3.6. Інвентаризація продукції сільськогосподарського виробництва та відображення її результатів в обліку.

Фактична наявність сільськогосподарської продукції, що враховується на рахунку № 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», визначається комісією шляхом безпосереднього визначення її маси або кількості. Для цього комісія робить зважування, перерахування, перемірювання або обмірювання з наступним перекладом об'ємних одиниць продукції в її масу.

Масу об'ємних кормів (сіно, солома в стогах і скиртах, силос у вежах і траншеях, сінаж і т.п.) при інвентаризації визначають обмірюванням згідно даним проміру й фактичній масі одного кубометра кормів.

Інвентаризацію грубих кормів необхідно проводити два рази. Перший раз - не пізніше чим через 5-10 днів після укладання й другий - через 1,5-2 місяці після закінчення заготівлі кормів, але не пізніше чим у вересні - жовтні. З метою контролю за правильністю оприбуткування й схоронності грубих кормів комісія при їхньому прийманні повинна закладати в кожний стіг (скирту) бирку (дощечку), на якій вказуються номер стогу (скирти), дата укладання, номер бригади, обсяг у кубометрах, фактична маса 1 м³ і маса всього стогу (скирти). Інвентаризаційна комісія результати інвентаризації записує на зворотному боці бирки або дощечки, закладеної в скирту (стіг) при первісному прийманні кормів, і встановлює остаточну масу заготовленого корму.

Якщо при інвентаризації буде встановлена розбіжність проти спочатку оприбуткованої маси, воно повинне бути відбите в бухгалтерському обліку у встановленому порядку. Правильність оприбуткування соломи й полови перевіряється інвентаризаційною комісією на підставі контрольного розрахунку виходячи з маси оприбуткованого зерна. Співвідношення між масою зерна й соломи по озимому житу - 1:2, озимій пшениці - 1:1 або 1:1,5; яровому ячменю-1:1,5; вівсу-1:1,5. На масу соломи доводиться полови (%): пшеничної - 9-12; житній - 3-5; вівсяної - 7-10; ячмінної - 10-14.

Маса пресованих грубих кормів, збережених у тюках, визначається шляхом підрахунку кількості тюків і множенням їх на середню масу одного тюка. Середня маса тюка визначається як середня величина від зважування не менш 6 тюків певної партії (штабеля).

Маса соковитих кормів (силосу, сінажу) визначається на підставі даних обмірювання споруджень (сховищ) до завантаження силосної або сінажної маси. За допомогою цих даних обчислюються обсяг корму і його маса. Обсяг силосу й сінажу в заглиблених траншеях визначається на підставі даних про ширину, глибину й довжину траншеї, узятих з інвентаризаційних описів споруджень, і додаткових вимірів висоти закладеного корму над рівнем країв траншеї (якщо корм вище її країв), ширини траншеї на рівні корму й відстані від країв траншеї до рівня корму (якщо корм осіла нижче країв траншеї).

Обсяг соковитих кормів у вежах, напів вежах і круглих ямах визначається на підставі даних про висоту (глибині), діаметрі споруджень, узятих з інвентаризаційних описів, і виміру відстані від рівня країв спорудження до рівня корму.

Обсяг корму в наземних траншеях визначається на підставі даних про ширину й висоту траншеї, узятих з інвентаризаційних описів споруджень, додаткових вимірів висоти корму над рівнем країв траншеї або відстані від країв траншеї до рівня корму (якщо він закладений нижче її країв) і довжини шаруючи корму.

Для визначення обсягу корму при вимірі бурту, укритого землею або шар, що має на поверхні, зіпсованого корму, із загального обсягу необхідно виключити обсяг укриття (псування). Обсяг укриття (псування) для довгастих буртів дорівнює добутку товщини шаруючи вкриття (псування) на середню1 перекидання й на довжину бурту. Для обчислення обсягу вкриття (псування) на курганах товщину його шаруючи (у метрах) множать на 3,14, на половину діаметра й на половину перекидання.

При зважуванні зеленої маси, що закладається, у силосні й сінажні сховища, маса закладеного, корму, отримана при інвентаризації, може бути контрольно - перевірена виходячи з результатів зважування за винятком втрат (вигару).

У всіх інших випадках результати інвентаризації грубих і соковитих кормів, картоплі визначають тільки при зачищенні місць їхнього зберігання.

Інвентаризацію зерна в місцях зберігання можна провести шляхом зважування й по обсязі. Визначення фактичної наявності зерна обмірюванням виробляється у виняткових випадках при великій його кількості. Для обчислення обсягу, займаного зерном, рекомендується додати його поверхні по підставі певну геометричну форму. Звичайно це, виходячи з місця зберігання зерна, прямокутник, паралелограм, ромб, квадрат, трикутник, трапеція, конус або усічений конус. Поверхня зерна повинна бути вирівняна паралельно підставі підлоги, дна.

Важливим елементом інвентаризації зернової продукції є визначення її вологості. Зниження вологості зерна за час зберігання створює його недостачу, а підвищення-надлишки З іншого боку, підвищення вологості зерна може використовуватися матеріально відповідальною особою для приховання недостач Вологість необхідно визначати тільки в лабораторії. При необхідності для визначення вологості зерна комісія повинна залучати фахівців лабораторій міжгосподарських комбікормових заводів, або, взявши зразок зерна, що підлягає інвентаризації, передати його в лабораторію.

Шляхом зважування визначають фактична наявність і іншої сільськогосподарської продукції - крупи, борошна, сухофруктів молока, вовни, меду, продуктів вибою худоби, комбікорму, цукру й т.п. Фактична наявність продукції визначають за результатами зважування за винятком маси тари.

Інші види сільськогосподарської продукції інвентирізуют у тих одиницях виміру, у яких вони відбиваються в обліку. Якісні показники продукції визначають лабораторним шляхом або органолептично відповідно до вимог, установленими діючими стандартами, технічними умовами й інструкціями. У всіх випадках виявлення псування або погіршення якості продукції становлять відповідні акти, у яких обов'язково вказують характер і ступінь псування, а також причини й винних осіб, що допустили псую або погіршення якості.