Стерилізація методом кип’ятіння.

Кип’ятіння, як метод стерилізації шприців та голок, згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85 ”Стерилізація і дезинфекція медичного інструментарію”, не передбачене в ЛПЗ. Але в виняткових випадках ( амбулаторіях, у домашніх умовах ), коли неможливо простерилізувати шприци та голки іншим способом, можна застосовувати кип’ятіння шприців та голок 45хв.

Цей метод застосовують для стерилізації шпателів, піпеток, наконечників для клізм, гумових та еластичних зондів, гумових грушоподібних балончиків для клізм тощо.

2. Проблема профілактики і лікування гнійних запальних процесів в сучасних умовах надзвичайно актуальна. Основними збудниками гнійних захворювань є стафілокок, кишкова паличка, протей, стрептокок, синьогнійна паличка, анаеробні бактерії. Основними джерелами неспецифічної хірургічної інфекції є хворі з післяопераційними гнійними ускладненнями, а також бацилоносії.

Основні фактори передачі інфекції: повітря, руки, білизна, перев’язувальний матеріал, інструментарій, апаратура тощо; шляхи передачі (контактний та повітряно – крапельний ).

Для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень проводять комплекс санітарно – профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розвитку збудників інфекцій в рані, їх знищення і переривання шляхів передачі. Тут значення має асептика і антисептика. Вперше термін “ антисептика “ і “асептика “ був запропонований 1867 році, Лістером на з’їзді хірургів.

Асептика (безгноєвмісний, безмікробний) - система засобів та міроприємств, направлених на запобігання мікробного забруднення, інфікування предметів при різних втручаннях і попадання в організм мікробів і продуктів їх життєдіяльності .

Антисептика (методи проти гниття ) - комплекс лікувальних прийомів, направлених на знищення мікробів в рані, патологічному вогнищі або в цілому організмі.

Основне правило асептики: все, що стикається з раною - повинно бути стерильним.

В сучасному понятті антисептика являється методом профілактики хірургічної інфекції, а асептика являється методом профілактики останньої.

Методи антисептики: механічні, фізичні, хімічні, біологічні.

Механічна антисептика – включає ряд механічних прийомів, які спрямовані на

якнайшвидше видалення з рани тканини, згустків крові, сторонніх тіл, а з ними і мікроорганізмів. Механічна антисептика - це первинна хірургічна обробка рани, яку виконує лікар хірург, гоління волосся; змащування навколо рани 5% розчином йоду спиртовим.

Хімічна антисептика – використовується бактерицидні або бактеріостатичні речовини: розчини перекису водню 6%, розчин калію перманганату, борної кислоти, етиловий спирт, йодонат, йодоформ, дихлорид ртуті, хлорамін, метиленовий синій, розчин аміаку, 10% фенол, розчин фурациліну 1: 5000, карболова кислота, розчин формальдегіду, сульфаніламідні та інші.

Фізична антисептика – обпалювання, спалювання, кип’ятіння, застосування гарячого повітря, високого тиску. Головна мата - створення несприятливих умов для розвитку бактерій, всмоктування їх токсинів та продуктів розпаду. Це забезпечується зовнішнім дренажуванням, введенням тампонів, висушування рани ( за допомогою кварцової лампи, солюкса ), промивання гнійних порожнин розчинами.

Біологічні методи – це застосування антибіотиків, ферментів, імунних сироваток. Для підвищення опірності організму широко застосовують пасивну і активну імунізацію. З цією метою можуть вводити антистафілококову плазму, антистафілококовий гамаглобулін, анти- стафілококовий анатоксин, протигангренозну сироватку, протиправцевий анатоксин. Медична сестра повинна знати властивості препаратів, шляхи їх введення, можливі ускладнення, вона немає права ліки самостійно призначати чи віднімати без лікаря.

Особливе значення для додержання асептики має стан рук медичного персоналу. На руках може бути багато різних мікробів в сильних залозах, потових, волосяних цибульках, а особливо під нігтьовими пластинами. У медичного працівника руки повинні бути завжди чисті, шкіра рук еластична, нігті коротко підстрижені. Вони повинні застосовувати живильні креми, всі маніпуляції проводити в гумових рукавичках. Особи, які мають тріщини, подряпини, задирки, мозолі, гнійники, запальні процеси,- до оперативних втручань не допускаються.

Миття рук. Медична сестра повинна обов’язково проводити як перед, так і після проведення маніпуляції.