- •Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
- •Кваліфікаційна робота
- •Кваліфікаційна робота магістра Особливості контролю знань логіки предикатів
- •Розділ 1. Основні теоретичні відомості з модуля логіки предикатів (в даному розділі використовується матеріал з таких джерел [1], [2],[3],[6],[7],[8],[26],[30])
- •1.1. Предикати. Логічні операції над предикатами
- •1.2. Класифікація формул логіки предикатів. Логічне слідування
- •1.3. Рівносильні формули. Нормальні форми
- •1.4. Метод резолюцій
- •2.1. Приклади розв’язання практичних завдань до підрозділів модуля логіки предикатів
- •2.2.1. Предикати. Логічні операції над предикатами.
- •Розділ 2. Методична розробка з модуля «логіка предикатів»
- •2.2.2. Класифікація формул логіки предикатів. Логічне слідування.
- •2.2.3. Рівносильні формули. Нормальні форми.
- •2.2.4. Метод резолюцій.
- •2.2. Тестові завдання для контролю знань і вмінь з даного модуля
- •I рівень
- •6. Нехай X r, а в(х) - предикат, у якому стверджується, що х має властивість в. Записати речення «існує хоча б один X Rтакий, що в(х)» мовою логіки предикатів:
- •Розділ 3. Методика тестування студентів при вивченні модуля «логіка предикатів»
- •3.1 Організація та методика проведення тестування
- •3.2 Методика обробки емпіричних даних
- •3.3 Математико-статистична обробка емпіричних даних. Інтерпретація результатів обробки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а. Тестові завдання для контролю знань модуля «Логіка предикатів»
- •I рівень
- •6. Нехай X r, а в(х) - предикат, у якому стверджується, що х має властивість в. Записати речення «існує хоча б один X Rтакий, що в(х)» мовою логіки предикатів:
- •Тестові завдання для контролю знань модуля «Логіка предикатів»
- •6. Нехай X r, а в(х) - предикат, у якому стверджується, що х має властивість в. Записати речення «не більше одного X r мають властивість в(х) мовою логіки предикатів:
- •Тестові завдання для контролю знань модуля «Логіка предикатів»
- •Додаток б. Відповіді на тестові завдання
1.2. Класифікація формул логіки предикатів. Логічне слідування
За допомогою логічних операцій можна конструювати як завгодно складні предикати. Їх записують у вигляді формул, абстрагуючись від конкретного змісту. Введемо індуктивні означення терма та формули.
Термом називається:
будь-яка предметна змінна або константа;
2)
якщо
- n-місний
функціональний символ, а
–
терми,
то
-
терм
;
ніяких інших, крім утворених за 1) та 2), термів немає.
Наприклад,
нехай
-
2-місний функціональний символ "сума(х,y)",
а
-
2-місний функціональний символ "степінь
(x,y)",
задані на множині натуральних чисел,
тоді вирази
(5,x),
(3,y),
(
(x,2),3),
(
(х,у),3)
є термами, які за допомогою алгебраїчних
символів можна було б відповідно записати
"5+x",
"
",
"
+3",
"
".
Припідстановці
замість змінних конкретних значень
терм не перетворюється на висловлення,
на відміну від формули.
Формулою називається:
1)
якщо
-n-місний
предикатний символ, а
—
терми, то,
(
)-
елементарна формула логіки предикатів;
якщо А і В- формули логіки предикатів, то слова
також
є формулами логіки предикатів;якщо А- формула, а х- вільна змінна вА, то
і
також
формули логіки предикатів;всі інші слова, крім тих, що утворені за правилами пунктів 1 - 3 не є формулами логіки предикатів.
Як
і валгебрі висловлень, деякі дужки можна
опускати, пам’ятаючи про порядок
виконання операцій. Якщо в області дії
квантора знаходиться елементарна
формула, дужки можна не писати. Формула
називається замкнутою,
якщо вона не має вільних входжень
змінних, і відкритою,
якщо є вільні змінні. Наприклад,
—
відкрита формула, бо є вільні входження
змінної у.
Якщо змінна зв’язана, в області дії
квантора її можна перейменувати, при
цьому всі її вільні входження залишаються
без зміни.
[2,
ст 26]
Процес перетворення формули на висловлення і саме це висловленняназивають інтерпретацією формули логіки предикатів. Щоб побудувати інтерпретацію, потрібно:
Вибрати область інтерпретації М;
Задати в цій області конкретні предикати замість предикатних символів, що входять у формулу;
Якщо формула замкнута, то при підстановці заданих предикатів вона вже перетвориться на висловлення, якщо відкрита - на предикат. Щоб цей предикат перетворити на висловлення, потрібно замість вільних змінних підставити предметні константи з області М.
Одна
і та ж формула в різних інтерпретаціях
або в одній інтерпретації
при
різних заміщеннях вільних змінних
константами може перетворюватися як в
істинне, так і в хибне висловлення.
Наприклад, замкнута
формула
перетворюється в істинне висловлення
"Для довільного натурального числа
існує число, більше за нього", якщо
на множині натуральних чисел задати
предикат
і
в хибне мисловлення "Кожен чоловік
має сина", якщо на множині всіх
чоловіків задати предикат Р(х,у)-
"х батько у".
Формула називається істинною в даній інтерпретації, якщо вона перетворюється в істинне висловлення на будь-якому наборі елементів (констант) з області інтерпретації.
Аналогічно означаються хибна, виконувана та спростовна в даній інтерпретації формула.
Інтерпретація називається моделлю для деякої множини формул, якщо кожна формула даної множини істинна в даній інтерпретації.
Формула логіки предикатів може бути:
логічно загальнозначущою (тавтологією), якщо вона істинна в будь- якій інтерпретації;
суперечністю (тотожно хибною), якщо вона хибна в будь-якій інтерпретації;
виконуваною, якщо вона виконувана хоча б в одній інтерпретації;
спростовною, якщо вона спростовна хоча б в одній інтерпретації. Якщо формулаА тавтологія логіки предикатів, то це записують ⊨А.
Окремим випадком формули А алгебри висловлень називається формула логіки предикатів, одержана з А підстановкою замість пропозиційних змінних довільних формул логіки предикатів.
Окремий
випадок будь-якої тавтології алгебри
висловлень єтавтологією логіки
предикатів. Наприклад, формула
тавтологія,
бо є окремим випадком тавтології
.
Формула В є логічним наслідком формули А (А⊨В), якщо вона перетворюється в істинне висловлення на будь-якому наборі елементів з області довільної інтерпретації, на якому А перетворюється в істинне висловлення.
Можна
довести, що
А⊨В
тоді і
тільки
тоді, коли ⊨
.Із
тавтологій,
що містять імплікацію (доведення далі),
можна отримати деякі важливі схеми
логічного слідування. Наприклад,
⊨
— правило
універсальної конкретизації;
⊨
—
правило екзистенціального узагальнення.
[1,
cт.18]
Аналогічно,
формула В
є логічним
наслідком
формул
(
⊨В),
якщо вона перетворюється в істинне
висловлення на будь-якому наборі
елементів з області довільної
інтерпретації, на якому всі
одночасно
перетворюються в істинне висловлення.
Можна довести, що
⊨В
тоді і тільки тоді, коли ⊨
або
формула
є
тотожно
хибною.
Найбільш часто вживані схеми логічного висновку - силогізми Арістотеля. Це схеми, що складаються з трьох простих висловлень типуА, E,I та O, з яких перші два - посилки, а третє - висновок. У кожному з силогізмів розглядаються три властивості (предикати) S, М та Р. Перша (велика) посилка пов’язує М і Р, друга (мала) пов’язує М і S, а висновок пов’язує S і Р. У залежності від положення М у посилках, розрізняють чотири фігури силогізму:
І II III IV
МхР, SyM⊨SzPРхМ, SyM⊨SzPМхР, MyS⊨SzPРхМ, MyS⊨SzP
Тут буквами х, у та z позначено одне з чотирьох висловлень типу А, Е, І чи
О, що
пов’язує властивості S,
М
та
Р.
Отже, у кожній фігурі є 4
4∙4
= 64 модуси силогізму. Всього різних
модусів силогізму 256. Арістотель
встановив, що правильними з них є лише
19 (по 4 у І та II фігурах, 6 у III і 5 у IV фігурі).
Силогізми
позначають
трьома літерами (ААА,
ЕIO,
АЕЕ
і т.п.) за виглядом висловлень, які
пов’язують властивості. Для полегшення
запам’ятовування правильних силогізмів
кожному присвоюють ім’я (Barbara,
Ferio,
Camestresі
т.п.) - латинське слово, яке містить тільки
ті голосні букви, що входять до позначення
силогізму. Наприклад, Barbara
це
силогізм
ААА
першої
фігури
MAP,
SAM⊨SAP,
який можна прочитати «Всі М
Р.
Всі S
М.
Отже, всі S
Р»
або записати формулами логіки
предикатів
,
.
Прикладом
такого судження може бути: «Всі ромби
- паралелограми. Всі квадрати - ромби.
Отже, всі квадрати — паралелограми».
