3. Класифікація техногенних аварій
Зростання кількості виникнення надзвичайних ситуацій в останні роки змусило розглядати питання класифікації надзвичайних ситуацій як питання державної значимості. Класифікація НС впроваджена в Україні з метою забезпечення організаційної взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, ліквідацією їх наслідків та веденням державної статистики.
Класифікація здійснюється на підставі порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 (зі змінами від 10.04.2009), Національного класифікатора України ДК019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», та Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22.04.2003 р. № 119.
Класифікацією НС в країні займається Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи із структурними підрозділами, а саме: Департамент цивільного захисту населення і територій; Управління прогнозування; оперативний відділ МНС; Експертна комісія МНС України з визначення класів та рівнів надзвичайних ситуацій, а також територіальні підрозділи МНС України, а саме Управління (відділи) планування та моніторингу ГУ(У)МНС України в областях, оперативно-координаційні центри ГУ(У)МНС та комісії ТЕБтаНС ОДА, РДА, міст і об‘єктів, відділи аналітичного забезпечення ГУ(У) з питань НСтаУСЗН від НЧК ОДА, місцеві органи та підрозділи МНС (рис.4).
Розглянемо класифікацію надзвичайних ситуацій.
Надзвичайні ситуації прийнято класифікувати за характером походження, за характером протікання, за масштабами та ступенем нанесеного матеріального збитку, а також за відомчою належністю.
За характером походження НС класифікуються як:
техногенного;
природного;
соціального;
воєнного характеру.
Рис. 2. Схема класифікації НС
Залежно від обсягів заподіяних збитків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються наступні рівні НС техногенного та природного характеру:
- державний;
- регіональний;
- місцевий;
- об'єктовий.
До НС техногенного характеру за сферою виникнення відносяться НС, що пов’язані з:
- радіаційною небезпекою (основні чинники – АЕС, сховища відпрацьованого ядерного палива, підприємства з видобутку та переробки уранової руди, підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання та радіаційно небезпечні технології);
- хімічною небезпекою (основні чинники – заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, підприємства, які утримують на своїй території хімічні речовини, що не використовуються у виробництві, заводи (комплекси) з переробки нафтопродуктів, підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак, залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади НХР, транспортні засоби, що перевозять хімічні продукти тощо);
- пожежовибухонебезпекою (основні чинники - вибухо- та пожежонебезпечних об'єкти з наявністю вибухо- та пожежонебезпечних речовин);
- гідродинамічною небезпекою (основні чинники – гідротехнічні споруди - греблі, дамби, шлюзи, тобто інженерні споруди, за допомогою яких створюється і концентрується певний об’єм води);
- небезпекою на транспорті (основні чинники – транспорт загального користування (автомобільний, залізничний, морський, річковий, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування);
- небезпекою на об’єктах життєзабезпечення (основні чинники – системи водопостачання, водовідведення, енергопостачання, газопостачання, теплопостачання, житловий фонд тощо).
На рисунку 3 схематично показано алгоритм класифікації надзвичайної ситуації. Він складається з трьох етапів: віднесення події за пороговим значенням до надзвичайної ситуації, класифікація її за походженням та класифікація за рівнем. При цьому враховується характер походження надзвичайної ситуації, ступінь поширення її небезпечних факторів та розмір людських втрат і матеріальних збитків.
Рис.
3.
Алгоритм класифікації надзвичайних
ситуацій.
Для віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації (1 етап) необхідно порівняти фактичні наслідки події (кількість загиблих людей, масштаби порушення життєдіяльності населення, функціонування транспорту, об’єктів виробничої сфери, забруднення навколишнього середовища та інші) з пороговими значеннями показників ознак надзвичайної ситуації, які затверджені ннаказом МНС України від 22.04.2003 р. № 119 “Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій”. При перевищенні фактичними показниками порогових значень надзвичайна подія вважається надзвичайною ситуацією.
За визначенням до НС ї слід відносити порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Якщо схематично розглянути сукупність усіх надзвичайних подій у вигляді трикутника, то НС займуть його верхню частину (рис.4). Межею переходу надзвичайної події до надзвичайної ситуації буде порогове значення показника ознаки НС.
Слід підкреслити, що об'єктами класифікації можуть бути лише надзвичайні ситуації. Критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру встановлюються Кабінетом Міністрів України на основі аналізу.
Висновки. Отже, для успішного вирішення першочергових організаційно-управлінських проблем техногенно-природного характеру одними з важливих питань є володіння термінологією та нормативною базою в системі захисту населення і територій від НС. Важливим також в системі прогнозування та оцінки надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є вміння класифікувати ці надзвичайні ситуації.