Специфічна профілактика

1. Вакцинація інактивованою вакциною (триразово через місяць): після одноразового введення антитіла з'являються уже через місяць, зберігаються до року, а при ревакцинації імунітет продовжується до 10 років; особливо рекомендують дітям і особам, що проживають в епідемічно-несприятливих регіонах, а також військовослужбовцям, туристам тощо.

1. Імунізація людським імуноглобуліном

Вірусний гепатит В (син.: сироватковий гепатит) – хвороба вірусної етіології з парентенальним механізмом зараження, гострим або хронічним перебігом, симптомами ураження печінки (гепатит), порушенням обмінну речовин, розвитком жовтяниці тощо.

Етіологія.

Збудником є вірус ГВ (НВV) з родини Hepadnaviridae (віріони гепатиту В-частки Дейна – вважають повноцінними НВV), НВV має антигени:

1. НВ_sAg – поверхневий (в складі зовнішньої оболонки , є важливим маркером інфекції

2. НВ_сAg – серцевинний, міститься в ядрі вірусу, в ядрах гепатоцитів, в крові не виявляється

3) НВ_еAg - міститься у ядрі вірусу, однак виявляється в крові хворих та вірусоносіїв, його вважають антигеном інфекційності. До кожного з цих антигенів з'являються в крові специфічні антитіла: анти- НВ_s, анти- НВ_c (найнадійніший показник активної вірусної реалізації), анти-Hhe (з'являються після зникнення НВ_еAg, тому рання їх поява свідчить про сприятливий перебіг гепатиту В). Вважають, що відомості про антиген НВV ще далеко не повні. Виділено ще НВ_хAg, який як вважають відповідальний за ракове переродження печінки. Вірус гепатиту В надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі (при заморожуванні зберігається роками за t 30⁰С зберігає активність протягом 6 міс., витримує кип'ятіння протягом 30-40 хв., автоклавування 30 хв, УФО вірус не знешкоджує, стійкий до деззасобів, у крові і її препаратах зберігається роками). Виявлені цікаві дані: у разі асоціації НВV і ВІЛ більше ніж у 10 разів підвищується активність реплікапії ВІЛ.

Епідеміологія:

Джерело збудника – хворі на гострі і хронічні форми ГВ і вірусоносій. Вірус міститься у крові виділяється з слиною, сечею, потом, менструальною кров'ю, цервікальним вмістом, спермою.

Шляхи поширення: природний (статевий, під час пологів, під час побутових мікротравм); штучний тобто парентеральне зараження під час медичних маніпуляцій (ін'єкції, вливання , операції, стоматологічні, гінекологічні, акушерські, лабораторні та ін. медичні втручання, а також при різних ушкодженнях шкіри і слизових інфікованими предметами, інструментами (манікюр, педикюр, гоління, татуювання та ін.). Групи ризику щодо ВГВ реципієнти крові (та її препаратів), пацієнти гемодіалізу, медичні працівники хірургічних, акушерських, гінекологічних спеціальностей, стоматологічного профілю лабораторій, маніпуляційні сестри та ін., а також наркомани, гомосексуалісти тощо.

Медсестринський процес.

І Етап. Медсестринське обстеження.

Скарги пацієнта

• відчуття тяжкості, переповнення в надчеревній ділянці

• погіршення апетиту

• дискомфорт в животі

• болючість в ділянці правого підребер'я

• болі в колінних та плечових суглобах

• загальна слабість

• ломота у всьому тілі

• жовтяниця тіла

• свербіння шкіри

• прогресуюча швидка втомлюваність

Анамнестичні дані:

• інкубаційний період 2-6 міс.

• початковий період починається поступово з ознак змішаного варіанту перебігу:

а) диспепсичний варіант (нудота, блювання, болі в епігастрії)

б) артралгічний варіант (болі у великих суглобах)

в) алергічний варіант

г) астеновегетативні прояви (швидка втомлюваність, слабість, пітливість тощо)

• в кінці початкового періоду потемніння сечі, знебарвлення калу

• жовтяничний період: іктеричність склер, слизових ротоглотки

• жовтяниця шкіри

• погіршення загального стану і самопочуття, болі в правому підребер'ї

• виникає або посилюються свербіж

• посилюються ознаки початкового періоду

• ще більше темнішає сеча

• прояви інтоксикації, іктеричність шкіри досягає максимуму до 14-21 дня жовтяниці

• деколи можливе наростання печінкової недостатності: анорексія, нудота, блювання, тремор, геморагічний синдром (кровоточивість ясен, носові кровотечі, петехії, крововиливи в місцях ін'єкцій тощо), наростання жовтяниці, гарячка, тахікардія та ін.

Об'єктивно:

• загальна слабість, адинамія

• t тіла 37-38⁰С

• АТ в межах норми, брадикардія

• слизові оболонки склер з вираженою іктеричністю

• слизові ротоглотки жовтяничні

• жовтяниця обличчя, тулуба

• живіт при пальпації м'який, чутливий в надчеревній ділянці і в області правого і лівого підребер'я

• сеча темно-бурого кольору (пива, міцного чаю)

• кал світлий знебарвлений