4. Закони і принципи розвитку мев.

Механізм міжнародних економічних відносин включає в себе правові норми та інструменти щодо їх реалізації, а саме: - міжнародні економічні угоди, кодекси, хартії, та відповідну діяльність міжнародних економічних організацій, яка сприяє розвитку МЕВ

Функціонування на принципах відкритої економіки – це визнання стандартів та законів світового ринку:

1. Закон інтернаціоналізації виробництва.

2. Закон вартості (світова ціна – грошова форма інтернаціональної вартості товару)

3. Закон міжнародної конкуренції.

4. Закон нерівномірності економічного розвитку.

5. Закон попиту і пропозиції

6. Закон нагромадження.

Існують дві групи принципів розвитку МЕВ:

Загальні принципи – визначаються міжнародним правом.

Найбільш чітко загальні принципи МЕВ сформульовані в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975 р.).

„Десять принципів”, що регулюють міжнародні відносини в усьому світі і охоплюють найважливіші сфери зовнішньої діяльності держав:

1. Принцип суверенної рівності держав, поважання прав, притаманних суверенітету.

2. Незастосування сили або погрози силою.

3. Непорушність кордонів.

4. Територіальна цілісність держав.

5. Принцип мирного врегулювання спорів.

6. Невтручання у внутрішні справи інших держав.

7. Поважання прав людини і основних свобод.

8. Рівноправність і право народів на самовизначення.

9. Співробітництво між державами.

10. Принцип добровільного виконання міжнародних обов’язків.

Спеціальні принципи – визначаються міжнародним економічним правом:

• принцип свободи вибору форм організації зовнішньоекономічних зв’язків

• принцип суверенітету держав на свої природні ресурси;

• принцип найбільшого сприяння в зовнішній торгівлі.

Рекомендовані літературні джерела: [2, 3, 4, 6, 10, 11,14, 35 ].

Тема: Міжнародний поділ праці як об’єктивна основа МЕВ.

1. Сутність, фактори та основні тенденції розвитку міжнародного поділу праці на сучасному етапі.

2. Форми втілення МПП. Основні напрямки та форми розвитку міжнародної спеціалізації.

3. Показники міжнародної спеціалізації економіки країни.

4. Форми і головні сфери розвитку міжнародного кооперування виробництва.

1. Сутність, фактори та основні тенденції розвитку міжнародного поділу праці на сучасному етапі.

У світі не існує жодної самодостатньої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити .умови для ефективного виробництва всіх видів товарів та послуг. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП).

МПП — це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спе­ціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

Види міжнародного поділу праці.

Загальний поділ праці - це поділ праці за сферами виробництва (добувна й обробна промисловість, сільське господарство). Він проявляється у розподілі країн на сировинні, аграрні й індустріальні.

Частковий поділ праці - це спеціалізація на певних галузях виробництва та видах вироблюваної продукції. Такий поділ праці означає ширший розвиток міжгалузевого обміну готовою продукцією.

Одиничний поділ праці - це спеціалізація країн на виготовленні окремих агрегатів, машин, деталей і вузлів або на технологічних стадіях процесу виробництва.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, "нових індустріальних країн" — Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МПП, — нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Чинники розвитку МПП:

• природно-географічні умови;

• технічний прогрес;

• соціально-економічні умови;

На ранніх етапах розвитку головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність, населення, економіко-географічне розташування. Довгий час різниця в розподілі природних багатств була основною причиною МПП.

Розвиток технічного прогресу призвів до зменшення значення природно-географічних умов.

Риси нової моделі економічного розвитку:

• почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;

• з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізувалися діючі;

• скоротився виробничий цикл;

• розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових).

Паралельно з НТП у МПП значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови:

- досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку;

- механізм організації національного виробництва;

- механізм організації зовнішньоекономічних відносин.

На сучасному етапі вплив перших двох чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічних умовах .різних країн набувають вирішального значення.

Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва.

Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту.

Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва — землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той-чи інший товар, якщо вона має такі фактори виробництва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій.

Земля, праця, капітал, технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.

Основні тенденції міжнародного поділу праці.

1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється розрив між промислове розвинутими країнами і країнами, що розвиваються.

2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо подетальної та технологічної спеціалізації.

3. Внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислове розвинутих країн, — США, Японією і Західною Європою. Це викликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4. Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на іншій основі.

5. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва та світової торгівлі.

6. Посилюються інтеграційні процеси, інтернаціоналізація господарської діяльності.

7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі. що призводить до змін в структурі й навіть географічному розподілі світової торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн.

8. Зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП та МЕВ в цілому. Вони не можуть розвиватись стихійно, тому що це може призвести до непередбачених наслідків.