визначення
недоліків в змісті та формах організації
навчально-виховного процесу та шляхів
їх усунення
5. Моніторинг професійної діяльності випускників:
Рис. 2.1. Система управління якістю ВНЗ
Ця система управління відповідає всім принципам міжнародних стандартів і моделі PDQA (плануй, дій, контролюй і керуй).
Розглянемо детальніше кожен із етапів СУЯ ВНЗ.
1. Визначення попиту та вимог до випускників.
Цей етап призначений для ретельного перегляду змісту професійної діяльності працівника системи ПТО, визначення тих сучасних функції та типових завдань діяльності, які слід формувати сьогодні у майбутніх випускників інженерно-педагогічних навчальних закладів. Також на цьому етапі визначається, на які профілі спеціальності “Професійне навчання” слід проводити набір студентів, щоб після закінчення ВНЗ вони користувалися попитом на ринку праці. І саме тут виникає проблема визначення нових профілів інженерно-педагогічної підготовки.
Вперше перелік профілів був затверджений в 1999 р. рішенням ДАК, але до нього не увійшли (і зараз не готуються) бакалаври та спеціалісти лісогосподарства, охорони праці та екології, сфери послуг, художніх промислів. Завдяки спільній роботі МОН, Департаменту вищої освіти та Департаменту ПТО, Міністерства праці, фахівців УІПА на підставі вивчення ринку праці, існуючого переліку робітничих професій визначено новий перелік профілів, кожен з яких відповідає окремій галузі народного господарства та інтегрує близько 10-12 робітничих професій. При цьому кожен профіль потребує окремого ліцензування з підготовкою для цього окремого кадрового забезпечення, певної матеріальної бази та навчально-методичного забезпечення.
В результаті здійснення цього етапу в УІПА розроблено та запроваджено систему відкриття нових профілів підготовки. У 2002 р. розпочата підготовка за такими профілями: експлуатація та ремонт промислового транспорту; моделювання, конструювання і дизайн швейних виробів; у 2003 р. – за профілями: метрологія, стандартизація та сертифікація в машинобудуванні; комп’ютерні технології машинобудівного виробництва; комп’ютерні системи та мережі; у 2004 р. – за профілями: поліграфічне виробництво; технологія харчової промисловості та організація громадського харчування; експлуатація і ремонт місцевого та автомобільного транспорту. Завдяки цьому, набір абітурієнтів в академію в 2005 р. здійснювався вже за 25 профілями.
2. Організація прийому абітурієнтів.
На цьому етапі організується цільовий прийом абітурієнтів згідно з проектом плану прийому за спеціальностями та профілями підготовки. Прийом проводиться за направленням обласних відділів освіти, навчальних закладів, центрів, комбінатів, підприємств, на загальних умовах. В результаті укладаються договори з обласними відділами освіти, навчальними закладами та персонально зі студентами. Такий підхід надав змоги УІПА за останні три роки збільшити кількість зарахувань випускників ПТНЗ з майже 39 % до більше ніж 59 %. Таким чином розширюється доступ до вищої освіти взагалі.
Назріла необхідність створити базу даних для регіонів у цілому і кожного ПТНЗ України зокрема, визначити на рівні Міністерства освіти і науки, скільки фахівців протягом п’яти років буде потрібно в усіх регіонах України та скільки фахівців треба перекваліфікувати, а також підвищити їхню кваліфікацію. На основі цієї бази слід здійснювати прийом абітурієнтів за цільовим замовленням з ПТНЗ, бо тільки випускники ПТНЗ орієнтовані в подальшому на роботу в системі ПТО. Саме тому кожен рік УІПА збільшує кількість абітурієнтів з різних областей України та кількість випускників ПТНЗ, прийнятих за цільовим замовленням. Перш за все, це відмінники ПТНЗ, які за рішенням педагогічних рад та обласних відділів освіти направлені на навчання. Для їх більш ґрунтовної підготовки з інформатики, фізики, української мови існують спеціальні факультативні заняття. І завдяки цьому, такі студенти, маючи професійну мотивацію, досвід роботи на виробництві, із задоволенням повертаються в ПТО, успішно адаптуються там і працюють.
3. Організація та здійснення навчально-виховного процесу у ВНЗ в умовах наближення навчання до місць майбутнього працевлаштування випускників та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
На цьому етапі здійснюється організація навчального процесу за системою наближення навчання до місць майбутнього працевлаштування випускників.
Так, кожен студент І-ІІ курсів отримує робітничий розряд. Під час проходження студентами виробничого навчання на базі академії для наставництва залучаються майстри виробничого навчання (за сумісництвом).
На третьому курсі організована наскрізна педагогічна практика, яка передбачає, що протягом навчання кожен студент у вільний час відвідує той навчальний заклад, у якому буде проходити практику, вивчає систему організації навчально-виховного процесу. Практика розпочинається конференцією, на якій демонструються презентації всіх ПТНЗ, зроблені студентами у комп’ютерному режимі. Така практика дає можливість студентам освоїтися у ПТНЗ, а під час саме педагогічної практики одразу приступити до викладання.
Всі завдання, курсові та дипломні проекти виконуються на матеріалі закладів ПТО. Прикладом є розроблені в цьому році силами дипломників дев’ять реальних стандартів робітничих професій для навчально-методичних кабінетів ПТНЗ.
Все це сприяє вихованню у майбутніх інженерів-педагогів бажання працювати в системі ПТО.
Працевлаштування випускників.
Специфіка сучасного етапу розвитку інженерно-педагогічної освіти полягає в тому, що при великій кількості інженерно-педагогічних закладів освіти по всій території України, а також при наявності гострої потреби у фахівцях, яких там готують, на практиці існує проблема недостатнього кадрового забезпечення фахівцями цього профілю. І на наш погляд, у першу чергу, це пов’язано з проблемою розподілу кадрів, бо до теперішнього часу не існує законодавчої системи державного розподілу випускників ВНЗ.
Згідно Закону України про вищу освіту навчальні заклади є відповідальними за працевлаштування своїх випускників. Але Державний закон або положення, щодо розподілу випускників, на державному рівні відсутні.
В УІПА здійснюється працевлаштування на основі цільового прийому, листів-замовлень обласних відділів освіти та ПТНЗ, персональних листів-запитів з місць проходження практики та дипломування. При цьому можливість самостійного працевлаштування отримують вагітні жінки та жінки з дітьми. Але за бажанням з їхнього боку їм також надаються направлення на роботу.
Згідно з положенням про розподіл випускників, яке розроблено і впроваджено в УІПА, з кожним студентом, який навчається на бюджетній основі, укладається договір і він повинен відпрацювати за направленням академії три роки в системі ПТО.
Розподіл випускників за цим положенням проводиться наступним чином:
1) створюється комісія щодо працевлаштування випускників, до складу якої входять керівники постійно діючих робочих груп та члени постійно діючих робочих груп;
2) серед тих, хто навчається на держбюджетній основі, визначається кількість випускників у залежності від місця їх постійного проживання по областях України;
3) формується банк даних, в якому відображено наявність робочих місць для випускників. Це здійснюється шляхом розсилки листів в області України, звідки приїхали студенти, та розсилки листів у ПТНЗ;
4) укладаються договори з навчальними закладами, підприємствами, організаціями державної форми власності;
5). деканати факультетів ознайомлюють випускників з Положенням, характером майбутньої роботи, посадою, умовами праці, з соціальними гарантіями, правами, обов’язками, готують необхідну документацію;
6). комісією проводиться персональний розподіл випускників;
7). замовник підтверджує академії працевлаштування випускника на підставі одержаної картки;
8). по закінченню навчання випускнику вручається диплом про закінчення академії та надається направлення на роботу.
Завдяки діючій в УІПА системі розподілу випускників на сьогоднішній день стало можливим розподілити всі 100% випускників. При цьому, кількість тих, хто пішов працювати в систему ПТО з 2001 по 2005 рік збільшилась з 32% до 68 %. Лише в ПТНЗ Харківської області тепер працюють понад 200 викладачів і майстрів виробничого навчання – випускників УІПА.
5. Моніторинг професійної діяльності випускників: визначення недоліків в змісті та формах організації навчально-виховного процесу та шляхів їх усунення.
Метою цього етапу є визначення ступеня успішності адаптації випускників та виявлення недоліків існуючої системи управління якістю ВНЗ. Для цього проводиться аналіз адаптації випускників на місці працевлаштування шляхом опитування самих випускників, які вже відпрацювали 2-3 місяці, про швидкість та складність адаптування на нових місцях роботи, достатність отриманих знань під час навчання та опитування безпосередньо тих, хто з ними працює, про якісний рівень роботи та успішність самостійної праці випускників. Також здійснюється збір даних про продовження роботи в професійних навчальних закладах випускників академії та збір відгуків керівників про роботу випускників академії в ПТНЗ. За результатами отриманих відгуків від керівників навчальних закладів, де працюють випускники, оформлено “Книгу відгуків”. Це дозволило визначити недоліки існуючої системи підготовки фахівців, а також окреслити позитивне та негативне у змісті та формах організації навчально-виховного процесу в академії.
6. Впровадження заходів щодо підвищення якості системи підготовки.
На цьому етапі розробляється план заходів, спрямованих на удосконалення кожного етапу системи управління якістю ВНЗ та підвищення якості підготовки фахівців у цілому.
Так, в УІПА завдяки застосуванню СУЯ ВНЗ було визначено необхідність цілої низки заходів, ряд з яких вже втілено в життя, що реально забезпечило підвищення якості підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю. Основними з таких заходів є наступні:
розробка галузевих стандартів вищої освіти (ОКХ і ОПП) для фахівців інженерно-педагогічного профілю всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;
розробка інформаційних пакетів європейської системи перезарахування кредитів ЕСТS для інженерно-педагогічних спеціальностей, за якими ведеться підготовка; співробітництво з цього питання зі спорідненими кафедрами інших навчальних закладів з метою розробки єдиних інформаційних пакетів;
розробка єдиних організаційно-методичних принципів здійснення безперервної професійної, психолого-педагогічної, фундаментальної та економічної підготовки;
розробка системи комплексного навчально-методичного забезпечення навчального процесу та самостійної роботи для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;
розробка системи безперервного оцінювання якості з використанням трьох атестаційних контролів;
розробка тестів та запровадження незалежного тестування рівня якості підготовки студентів з усіх дисциплін;
подання пропозицій та здійснення підготовчої роботи щодо створення науково-методичної комісії зі спеціальності „Професійне навчання”.
У загальному підсумку за два роки в УІПА було розроблено освітньо- кваліфікаційні характеристики (ОКХ), освітньо-професійні програми (ОПП) та засоби діагностування з 36 профілів підготовки інженерно-педагогічних кадрів за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. Розробці проектів Державних стандартів вищої освіти передувала цілеспрямована робота по вивченню кваліфікаційних вимог до фахівців за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями. Ця робота проводилася безпосередньо на крупних підприємствах 19 галузей народного господарства.
Крім того, на підставі проведення соціологічних досліджень та вивчення матеріалів Науково-методичних центрів ПТО шести регіонів, Міністерства праці та соціальної політики України практично за всіма профілями підготовки кадрів було отримано дані, які дозволили сформувати перелік основних умінь фахівців та узагальнити кваліфікаційні вимоги до них за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями.
Досвід застосування системи управляння якістю ISO серії 9000 в УІПА дає можливість стверджувати, що ця система дозволяє виявити наявні недоліки і проблеми в системі ІПО, визначити конкретні шляхи реалізації завдань Болонського процесу в галузі ІПО.
Так, на нашу думку, однією із гострих проблем в системі ІПО є перегляд змісту освіти, його оптимізація, бо зміст освіти - найвагоміший фактор рівня її якості. Причому, багаторічний досвід формування змісту освіти свідчить про необхідність обов’язкового врахування специфічних особливостей відповідної галузі освіти.
Розглянемо, які ж сучасні уявлення про ІПО та її зміст панують сьогодні у вітчизняній педагогічній науці.