- •1.2. Соціальні дослідження……………………………………………...16
- •1.3. Мистецтвознавчі дослідження……………………………………..19
- •1.4. Технологічні дослідження………………………………………….20
- •1.Види натурного дослідження
- •1.1.Архітектурні дослідження.
- •1.2.Соціальні дослідження.
- •1.3.Мистецтвознавчі дослідження.
- •1.4.Технологічні дослідження.
- •2.Способи натурного дослідження.
- •2.3.Метод макетування та макетоскопія.
- •2.4.Моделювання.
- •2.5.Спосіб опису.
2.5.Спосіб опису.
Це подача інформації у формі вільних коротких дорожніх заміток чи логічних міркувань. Так само у виді таблиць чи у виді графіків, у які зводяться результати дослідження, експерименту, що ілюструють які-небудь процеси.
Найбільш розповсюджена форма представлення статичної інформації – таблиці. Переваги – компактність і інформативність. Розрізняють таблиці прості, складені по одній ознаці, на основі одного ряду розподілу і комбінаційні – складені по двох та більш ознаках.
Наочний спосіб передачі інформації – графіки. Графіки мають форми: гістограми, що відбиває безупинні ряди; полігона, що відбиває дискретні ряди. Поряд із двомірними графіками будують тривимірні і багатомірні. Графіки передають динаміку перемінних, дозволяють зіставляти їх, сполучаючи різні об’єкти чи показники (сполучені графіки).
По засобах представлення інформації розрізняють карти, щ
о
зображують поверхні (ареали):
- Картограмі (характеризують зонування території по розглянутій ознаці) (рис. 2.4);
- Планограми (крапкові планограми відбивають одиниці чи ознаки їхньої сукупності у виді крапок, наділених визначеним числовим значенням) (рис.2.5);
- Ізоплети (лінійне зображення ознаки, що характеризує найбільше точно границі його розподілу) (рис. 2.6).
Рис. 2.4. Зображення локалізації каркасу міської структури на основі показників доступності і значень соціально-функціонального потенціалу.
Рис. 2.5. Представлення інформації про щільність населення у виді планограмм. Праворуч – крапкова планограмма.
Ліворуч – позначення у виді разновеликих площ.
Ліворуч – позначення у виді разновеликих площ.
Спосіб опису у виді тексту зручний, як додатковий спосіб ведення аналітичних записів, складання висновків, підведення підсумків.
Рис. 2.6. Приклади ізолінійних зображень (за Т. М.Гавренковою, Ю.М.Моісеєвою).
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ.
Дослідження починається з загального ознайомлення з архітектурною ситуацією в натурі – огляд, фотографування, замальовки. Виконуються етюди загальних видів, інтер’єрів, фрагментів, деталей.
Для з’ясування дати будівлі, авторів, історії проектування і будівництва, первісного виду спорудження, попереднє знайомство супроводжується аналізом літературних і графічних матеріалів, що маються по даному об’єкту. Виявлені дані вносяться в дослідницький журнал, надаючи викладачу для перевірки і подальшої консультації.
У дослідницький журнал заносять наступні зведення:
1.Найменування, адреса, атрибуція (час проектування і будівництва, автори).
2.Поверховість і капітальність.
3.Місце розташування (містобудівна, просторова-ландшафтна ситуація, та геолого- кліматичні данні).
4.Історія пам’ятника.
5.Об’ємно-просторова й архітектурно-художня характеристика (композиція, стилістика, оздоблення, інтер’єри, будівельні матеріали і конструкції).( Дивись додаток А).
6.Функціонально-планувальна структура. Сучасне використання і ступінь схоронності середовища. (Дивись додаток Б).
7.Дані соціологічного опитування.( Дивись додаток В).
8.На основі досліджень показати можливі варіанти функціонального, об’ємно-просторовового рішень архітектурного середовища. Дати обґрунтування обраного варіанта Додати концепцію. (Дивись додаток Г).
Задача – ретельний багатобічний (візуальний, графічний, текстовий) аналіз архітектурного середовища (існуючого і на його основі створеного, як проектне рішення).
Усі матеріали дослідження оформляються в спеціально оформлений альбом.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Глазычев В.Л. . Средовой подход. Лекции. Официальный сайт.
2. Самойленко Ю.И., Хазан В.Б. Проект закона Украины «Про концепцию перехода Украины к устойчивому развитию. Sustainable developmente »
3. Роберта Грац «живой город»
4. Кристофер Дей «Места, где обитает душа»
5. Генисаретский О. « Основы ценностной ориентации проектной деятельности, выбора ее объекта и критерий оценки»
6. Джон Поусон «Уроки Тороне» Images En Manoeuvres. Франция (документальное свидетельство о выставке). Пi 14.
7. Мартин Хайдегер. Эссе «Строить. Обитать. Мыслить» (пер. с нем. Сергей Ромашко)
8. Минервин Г., Шимко В. На пути к дизайну градостроительных систем -М.,1990,-Техническая эстетика., №6.
9. Билько О.И. Социальный контроль в архитектурном пространстве современного города,- Д., -Грани. Социология, 2012.
10. Шумилов М.И. Реконструкция городской застройки./ М.И.Шумилов, Н.П. Шпелев -М., 2000.
11. Авдотьин Л.Н. Градостроительное проектирование./ Л.Н.Авдотьин, И.Г.Лежава - М., 1990.
12. Машаков Н.В. Город: опыт композиционного анализа./ . Н.В.Машаков - Казань, 1990.
13. Яргина З.Н., Хачатрянц К.К Социальные основы архитектурного проектирования./ З.Н.Яргина, К.К.Хачатрянц,-
М., 1985.
14. Бархин М.Г. Архитектура и человек. Проблемы градостроительства будущго./ М.Г.Бархин - М., 1979.
15. Штапф Г. Практика фотографии / Г.Штапф, пер. с нем.. Киев, 1970.
ДОДАТОК А.
Д
ОСЛІДЖЕННЯ
ГЕОМЕТРІЇ І ЗОВНІIНІХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ.
Рис.А.1. Правила пропорціювання.
Зразки виконання композиційного аналізу архітектурного об’екту:
Рис.А. 2. Аналіз пропорцій внутрішнього простору капеллы Роншан (Ле Кробюзье)
Рис.А. 3. Аналіз метро ритмічного строю собору. Василія Блаженого.
Рис.А.4. Аналіз співвідношень пропорцій деталей фасаду.
Рис.5. Аналіз співвідношень пропорцій деталей плану.
Рис.6. Пошук композиційного задуму собору.
ДОДАТОК Б.
1.СИСТЕМА ПРОСТРАНСТВЕННОЇ ОРИЕНТАЦІЇ. ПЛАНУВАЛЬНІ СІТКИ І ВУЗЛИ МІСТОБУДІВНОЇ КОМПОЗИЦІЇ.
Схема1
Висотність забудови.
М
алоповерхова
забудова
Середньо поверхова
Висотна забудова
Точки
сприйняття
Забудова - орієнтири (домінантні)
Композиційні осі.
2.ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНА КОМПОЗИЦІЯ. СИСТЕМА ЗНАЧУЩОСТІ ОБ'ЄКТІВ І ПРОСТОРІВ.
Схема2.
Композиційний
каркас:
Квартальної забудови центру.
Забудови проектованих кварталів.
Локальних просторів.
Пішохідні зв'язки (транзит).
Композиційні
вузли:
Існуючі.
Проектовані.
Житлові двори.
Громадській простір
3. МОРФОЛОГІЯ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ. КОМПОЗИЦІЯ ВІДКРИТИХ І ЗАКРИТИХ ПРОСТОРІВ.
Схема 3
М
орфо
типи забудови:
Відкриті простори.
Напіввідкриті.
Закриті.
Межі дворових просторів
Рис.Б.1.Історико-опорний план.(М 1:1000).
Рис.Б.2. Опорний план. (М 1:1000).
ДОДАТОК В.
СОЦІОЛОГІЧНЕ ОПИТУВАННЯ ЗА КРИТЕРІЯМИ ЯКОСТІ НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІШОХІДНОГО ПРОСТОРУ (ЗРАЗКИ ЗВЕДЕНИХ ТАБЛИЦЬ).
Таблиця В.1.
Переважні якості пішохідного простору житлового району.
Категорії оцінки
|
жителі |
службовці |
туристи |
1. Своєрідність архітектурного вигляду.
|
|
|
|
2. Розвинена мережа магазинів.
|
|
|
|
3. Чисте повітря.
|
|
|
|
4. Асортимент і якість обслуговування.
|
|
|
|
5.Близькість до театрів, музеїв йі іншим установам культури |
|
|
|
6. Зручний транспорт.
|
|
|
|
7. Наявность парків і скверів, близькість до природи..
|
|
|
|
Таблиця В.2.
Ставлення до простору проживання (роботи).
Категорії оцінки.
|
службовці |
мешканці |
1.Чи задовольняють Вас умови проживання (роботи) в цьому місці міста?
|
|
|
2. Яким громадським транспортом Ви користуєтесь при поїздці на службу?
|
|
|
3. Чи має для Вас значення наявність пам'яток у цій частині міста?
|
|
|
Таблиця В.3.
Кращий набір закладів обслуговування.
Объекты обслуживания
|
мешканці |
службовці |
туристи |
1.Музеи, выставочные залы . |
|
|
|
2.Специализированные учреждения торговли . |
|
|
|
3.Административные учреждения . |
|
|
|
4.Предприятия бытового обслуживания . |
|
|
|
5.Кафе, летние площадки отдыха.
|
|
|
|
6.Жилье.
|
|
|
|
Таблиця В.4.
Результати соціологічного опитування якості пішохідного простору.
Групи населення
|
Мешканці |
Службовці
|
Туристи
|
1.Ставлення до місця роботи.
|
|
|
|
2.Переважні якості пішохідного простору житлового району.
|
|
|
|
3.Кращій набір установ обслуговування. Наявність достопримичательностей.
|
|
|
|
ДОДАТОК Г
ЗРАЗОК КОНЦЕПТУАЛЬНОГО РІШЕННЯ ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ.
Концепції громадського простору.
Рис.Г.1. Архітектурно-просторова ідея сучасного суспільного середовища.
Рис.Г.2. Ідея просторової організації пішохідного центру в історично сформованій забудові (О.Е. Гутнов , В.П. Юдінцев та ін.).
