Універсальні заходи безпеки медичного персоналу від інфекції

Всіх пацієнтів необхідно розглядати як потенційно інфікованих ВІЛ та іншими інфекціями, які передаються через кров.

Медперсоналові необхідно пам'ятати і застосовувати 7 правил безпеки для захисту шкіри та слизових оболонок при контакті з кров'ю чи рідкими виділеннями організму будь-якого пацієнта.

1. Мити руки до і після будь-якого контакту з пацієнтом.

1. Розглядати кров та рідкі виділення всіх пацієнтів як потенційно інфіковані та працювати з ними лише в рукавичках.

2. Використані шприци і катетери, відразу після використання, поміщати в спеціальний контейнер для утилізації гострих предметів, ніколи не знімати з шприців голкотримачі з голками і не виконувати жодних маніпуляцій використаними голками.

3. Користуватися засобами для захисту очей і масками для запобігання можливого потрапляння бризг крові або рідких виділень на обличчя.

4. Використовувати спеціальний вологонепроникний одяг для захисту тіла від можливого потрапляння крапель крові чи рідких виділень.

5. Розглядати всю білизну, яка забруднена кров'ю або рідкими виділеннями як потенційно інфіковану.

2. Розглядати всі зразки лабораторних аналізів як потенційно інфіковані.

Профілактика гепатиту в медичних працівників

Зниження ступеня ризику передачі вірусу гепатиту В (ВГВ) базується на продуманій системі профілактичних заходів, до числа яких входять:

• використання форм і методів роботи, які відповідають правилам техніки безпеки та найвищим стандартам;

• строге дотримання універсальних заходів профілактики, використання відповідних індивідуальних захисних пристосувань;

• активна вакцинація осіб, які відносяться до груп підвищеного ризику;

• епіданаліз випадків професійного зараження ВГВ, проведення щорічних протиепідемічних заходів у кожному конкретному випадку;

• документальна реєстрація випадків зараження.

Універсальні міри профілактики

- медпрацівники, які контактують з кров'ю або іншими біологічними рідинами, повинні розглядати всіх хворих як потенційне джерело інфікування вірусами гепатитів;

- необхідно строго дотримуватися таких заходів безпеки, як використання рукавичок, масок, халатів та інших засобів (наприклад, окуляри захищають очі, вологонепроникний одяг захищає шкіру і т. д.)

- ін'єкції, перев'язки та утилізацію відпрацьованих матеріалів необхідно здійснювати у строгій відповідності з діючими наказами та рекомендаціями.

Екстрені заходи проти можливого зараження гепатитом В

Необхідно визначити титри антитіл не пізніше ніж на протязі 48 годин після ймовірного зараження.

Якщо медпрацівник раніше не був вакцинований або титр антитіл у нього нижчий 10 МО/л, то окрім вакцинації, рекомендоване введення імунного гепатиту В.

Профілактика зараження ВІЛ в установах охорони здоров'я

Згідно наявної інформації, передача вірусу імунодефіциту може відбуватись та дійсно має місце в умовах медичних закладів через інструменти чи обладнання від медичного працівника до хворого, від хворого до медичного працівника та від одного хворого до іншого.

Принципи дій медичного працівника, що в підданий впливу матеріалу, що містить ВІЛ:

А) Медичному працівнику:

• при попаданні крові на обличчя його старанно миють милом, очі промивають, водою чи розчином перманганату калію у розведенні 1:10000;

• при попаданні крові, інших біологічних субстанцій в рот, ротову порожнину прополокати 70° спиртом;

• при порушенні цілісності шкіри (поріз, укол) витиснути кров з травмованої поверхні, шкіру обробити 70° спиртом, потім йодом;

• шкіру рук та інших частин тіла під забрудненою одежею протирають 70° спиртом;

• взуття протирають двічі ганчіркою із дезрозчином;

• повідомити адміністрацію.

• профілактичний прийом антиретровірусних препаратів краще почати на протязі перших двох годин після експозиції, рекомендується ретровір (азидотімідін) 250 мг два рази на добу в комбінації з ламівудином 150 мг два рази на день протягом 28 днів. Крім профілактики ВІЛ-інфікування слід провести профілактику зараження НВV - імунізація вакциною Еngегіх В - 20 од. підшкірне протягом найближчих 72 годин після експозиції.

Б) Адміністрація лікарні повинна:

• оцінити та зареєструвати вид впливу, наприклад травма голкою, поріз гострим інструментом, попадання краплин на слизову оболонку чи ушкоджені ділянки шкіри;

• скласти акт режимної комісії лікувально-профілактичного закладу про випадок професіонального контакту з ВІЛ інфікованою кров'ю;

• копію акту надати у обласний центр профілактики та боротьби із СНІДом;

• проінформувати медпрацівника відносно подальшого ризику для оточуючих. Порадити застосовувати безпечні методи сексуальних відносин, відкласти вагітність;

• запропонувати пройти тестування на ВІЛ після можливої інокуляції для визначення вихідного рівня та через 6 тижнів, 12 тижнів, 6 місяців та 12 місяців після впливу, ретельно відмічати в цей період усі ознаки нездужання.