- •1.1. Основні терміни і визначення
- •1.2. Основні види електроприводів
- •1.3. Види електричних схем електропривода
- •1.4. Основи механіки електропривода
- •1.4.1. Приведення моментів і сил
- •1.4.2. Механічні характеристики робочих механізмів
- •1.4.3. Механічні характеристики електродвигунів
- •1.4.4. Умови роботи електропривода в усталеному режимі
- •1.4.5. Рівняння руху електропривода
- •2.1. Основні визначення і класифікація
- •2.2.1. Електричні контакти
- •2.2.2. Пристрій дугогасіння
- •2.2.3. Привод електричних апаратів
- •2.3. Основні характеристики і параметри електромагнітного привода
- •3.1. Пускорегулювальні електричні апарати
- •3.1.1. Контактори
- •3.1.2. Реле проміжні
- •3.1.3. Реле часу
- •3.2. Електричні апарати захисту
- •3.2.1. Запобіжники плавкі
- •3.2.2. Реле теплові
- •3.2.3. Реле струму
- •3.2.4. Реле напруги
- •3.2.5. Мікроперемикачі
- •3.2.6. Кіницеві вимикачі
- •3.3. Комутаційні електричні апарати
- •3.3.1. Рубильники
- •3.3.2. Пакетні вимикачі
- •3.3.3. Тумблери
- •3.3.4. Кнопки керування і кнопкові станції
- •3.4. Комбіновані електричні апарати
- •3.4.1. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •3.4.2. Магнітні пускачі
- •4.1. Аналіз режиму роботи електродвигуна
- •4.1.1. Тривалий режим роботи
- •4.1.2. Короткочасний режим роботи
- •4.1.3. Повторно-короткочасні режими роботи
- •4.1.4. Переміжні режими роботи
- •4.2. Вибір виду електродвигуна
- •4.2.1. Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором
- •4.2.2. Асинхронні двигуни з фазним ротором
- •4.2.3. Синхронні двигуни
- •4.2.4. Двигуни постійного струму
- •4.3. Вибір номінальної напруги
- •4.4. Вибір номінальної швидкості
- •4.5. Вибір за конструктивним виконанням
- •4.5.1. Вплив кліматичних факторів навколишнього середовиша
- •4.5.2. Ступінь захисту
- •4.5.3. Спосіб монтажу
- •4.6. Вибір електродвигуна за потужністю
- •4.6.1. Методи розрахунку необхідної потужності електродвигуна
- •4.6.2. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s1
- •4.6.3. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s2
- •4.6.4. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі s3
- •4.6.5. Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимах s4 - s8
- •4.6.6. Спрошений спосіб вибору електродвигуна
- •5.1. Особливості пуску електропривода
- •5.1.1. Вимоги до пускового моменту електродвигуна
- •5.1.2. Вимоги до пускових струмів
- •5.1.3. Вимоги до часу пуску
- •5.1.4. Шляхи вирішення проблем пуску
- •5.2. Особливості гальмування електропривода
- •5.2.1. Гальмування на вибіг
- •5.2.3. Гальмування противмиканням
- •5.3. Регулювання швидкості електропривода
- •5.3.1. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із короткозамкненим ротором
- •5.3.2. Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором
- •5.3.3. Регулювання швидкості електропривода із синхронним двигуном
- •5.3.4. Регулювання швидкості електропривода з двигуном постійного струму
- •5.4. Реверс електропривода
- •5.5. Робота електропривода з постійною швидкістю
- •6 .1. Особливості роботи робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.2. Спеціальні електричні апарати
- •6.2.1. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою компресорів
- •6.2.2. Спеціальні електричні апарати для автоматичного керування роботою насосів
- •6.3. Електричні схеми керування роботою робочих машин для переміщення рідин і газів
- •6.3.1. Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем
- •6.3.2. Принципова електрична схема керування роботою насоса з використанням поплавкового реле
- •6.3.3. Принципова електрична схема керування роботою
- •6.3.4. Принципова електрична схема керування роботою компресорної установки з використанням електроконтактних манометрів
1.2. Основні види електроприводів
Груповий електропривод - електропривод, що забезпечує рух виконавчих органів кількох робочих машин чи кількох виконавчих органів однієї робочої машини.
Індивідуальний електропривод - електропривод, що забезпечує рух лише одного виконавчого органу робочої машини.
Електропривод постійного струму — електропривод з електродвигуновим пристроєм постійного струму.
Електропривод змінного струму - електропривод з електродвигуновим пристроєм змінного струму.
Реверсивний електропривод - електропривод, що забезпечує рух електродвигунового пристрою в протилежних напрямках.
Нереверсивний електропривод - електропривод, що забезпечує рух електродвигунового пристрою лише в одному напрямку.
1.3. Види електричних схем електропривода
Для пояснення роботи електропривода використовують електричні схеми різних типів.
Структурна схема визначає основні функціональні складові частини електропривода, їх призначення і взаємозв'язок між ними (приклад такої схеми наведено на рис. 1.1). Такі схеми виконуються на першій стадії проектування і використовуються для загального ознайомлення та погодження складу основних частин електропривода.
Функціональна схема, крім інформації, яку дає структурна схема, пояснює процеси, що відбуваються в окремих складових частинах електропривода. Такі схеми використовуються для вивчення принципу дії електропривода.
Розглянемо функціональну схему, що представлена на рис. 1.2. Джерелом живлення такої схеми є мережа змінного синусоїдального струму напругою 380 В і частотою 50 Гц. Функцію перетворювального пристрою виконує тиристорний перетворювач частоти, який має діапазон зміни частоти напруги на виході від 45 до 55 Гц.
Функцію електродвигунового пристрою виконує трифазний асинхронний двигун із двома ступенями синхронної швидкості: 1500 та 1000 об./хв. Функцію передавального пристрою виконує редуктор з передаточним відношенням і = 2,5. Керуючий пристрій керує роботою перетворювального та електродвигунового пристроїв.
Принципова (повна) схема визначає повний склад елементів і зв'язків між ними і дає повне й детальне уявлення про принцип роботи електропривода в усіх без винятку режимах роботи. Такі схеми є основою для розробки конструкторської документації на всю робочу машину.
При кресленні принципових електричних схем використовують умовні графічні зображення елементів, основні з яких наведені в додатку А.
Як приклад розглянемо схему, зображену на рис. 1.3. Живлення схеми забезпечується джерелом трифазної напруги (А, В, С). Споживачем електричної енергії є асинхронний двигун із короткозамкненим ротором М, який виконує функцію електродвигунового пристрою електропривода.
До складу керуючого пристрою входять такі електричні апарати: автоматичний вимикач QF, контактор (на схемі показані його котушка К, допоміжний К:1 та силові К:2 контакти), кнопки «Пуск» (SB1) і «Стоп» (SB2) та реле електро- теплові КК1 та КК2 (на схемі показані їх сприймаючі елементи та контакти).
Схема електричних з'єднань (монтажна) показує зв'язки між елементами, із чого вони виконані (дріт, джгут, кабель та ін.), а також місця їх з'єднання та вводу. Ці схеми використовуються при розробці конструкторської документації і, у першу чергу, конструкторських креслень, що визначають розміщення та способи кріплення дротів, джгутів, кабелів та ін. За такими схемами виконують електромонтажні роботи в робочих машинах.
Схеми підключення показують зовнішнє електричне підключення робочої машини.
Загальна схема. Цю схему використовують тоді, коли робоча машина є складовою частиною комплексу і визначає складові частини цього комплексу та електричні з'єднання між ними.
Схема розташування визначає відносне розташування складових частин робочої машини, а також дротів, джгутів, кабелів, які їх з'єднують.
