Тема 6. Техніко-економічне обґрунтування й оцінка проектів

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКТОРСЬКИХ І ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ

При розробці всіх проектів обов'язково вироблятися їх ТЕО й оцінка конструкторських і об'ємно-планувальних рішень шляхом зіставлення декількох варіантів.

Варіанти для окремих конструкцій повинні бути зіставлені по обсязі застосування, по вазі, по інших технічних параметрах, а також відповідати і відповідати кліматичним, сейсмічним, ґрунтовим умовам.

Остаточний вибір конструктивного рішення вироблятися на основі зіставлення основних і додаткових техніко-економічних показників обумовлених з урахуванням монтажу конструкцій у справу.

До числа основних показників відносяться:

1) вартість конструкцій у справі;

2) капітельні вкладення в базу будівельної індустрії;

3) експлуатаційні витрати (річні);

4) тривалість зведення будинків і споруджень усього, у т.ч. відповідностей конструкцій;

5) приведені витрати;

6) економічний ефект.

Крім основних показників можуть бути використані такі показники: вага конструктивних елементів, обсяг у справі, утеплювачі (по видах) і т.д.

Для повноти оцінки варіантів як найбільше важливий показник оцінки повинні бути прийняті показники: приведені витрати, економічний ефект по порівнюваних варіантах будівельних конструкцій розраховується по формулі:

Э = ((З₁ + З_С1 ) + Э_Э - (З_С2 + З))*А₂, де (методвказівки № 116(6), 1)

1.2. Вибір ефективних об'ємно-планувальних рішень.

Здійснюється також на основі зіставлення проектованого варіанта з показниками найбільш ефективних типових проектів, або аналогічних проектів.

Основні показники:

1. кошторисна вартість будівництва усього, у т.ч.:

- загальні будівельні роботи з розбивкою по видах робіт;

- сантехнічні роботи;

- електротехнічні роботи;

2) капітальні вкладення в базу;

3) річні експлуатаційні витрати і т.д.

Додаткові показники:

1. обсяг і вага конструкції;

2. витрати праці на будівельному майданчику;

3. кількість типорозмірів конструкцій і т.д.

Розрахунок економічного ефекту, виконується по формулі:

Э = У * Y Z^m_i=1 З_1i * L_t + Э_э – Zⁿ_i=1 З_2i * L_t (4)

2. ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Для оцінки ефективності капітальних вкладень у виробництво в будівництві визначається загальна (абсолютна) ефективність порівняльна (відносна) ефективність.

Коефіцієнт обший ефективності являє собою по даному підприємству:

К_оэ ^перед = Ц- З/ДО, де

Ц - вартість річного випуску продукції по проекті в оптових цінах.

С – собівартість річного випуску продукції.

К – капітальні вкладення

Ц-С = Прибуток

Визначаючи загальну эффективность капітальних вкладень варто виконати аналіз факторів:

1) зміна трудомісткості продукції в результаті реалізації капіталовкладень;

2) зміна матеріалоємності продукції;

3) зміна фондоемкости продукції;

Як додаткові показники використовуються такі:

1) продуктивність праці;

2) фондовіддача;

3) питомі капіталовкладення;

Порівняльна ефективність капіталовкладень визначається по формулі єдиних витрат, виходячи з критерію їхньої мінімізації:

З_i = С_i + Е_n * К_i – min

При порівнянні варіантів необхідно дотримувати умови порівнянності:

1) по колу підприємств;

2) складу витрат, що враховуються, в обсязі продукції;

3) за рівнем цін і коштовних-освітніх факторів.

Якщо порівнювані варіанти мають різну продуктивність будівництва, то треба визначити ефект від скорочення продуктивності будівництва. Існують 2 види ефектів при скороченні термінів будівництва. Перший досягається в будівництва, він досягається за рахунок скорочення умовно постійних витрат і визначається по формулі:

Э_{в сфері} =УПР(1- ), де

УПР - умовно постійні витрати;

Т_ф(план) - фактична продуктивність будівництва

Т_норм. - нормативна продуктивність будівництва.

Другий вид ефекту досягається в сфері виробництва. Він складається з економії від дострокового введення об'єкта в експлуатацію і від дострокового вивільнення ОПФ.

Э_сф.р-ва = Эд._{введення в эксп.} + Э_{высв.ОПФ}

3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТІВ НЕВИРОБНИЧОГО БУДІВНИЦТВА

Розрахунок обший порівняльної економічної ефективності підприємств невиробничої сфери виробляється по тим же показникам, що застосовуються для виробничого будівництва.

Метою техніко-економічної оцінки проектів невиробничих об'єктів, є встановлення їхньої відповідності вимогам діючих нормативно-інструктивних документів. Основними з них є:

1) відповідність проекту місцевим кліматичним, демографічним і містобудівним умовам;

2) відповідність проектних рішень нормативним вимогам частини параметрів будинків, складу і розміщення приміщень.

3) обґрунтованість вибору будівельно-конструкторських систем і схем.

При техніко-економічній оцінці невиробничих будинків використовуються наступні характеристики:

I. Об'ємно-планувальні рішення (на прикладі житлових будинків):

1. Приведена загальна площа, що приходиться на одну квартиру.

2. Житлова площа, що приходиться на одну квартиру.

3. Поетажна площа зовнішньоквартирних приміщень (площа сходових кліток поза квартирними коридорами, ліфтових холів), що приходиться на одну квартиру і т.д.

II. Кошторисна вартість будівництва (на один м кв приведеної площі, житлових будинків ):

1. Загальна кошторисна вартість будівництва будинку з урахуванням усіх витрат.

2. Кошторисна вартість будівництва будинку (допоміжних об'єктів), що включаються в главу 2.

3. Кошторисна вартість зовнішніх інженерних мереж (на кв м приведеній площі ).

ВИСНОВОК: крім витрат у сфері будівництва, треба враховувати витрати в сфері експлуатації, що включають:

1) витрати на відновлення і ремонт будинку;

2) витрати на експлуатацію систем інженерного устаткування;

3)витрати на зміст будинків і територій (території і зовнішні інженерні мережі);

4) витрати на адміністративно-управлінські витрати ЖЕКа.