Практичне заняття № 2
Тема. Стилі мовлення.
Два типи національної мови. Мовна літературна норма.
Мовленнєвий дискурс.
Різновиди мовлення за характером взаємодії учасників спілкування.
Типи і стилі мовлення.
Тексти для аналізу
1. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені. Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги (В.Сухомлинський).
2.
Поньмаш, чорт, забігаю я, значить, у Берлін і питаю: де тут Гітляр? Дивлюсь, треться у гурті серед німчуків, вуса отако стовпчиком, чубчик набік і з білим хлажком у руках… А сам у цивільному… Бачу: бочком, бочком – за спини ховається. Генде гох! – кажу… - Попався, гад? – І автомат йому в груди наставив. – Ком за мною, кажу…
Ну й брехло ти, Самійле. Гітлер же спалився!
Підожди, підожди, - обідився Самійло, - ти зразу дослухай, тоді обзивай… О, приводжу я його до штабу, а там таких, як він, ціла черга стоїть, душ триста. Двійники, паньмаш!.. (Гр.Тютюнник. Оддавали Катрю)
3. І повіяла крилом заквітчана весна. Водою-туманом узявся білий сніг; зачорніла з-під його похмура пожарина. І тихо-тихо крізь неї прозирнуло одно, друге, третє… пробивалось, змагалось, силкувалось зеленіти… молоді прорости--- і зазеленіли, і вкрили ввесь степ почорнілий, і веселим килимом прослався він до синіх хвиль Козацького Моря. Здригнувся степ і дихнув широко запашним простором, сміявся темними байраками, сміявся синіми смугами річок…
О, скільки голосів, скільки дивних: і ніжних, і могучих, і солодких, і гострих голосів в одному молодому хорі. До неба вони сягають божественною музикою, з сонцем єднаються, пахощами повиваються, могучою силою у дзвони б’ють, у дзвони воскресіння! Ви чуєте їх – скрізь вони! Ось вони й тут озвалися, складаючи хвалу Постові.! Дзвенять до неба, звучи осяйні дні щастя, звучи славу…
І не замовкнуть!
Це степ ожив! (Б.Грінченко)
4. Червневий вечір. Берег Дніпра. На безхмарному темному небі засвічуються яскравими вогниками зорі. Вони чудернацькими візерунками прикрашають небесне полотно. Раптом одна з них полетіла по бездонному морю сузір’їв. Від місяця на воду стелиться світла доріжка. Вітерець ледь-ледь колише комиші, що хиляться на сон. Ледве чутно приплив маленьких хвиль. Вони легенько накочуються на дрібні камінці біля берега… Тиша…
5. Якщо сучасна школа прагне розвинути особистість дитини, привчити її до самостійної поведінки, розвинути її індивідуальні креативні здібності, то стародавній світ у цілому не дуже переймався особистістю учня та розвитком його здібностей і мовних ініціатив. Вважалося, що учень має найперш засвоїти колективний досвід старших поколінь. Методи навчання базувалися на зубрячці та відвертому насильстві над дитиною. Навіть цивілізованих суспільствах давнини „слухати старших” було звичайною нормою. Характерна давньоєгипетська шкільна приказка: „Вухо хлопчика – на його спині, він слухає, коли його б’ють”.
6. Питання мови – це питання майстерності. Стало аксіомою, що у видатних художників мова багата, добірна, барвиста. Це не тому, що письменник дуже добре знає мову, - лінгвісти і викладачі мови могли б знати її краще, - а тому, що письменник, намагаючись відтворити півтони й нюанси, дошукується найточнішого слова, ворушить всю лексику, піднімає всі мовні скарби. В канцеляриста такої потреби нема, нема такої потреби і в того письменника, який, не завдаючи собі клопоту всякими тонкощами, абияк викладає зміст свого задуму. Хай хоч як він знає словник – лексикон його буде убогий, сірий, - де нема живопису, там нема й палітри. Краса мови не є якась самодовліюча категорія, вона визначається призначенням мови – точно передавати думку, тон, настрій. Точність художнього слова означає його емоціональну ефективність, його високий коефіцієнт корисної дії, а це в мистецтві і є краса.
З цих засад доводиться розглядати й такі огріхи в мові, як незаконні фразеологічні й лексичні русизми. Вони можуть траплятися на всякому рівні художньої майстерності, і в О.Гончара чи Ірини Вільде їх не менше, ніж у всіх інших авторів „Бібліотеки”. Читач сприймає їх як прикрі друкарські помилки, що, проте, не знімають багатства палітри (О.Кундзіч).
7. Сон великий – багаторічна трав’яниста рослина 10-20 см заввишки. Вона має коротке кореневище. Під час цвітіння густо відстовбурчено-жовтувато-пухната. Листки тричі перисто розсічені. Квітки поодинокі, прямостоячі. Цвіте у квітні-травні. Росте на лучно-степових схилах, сонячних узліссях, галявинах, серед чагарників. Середньоєвропейський вид. в Україні рідкісна зникаюча рослина на східній межі свого поширення. Винищується внаслідок масового зривання на букети та руйнування залишків природної лучно-степової рослинності. Зрідка зустрічається тільки на Правобережжі. Необхідна охорона всіх відомих місцезнаходжень.
8.
8.1. У березні, коли вже земля розбуджена від зимового сну, в лісі трапляється побачити таку картину: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та чагарів. Це вступає у весняний танок цвітіння проліска дволиста.
Невеликі багаторічні цибулини рослини роду проліска з родини лілійних мають прикореневі листки й безлисті стебельця з квітками, що зібрані на верхівці в китицю. Оцвітина складається з шести пелюсток, які мають блакитний, фіолетовий або білий колір.
Є види пролісок, які зацвітають пізньої осені. До них належить зокрема проліска осіння. Вона має дрібні фіолетові квітки. Росте на ділянках зі степовою рослинністю, на кам’янистих схилах у Криму.
8.2. У переповненому тролейбусі глас кондуктора нагадав про необхідність купувати квитки.
8.3. Перед сучасними поетами і письменниками стоїть складне завдання осмислення сучасності.
8.4. Крила Морфея шмигали по палаті, і потужне хропіння лунало в унісон з їхнім шарудінням.
Домашнє завдання: передача російських прізвищ українською мовою; Р.в. однини іменників чол. роду ІІ відміни; значення прийменників.