- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •Еволюція поглядів на сутність менеджменту
- •2. Організація як об’єкт управління
- •3. Менеджмент як вид професійної діяльності
- •Тема 2. Розвиток науки управління
- •Виникнення науки менеджменту. Управлінська думка і практика в ранніх цивілізаціях Сходу.
- •Суспільний поділ праці. Традиційний погляд на проблему.
- •Зміна масштабів і складності менеджменту в державі (на прикладі Месопотамії та Єгипту).
- •Ранні теорії менеджменту
- •Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера
- •Принципи управління Анрі Файоля
- •Тема 3. Прийняття управлінських рішень
- •1. Основи теорії прийняття рішень
- •Основні моделі прийняття управлінських рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Методи творчого пошуку альтернатив
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •1. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
- •2. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •3. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
- •Критерії теорії статистичних рішень
- •Тема 5. Планування в організації
- •Сутність та етапи стратегічного планування в системі управління підприємствами
- •Еволюція систем управління
- •Нові канали розподілу.
- •Виділяють основні принципи планування:
- •Модель формування та реалізації стратегії підприємства
- •3. Формування стратегії підприємства як основний етап стратегічного управління.
Тема 2. Розвиток науки управління
Мета: засвоїти сутність менеджменту з позиції вивчення історії розвитку науки управління, становлення менеджменту у ранніх цивілізаціях Сходу, ключові ідеї класиків менеджменту; сутність інтегрованих (синтетичних) підходів до управління як бази для розробки сучасних концепцій та моделей менеджменту.
План
Виникнення науки менеджменту. Управлінська думка і практика в ранніх цивілізаціях Сходу
Ранні теорії менеджменту
Час: 2 год.
Література. Основна: [1], [4], [6], [10], [14], [16]
Додаткова: [3], [6], [9], [15], [32],[33], [36]
Виникнення науки менеджменту. Управлінська думка і практика в ранніх цивілізаціях Сходу.
Необхідність в управлінській діяльності виникла на перших етапах становлення людського суспільства. Первісні люди змушені були певним чином будувати свою діяльність. З'являлися перші лідери (вожді), виникала необхідність в управлінських (хоч і примітивних) функціях (розроблення плану полювання на мамонта, розташування мисливців під час полювання на хижаків, заохочення членів колективу шляхом поділу туші та ін.). Але ця управлінська діяльність здійснювалася не послідовно (щоразу мала різний характер), не продумано (не застосовувались єдині принципи та підходи, не бралися до уваги закономірності та попередній досвід). Тому це не дає підстав стверджувати, що становлення науки про менеджмент відбулося у первісні часи, але окремі ознаки професійного управління з’являлися.
Суспільний поділ праці. Традиційний погляд на проблему.
Первинний поділ праці здійснювався по статі і віку і було це пов'язано з фізіологічними відмінностями і спроможністю виконувати різні види робіт. Чоловіки були зайняті на фізично важких роботах, жінки і підлітки — найбільше на легких. Таким чином, перший суспільний поділ праці можна назвати фізіологічним. Другий суспільний поділ праці пов'язаний з відокремленням землеробства від скотарства або скотарства від землеробства. Ця спеціалізація праці значною мірою визначалася географічними чинниками і може бути визначена як галузева, внутрішньоаграрна. Третє суспільне розділення праці пов'язано з виокремленням ремесла із землеробства. З появою знарядь праці з металів їх створення стає дуже складним. що вимагає особливих матеріалів технологій і знань. Представляється, що цей розподіл праці слід було б назвати промисловим або просто виробничим. Четвертим поділом праці вважається виділення торгівлі. Цей суспільний поділ праці пов'язаний вже не з безпосереднім виробництвом, а з рухом навколо нього. Представляється, необхідно звернути увагу на ще один, виключно важливий, на наш погляд, суспільний поділ праці – виокремлення виключно цінною групи або прошарку.
Зміна масштабів і складності менеджменту в державі (на прикладі Месопотамії та Єгипту).
В Єгипті та Шумері вже до кінця IV тисячоліття до н. э. посіви легко давали, десятикратні та навіть двадцятикратні і більше врожаї. Це свідчить про те, що праця кожної людини почала виробляти значно більше, ніж необхідно для того, щоб прогодувати ії. Община виявилася в змозі прогодувати окрім працівників не тільки непрацездатних, а й звільнити від участі у виробничій діяльності, а при бойових діях від безпосередньої участі в сутичці з ворогом окремих особистостей? Першими найбільш важливими персоналіями звільненими від продуктивної праці були організатори, керівники,соціальні менеджери, які в ті далекі часи називалися жерцями і вождями, потім — царями і фараонами і, нарешті, сьогодні — президентами держав, спікерами палат парламентів,президентами кампаній.
Месопотамська цивілізація представляє для дослідників винятковий інтерес, оскільки дозволяє побачити механізм становлення професійного менеджменту. Економічний підйом Шумера в III тисячолітті до н. э. був обумовлений розвитком землеробського господарства на базі іригації і ширшим, ніж раніше, використанням металу. Господарство Нижньої Месопотамії (майбутнього Шумера) розділялося на два сектори. У один входили родинні суспільні господарства. У інший — великі господарства, якими володіли храми і верхівка посадовців держави, що народжується. Храми мали особливо важливе значення для громади тому, що створюваний в їх господарствах продукт спочатку був суспільним страховим фондом.
Храмові господарства стають настільки складними і великими, що знадобився облік їх господарської діяльності, тобто з'явилася необхідність виконання того, що сьогодні називається управлінською функцією контролю і обліку. Одній з відомих нам спроб внесення змін до системи управління національним господарством є правління Гудеа в другій половині XXII ст. до н.е. в Лагаше. Уся країна була розділена на округи, Він зробив централізованим не лише державне землеробство але і скотарство. Худоба вирощувалася головним чином для жертв богам, а частково для шкіряного і сироварного виробництва. Постачання храмів жертвами було розверстане по округах: кожен округ по черзі повинен був забезпечувати храми на протязі певного терміну, що було свого роду податком. Організація єдиного царського господарства в масштабах усієї країни зажадала величезної кількості адміністративного персоналу. Якщо аналізувати реформи Гудеа з позицій теорії управління національним господарством як організацією, а також з позицій організації суспільства, то можна відмітити, що в його діяльності чітко простежується пріоритет спільної мети над цілями складових господарство і суспільство елементів.
Єгипет – цивілізація, де головною метою був порядок, і де були найвища централізація і тотальний контроль, а також висока міра регламентації громадського життя і, відповідно, існував величезний управлінський апарат. У багатоступінчастій піраміді соціального і господарського управління Єгипту особливо слід виділити найчисленніший прошарок професійних менеджерів — писарів, які від іменіфараона ретельно стежили за рухом усіх матеріальних цінностей, формуванням і витрачанням бюджету держави періодично робили переписи населення, перерозподіляли простих людей по професіях. Для єгипетського менеджменту вже на ранній стадії його розвитку характерна спеціалізація як по видах робіт, так і по окремих напрямах, які сьогодні ми називаємо функціями менеджменту. Головним менеджером був фараон.
