Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конфліктологія.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
103 Кб
Скачать
☆

4. Баланс взаємовідносин і профілактика конфліктів

Соціально-психологічний зміст конфлікта визначає його виникнення та розвиток. Тому соціально-психологічні умови профілактики конфліктів представляють великий інтерес для конфліктолога. По-перше, вони більш легко піддаються управлінським впливам у порівнянні з об'єктивними та організаційно-управлінськими передумовами. По-друге, вони здійснюють вагомий вплив на конфлікт, і тому їх зміна викликає важливі зміни в процесі розвитку соціального протиріччя.

Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів слід відрізняти від соціально-психологічних способів і прийомів попередження зіткнення людей. Перші пов'язані з притриманням основних суб'єктивно-об'єктивних закономірностей соціальної вазємодії. Порушення цих закономірностей призводить до виникнення протиріч, які можуть розширюватися шляхом конфліктів. Соціально-психологічні способи попередження конфліктів носять більш приватний характер. В інтересах попередження виникнення конкретних конфліктів можна використовувати різні прийоми, яких набагато більше, ніж умов і способів.

Соціальна взаємодія носить непротирічний характер тоді, коли вона збалансована. Розглянемо 5 основних балансів, свідоме чи несвідоме порушення яких може призвести до конфлікту:

  • Одним з них є підтримання в ході взаємодії балансу ролей. Кожен з партнерів може грати по відношенню до іншого роль старшого, рівного чи молодшого по своєму психологічному статусі. Якщо партнер приймає відведену йому роль, то рольовий конфлікт не виникає. Тому в ситуації соціальної взаємодії важливо зрозуміти, яку роль грає партнер і якої ролі він очікує від нас. Якщо очікуваний партнером розподіл ролей нас задовольняє, то ми граєму ту роль, яку від нас чекають. Якщо не задовольняє, то очікування партнера слід безконфліктно відкорегувати. Психологічно найбільш комфортною роллю для людини нерідко є роль старшого. Але ця роль потенційно є найбільш конфліктною, оскільки саме вона частіше за все на задовольняє партнера. Він не хоче грати роль молодшого. Тому, взаємодіючи з співробітниками, людина повинна уникати значного психологічного домінування над партнерами. Найбільш благополучним для попередження рольового конфлікту є взаємодія з оточуючими на рівних.

  • Попередженню конфліктів сприяє підтримання при взаємодії людей із соціальних груп балансу взаємозалежності у рішеннях і діях. Кожній людині спочатку внутрішньо притаманний потяг до свободи і незалежності. Кожен в ідеалі прагне робити те, що вона хоче і коли хоче. Проте свобода кожного з нас не може забезпечуватися за рахунок свободи тих, з ким ми взаємодієм. Тому якщо людина вважає свою залежність від нас більшою, ніж вона може допустити, це може служити причиною конфліктної поведінки з її сторони. Надто велика залежність людини від партнера обмежує її свободу і може спровокувати конфлікт. В ході спілкування необхідно відчувати, яка залежність партнера від нас не є для нього дискомфортною, і підтримувати комфортний баланс взаємозалежності.

  • У процесі спільної діяльності люли надають одне одному окрім нормативної допомоги особисті послуги. До них відносяться підміна іншого на роботі, безкорисна допомога у виконанні важливого завдання, діставання деякої деталі, білета, товару тощо. Аналіз конфліктів між людьми показує, що ми свідомо чи підсвідомо фіксуємо послуги, які надали ми, і ті, які надали нам. Порушення балансу взаємних послуг у взаємодії діади людей породжує напруженість в їх взаємовідносинах і можливий конфлікт. Якщо людина надала співробітнику ненормативну послугу, а з часом у відповідь не одержала послуги приблизно такої ж цінності, то баланс послуг порушується. Це призводить до порушення гармонії у взаємовідносинах, а при значному дизбалансі – до конфліктів.

  • Крім балансу взаємних послуг люди, взаємодіючи один з одним, в тій чи іншій мірі прагнуть підтримати баланс збитку. Якщо людині нанесений значний збиток, то вона відчуває бажання нанести відповідний збиток тим людям, за чиєю виною вона постраждала. Іншими словами, людині властиве почуття мстивості. Це в цілому деструктивне почуття. Його сила і міра реалізації в поведінці обмежуються світоглядом, вихованням людини, соціальними традиціями і страхом покарання. Тому важливою соціально-психологічною умовою профілактики конфліктів є нанесення збитків оточуючим в процесі взаємодії з ними. Нанесення збитків порушує збалансованість міжособистісної чи міжгрупової взаємодії і може стати основою конфлікту.

  • П'ятий баланс, збереження якого сприяє профілактиці конфліктів, полягає в збалансованості самооцінки і зовнішньої оцінки. В процесі соціальної взаємодії люди постійно оцінюють однин одного. Людині властива самооцінка своєї поведінки і результатів діяльності. Найбільш інтенсивно процес взаємооцінки йде у діаді “начльник-підлеглий”. Аналіз міжособистісних конфліктів показав, що, оцінюючи себе і результати своєї діяльності, людина в якості основи оцінки частіше вибирає позитивні сторони своєї особистості і те, що їй вдалося зробити в процесі роботи. При оцінці роботи підлеглого начальником останній частіше оцінює її по тому, що підлеглому не вдалося зробити порівняно з ідеалом, нормативним вимогам до діяльності і її ціллю. Такий підхід характерний не тільки для керівників, але й взагалі для оцінки людиною інших людей.

Говорячи про баланси ролей, взаємозалежності у рішеннях та діях, послуг, збитку, самооцінки і зовнішньої оцінки як передумовах попередження конфліктів, необхідно відмітити важливу особливість. Мова йде не про об'єктивний, а про суб'єктивно оцінюваному балансі. Потенційною передумовою конфлікта може бути суб'єктивно оцінюване порушення балансу, яке переважає суб'єктивно оцінювану партнерами допустиму величину.