3. Фактори виробництва 3.
Основні підходи до характеристики передумов виробництва:
1. Економічні ресурси;
2. Матеріальні і особисті фактори.
Згідно з першим, економічні ресурси [economic resources] поділяються на матеріальні [material] та людські [human].
Матеріальні ресурси – земля, природні матеріали та капі-тал. Людські ресурси – праця і підприємницька діяльність.
Другий підхід характерний для української економічної науки. Згідно з ним передумовами виробництва [production precondition] є матеріальні [material] і особисті [personal] фактори виробництва [factors of production].
Матеріальні фактори – засоби виробництва, які включають засоби праці й предмети праці. Особисті фактори виробництва – з одного боку, робоча сила (праця), а з іншого – сама людина як носій робочої сили (праці).
Робоча сила – це потенційний фактор виробництва, який стає реальним лише тоді, коли відбувається процес праці.
Праця – це процес взаємодії між людиною і природою, внаслідок якого предмети природи змінюють свою форму, набуваючи здатності задовольняти людські потреби, тобто життєвими благами. Спільними рисами для праці й виробництва є робоча сила, засоби і предмети праці. Відмінність між ними полягає у змісті.
4. Крива виробничих можливостей
Розвиток виробництва має межі, які зумовлені певним обсягом ресурсів. Для характеристики стану використання ресурсів застосовують такі поняття, як повна зайнятість [full employment] і повний обсяг виробництва [full production volume].
Повна зайнятість означає, що всі придатні ресурси використовують у виробництві. Критеріями використання ресурсів є фізичний стан і соціальні обставини.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси використовують у такій комбінації і на такій технічній основі, які дають змогу отримувати максимальний економічний результат.
Обмеженість економічних ресурсів зумовлює раціональні [rational] або альтернативні варіанти [alternative combination] їх використання. Загальний орієнтиром у виборі таких шляхів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості й повного використання. При виборі альтернативного варіанта використовують ті ресурси, які найбільше підходять для нього. За умови обмеженості ресурсів ми змушені використовувати менш придатні ресурси, при цьому витрати на одиницю продукції зростатимуть.
Прикладом може бути виробництво, яке створює тільки телевізори [TV sets] і верстати [machines] (табл. 1.).
Є тільки п’ять варіантів використання ресурсів при відповідній їхній комбінації. Наприклад, варіант А передбачає, що наявні ресурси використовують тільки для виробництва верстатів і т. д. Оптимальний варіант вибору і використання має прагнути до такої їхньої комбінації, яка б забезпечила необхідний фонд особистого споживання (телевізори) і водночас фонд виробничого споживання (верстати). Відповідно до запропонованих варіантів ресурси будуть використовуватися по-різному. При русі по кривій спостерігаються різні варіанти комбінації ресурсів (Рис.1).
Розміщення кривої може зміщуватися ліворуч і праворуч. Лівобічне зміщення кривої виробничих можливостей (лінія А1, В1, С1, D1) свідчить про неповне використання ресурсів. Відповідно став неповним і обсяг виробництва.
Це можливе за умов економічної кризи, спаду виробницт-ва, стихійного лиха і т. д. Правобічне зміщення кривої (лінія А2, В2, С2, D2) свідчить про піднесення економіки, чого досягають на основі збільшення кількості та якості ресурсів, прогресивних змін у техніці й технології виробництва.