- •Лабораторна робота №1 Тема: «Нормативне забезпечення контроля якості продукції ресторанного господарства»
- •Послідовність роботи:
- •1. Ознайомлення зі структурою нормативних документів підприємств ресторанного господарства
- •2. Розробка технологічної карти на фірмову страву «Котлети домашні»
- •Послідовність роботи:
- •1. Тестування кольоророзрізнювальної чутливості дегустаторів.
- •2. Тестування органу нюху.
- •3. Випробування здатності розрізняти види смаку.
- •Лабораторна робота №3 Тема: «Методи дегустаційного аналізу. Порядок проведення бракеражу продукції ресторанного господарства»
- •Послідовність роботи:
- •1. Дослідження змін органолептичних показників готової страви «Котлети домашні» протягом зберігання
- •2. Бракераж страви «Котлети домашні» з визначення загальної оцінки страви
- •Семінарське заняття №2
- •Вибір первинної проби залежить від групи блюд.
- •Лабораторна робота №4 Тема: «Визначення біологічної цінності кулінарної продукції»
- •Послідовність роботи:
- •1. Розрахунок амінокислотного скору в кулінарній продукції
- •2. Розрахунок коефіцієнту різниці амінокислотного скору
- •3. Розрахунок коефіцієнту утилітарності амінокислотного складу
- •Лабораторна робота №5 Тема: «Контроль якості готової кулінарної продукції»
- •Послідовність роботи:
- •1. Визначення маси та температури
- •2. Інструментальні методи дослідження якості готових страв
- •2 .1. Підготовка проби для визначення хімічних показників
- •2.2. Визначення частки вологи в сушильній шафі
- •2.3. Визначення жиру методом Гербера
- •3. Оцінка вірності вкладення сировини
- •Список літератури
- •Технологічна карта №_________ на фірмову страву _____________________________
- •1. Тестування кольоророзрізнювальної чутливості дегустаторів
- •2. Тестування органу нюху
- •3. Випробування здатності розрізняти види смаку.
Лабораторна робота №4 Тема: «Визначення біологічної цінності кулінарної продукції»
Ціль роботи: Освоїти методи визначення біологічної цінності м'яса й м'ясних продуктів розрахунковим шляхом
Завдання:
1. Розрахувати скор незамінних амінокислот у кулінарній продукції;
2. Виявити амінокислоти, що лімітують, оцінити середню величину надлишку скору незамінних амінокислот і розрахувати коефіцієнт утилітарності й показник «порівнянної надмірності».
Загальні вказівки:
По загальноприйнятій термінології в поняття «харчова цінність» входять кількісне співвідношення харчових речовин у продукті й сумарна енергетична цінність, органолептичні характеристики виробу й здатність речовин переварюватися й засвоюватися організмом.
Енергетична цінність дає уявлення про ту частину енергії, яка виділяється з харчових речовин у процесі їх біологічного окиснення в організмі. Необхідна енергетична цінність їжі для людей різної статі, віку, маси, роду діяльності коливається від 2850 до 20875 кДж/доб.
Знаючи рівень засвоєння харчових речовин в організмі (білок 84,5 %, жир - 94 %, вуглеводи - 95,65 %) і величину теплоти згоряння компонентів їжі, можна розрахувати енергетичну цінність продукту.
Таким чином, знаючи загальний хімічний склад і масу продукту, а також енергетичну цінність харчових речовин, можна розрахувати харчову цінність м'ясних виробів в енергетичнім вираженні.
Поряд із цими властивостями харчові речовини є джерелом біологічно необхідних, незамінних речовин. Із цих позицій досить важливими є показники біологічної цінності білка. Поняття біологічної цінності (БЦ) характеризує якість білкового компонента продукту, обумовлене як ступенем збалансованості складу амінокислот, так і рівнем перетравності й асиміляції білка в організмі.
На основі багаторічних медико-біологічних досліджень FАО/ВОЗ був запропонований критерій для визначення якості білка – еталон, збалансований по незамінних амінокислотах (табл. 6) і найбільшою мірою, що відповідає потребам організму. Часто за еталон ухвалюють білки молока або яйця.
Тa6лиця 6. Еталон визначення якості білка, збалансований по незамінних амінокислотах, г/100 г білка
Найменування амінокислоти |
Куряче яйце |
Молоко |
Еталон FАО/ВОЗ |
||
жіноче |
коров'яче |
дорослі |
діти 2-5 років |
||
Ізолейцин |
6,9 |
6,4 |
6,4 |
4,2 |
2,5 |
Лейцин |
9,4 |
8,9 |
9,9 |
7,0 |
6,6 |
Валин |
7,4 |
6,6 |
6,9 |
4,8 |
3,5 |
Фенілаланін |
5,8 |
4,6 |
4,9 |
7,3 |
6,3 |
Тирозин |
4,1 |
5,5 |
5,1 |
7,3 |
6,3 |
Цистін |
2,3 |
2,1 |
0,9 |
2,6 |
2,5 |
Метіонін |
3,3 |
2,1 |
2,4 |
2,6 |
2,5 |
Треонін |
5,0 |
4,6 |
4,6 |
3,5 |
3,4 |
Триптофан |
1,6 |
1,6 |
1,4 |
1,1 |
1,1 |
Лізин |
6,9 |
6,3 |
7,8 |
5,1 |
5,8 |
На підставі зіставлення результатів визначення кількості незамінних амінокислот у досліджуваному продукті з даними еталона можна розрахунковим шляхом визначити індекс біологічної цінності або так званий амінокислотний скор. Розрахунки скору ведуть або для всіх незамінних амінокислот, або для трьох найбільш дефіцитних: лізина, триптофану й суми сірковмісних (метіонін + цистін).
Слід зазначити, що дефіцит незамінних амінокислот залежить як від якісного складу самої сировини (наприклад, білок крові містить мало метіоніну й ізолейцину), так і від ступеня впливу на білок різних зовнішніх факторів. Наприклад, при твердих режимах термообробки й лужного гідролізу ряд амінокислот руйнується.
Крім визначення амінокислотного скору деякі дослідники застосовують і інші методи розрахунків потенційної біологічної цінності білка (індекс Озера, індекс Корпачі, показник Мітчелла й ін.), причому найбільш простим і розповсюдженим є метод розрахунків величини якісного білкового показника (КПБ), що представляє собою відношення кількості триптофану до оксипроліну. Метод дає можливість установити співвідношення м'язових і сполучнотканинних білків в м’ясних продуктах.
Необхідно відзначити, що по амінокислотному складу й аналітичному розрахунку показників біологічної цінності можна мати уяву лише про потенційну цінність білкового компонента, тому що організм людини використовує не все, що надходить у нього з їжею, а тільки те, що після переварювання в кишковому тракті всмоктується через стінки кишечнику в кров.
Інвентар, лабораторне обладнання, хімічний посуд:
Калькулятор.
