- •Навчальний план, семестрові модулі, теми та форми контролю успішності навчання
- •Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Модуль іv
- •Модуль V
- •Модуль vі
- •Модуль vіі
- •Модуль іх
- •Модуль vііі
- •Модуль х
- •Мануальна техніка диригування
- •Постава диригентського апарату Основні вимоги:
- •Замах (ауфтакт) та його значення
- •Показ вступу та зняття звучання
- •Зняття звучання
- •Роль диригента в оркестрі
- •Змістовий модуль ііі Клавір
- •Диригування і тактування
- •Диригентське виконання витриманих звуків
- •Активні та пасивні жести
- •Затакт. Прийоми його відображення в жестах
- •Змістовий модуль іv Паузи в процесі диригування
- •Штрихи, їх втілення в диригентських жестах
- •Специфіка використання диригентської палички
- •Фразування
- •Змістовий модуль V Короткий музично-теоретичний аналіз твору
- •Диригентсько-виражальна характеристика твору
- •Фермата. Види фермат. Ауфтакт у підготовці показу фермат
- •Музичний образ
- •Змістовий модуль vі Дроблення долей такту
- •Форми контролю успішності навчання ііі семестр
- •Іv семестр
- •V семестр
- •Vі семестр
- •Vіі семестр
- •Vііі семестр
- •Читання оркестрових партитур
- •Методичні рекомендації
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Навчально-методична література
- •Рекомендовані музичні збірки для підбору репертуарного плану
Модуль х
Закріплення теоретичних знань та вдосконалення техніки диригування. Комплексна підготовка до державного екзамену.
№ |
Тема |
Кількість годин |
|||||||||||
|
Денна форма навчання |
Заочна форма навчання |
|||||||||||
У тому числі |
У тому числі |
||||||||||||
Усього |
Лекції |
Семінар. |
Практичні |
Індивід. робота |
Самостійна робота |
Усього |
Лекції |
Семінар. |
Практичні |
Індивід. робота |
Самостійна робота |
||
1. |
Закріплення теоретичних знань та вдосконалення техніки диригування. |
|
|
|
|
12 |
5 |
|
|
|
|
4 |
10 |
2. |
Комплексна підготовка до державного екзамену. |
|
|
|
|
16 |
7 |
|
|
|
|
5 |
12 |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Завдання курсу
дати студентам знання та практичні навички з техніки диригування;
закласти вміння самостійної роботи з партитурою;
засвоїти основні репетиційні засоби та методи роботи з аматорським оркестром духових інструментів;
навчити читати на фортепіано нескладні партитури (окремі партії і в їх музично-логічній єдності);
на основі засвоєних на індивідуальних заняттях творах дати студентам відповідний репертуар для проведення диригентської практики та майбутньої роботи з оркестром;
розкривати його організаційні та педагогічні здібності.
Мануальна техніка диригування
Свою назву мануальна техніка отримала від латинського слова «manos», що означає рука.
Мануальна техніка диригування – це сума відповідних рухів рук, які дають можливість диригенту передавати всі його наміри щодо виконання твору: темп, ритм, метр, характер, динаміку, вступ сольного інструменту, групи інструментів, всього оркестру, тобто сценічно втілити твір.
Постава диригентського апарату Основні вимоги:
ноги природно розставлені, одна знаходиться дещо попереду;
корпус тримати прямо, не нахилятись вперед-назад, не згинати коліна;
горизонтально підняті руки повинні бути на середині грудної клітки і на ширині плечей;
кисть, як найважливіша частина диригентського жесту, направлена долонею вниз і повинна бути вільною та гнучкою;
ліктьова частина та передпліччя дещо віддаляються від корпусу.
Структура диригентського жесту
Диригентський жест складається з таких елементів: підготовчий рух (опора)
замах, лінія прагнення, точка удару (початок звучання), відображення.
Слід зазначити, що підготовчий рух (опора) до замаху необхідний на початку твору, його частини або після смислової паузи, а відображення є одночасно замахом до наступної долі.
Позиції рук
Нижна позиція – руки знаходяться на рівні пояса.
Середня позиція – руки знаходяться на рівні діафрагми.
Висока позиція – руки знаходяться на рівні середини грудної клітки.
Темп у музиці
Правильно взятий темп є запорукою якісного виконання твору.
Від темпу звучання твору залежить обсяг та інтенсивність жестів під час диригування.
Наприклад, повільний темп передається широкими жестами. Помірний темп – середніми по розмаху жестами, а швидкі – малими жестами.
Найголовніше – від темпу, в першу чергу, залежить характер твору.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Плани рук диригента
Ближній план – лікті рук знаходяться біля нижніх ребер, але не повинні бути сховані за корпусом і притиснуті до ребер.
Середній план – лікті рук знаходяться трохи спереду діафрагми.
Дальній план – лікті в значній мірі знаходяться попереду корпусу і дещо розігнуті.
Амплітуда диригентського жесту
Амплітуда диригентського жесту, тобто його розмах, ширина залежить від динаміки, темпу та характеру твору. В деякій мірі залежать і від складу оркестру, розташування на сцені, розміру залу.
Виходячи з процесу диригування різних творів, амплітуда жесту може бути широкою, середньої, малою, а також поступово збільшуватись, поступово зменшуватись, або різко змінюватись у ту чи іншу сторону.
При цьому необхідне раціональне використання в першу чергу кисті, а потім ліктьової частини руки та передпліччя.
