамену.

№

Тема

Кількість годин

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

У тому числі

У тому числі

Усього

Лекції

Семінар.

Практичні

Індивід. робота

Самостійна робота

Усього

Лекції

Семінар.

Практичні

Індивід. робота

Самостійна робота

1.

Закріплення теоретичних знань та вдосконалення техніки диригування.

12

5

4

10

2.

Комплексна підготовка до державного екзамену.

16

7

5

12

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Завдання курсу

  • дати студентам знання та практичні навички з техніки диригування;

  • закласти вміння самостійної роботи з партитурою;

  • засвоїти основні репетиційні засоби та методи роботи з аматорським оркестром духових інструментів;

  • навчити читати на фортепіано нескладні партитури (окремі партії і в їх музично-логічній єдності);

  • на основі засвоєних на індивідуальних заняттях творах дати студентам відповідний репертуар для проведення диригентської практики та майбутньої роботи з оркестром;

  • розкривати його організаційні та педагогічні здібності.

Мануальна техніка диригування

Свою назву мануальна техніка отримала від латинського слова «manos», що означає рука.

Мануальна техніка диригування – це сума відповідних рухів рук, які дають можливість диригенту передавати всі його наміри щодо виконання твору: темп, ритм, метр, характер, динаміку, вступ сольного інструменту, групи інструментів, всього оркестру, тобто сценічно втілити твір.

Постава диригентського апарату Основні вимоги:

  • ноги природно розставлені, одна знаходиться дещо попереду;

  • корпус тримати прямо, не нахилятись вперед-назад, не згинати коліна;

  • горизонтально підняті руки повинні бути на середині грудної клітки і на ширині плечей;

  • кисть, як найважливіша частина диригентського жесту, направлена долонею вниз і повинна бути вільною та гнучкою;

  • ліктьова частина та передпліччя дещо віддаляються від корпусу.

Структура диригентського жесту

Диригентський жест складається з таких елементів: підготовчий рух (опора)

замах, лінія прагнення, точка удару (початок звучання), відображення.

Слід зазначити, що підготовчий рух (опора) до замаху необхідний на початку твору, його частини або після смислової паузи, а відображення є одночасно замахом до наступної долі.

Позиції рук

Нижна позиція – руки знаходяться на рівні пояса.

Середня позиція – руки знаходяться на рівні діафрагми.

Висока позиція – руки знаходяться на рівні середини грудної клітки.

Темп у музиці

Правильно взятий темп є запорукою якісного виконання твору.

Від темпу звучання твору залежить обсяг та інтенсивність жестів під час диригування.

Наприклад, повільний темп передається широкими жестами. Помірний темп – середніми по розмаху жестами, а швидкі – малими жестами.

Найголовніше – від темпу, в першу чергу, залежить характер твору.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Плани рук диригента

Ближній план – лікті рук знаходяться біля нижніх ребер, але не повинні бути сховані за корпусом і притиснуті до ребер.

Середній план – лікті рук знаходяться трохи спереду діафрагми.

Дальній план – лікті в значній мірі знаходяться попереду корпусу і дещо розігнуті.

Амплітуда диригентського жесту

Амплітуда диригентського жесту, тобто його розмах, ширина залежить від динаміки, темпу та характеру твору. В деякій мірі залежать і від складу оркестру, розташування на сцені, розміру залу.

Виходячи з процесу диригування різних творів, амплітуда жесту може бути широкою, середньої, малою, а також поступово збільшуватись, поступово зменшуватись, або різко змінюватись у ту чи іншу сторону.

При цьому необхідне раціональне використання в першу чергу кисті, а потім ліктьової частини руки та передпліччя.