- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Обробка результатів вимірювань
- •1.1 Прямі вимірювання
- •1.2. Обробка прямих вимірювань з багаторазовими спостереженнями
- •1.3. Приклад виконання обробки результатів прямих вимірювань з багаторазовими спостереженнями
- •2. Розробка функціональної структури івк і вибір технічних засобів
- •3. Метрологічний аналіз інформаційно-вимірювальних каналів
- •Ексцес даного розподілу буде визначатись як:
1. Обробка результатів вимірювань
Найважливішою ознакою класифікації вимірювань є вид рівняння вимірювання, за якою їх поділяють на прямі, опосередковані, сумісні та сукупні. Розглянемо способи обробки їх результатів і обчислення невизначеностей для цих видів вимірювань, що є метою розробки даного курсового проекту, а саме обробка результатів одноразових т багаторазових прямих вимірювань, та обробка результатів декількох груп прямих вимірювань з багаторазовими спостереженнями, складання бюджету невизначеності для вимірювань конкретними ЗВТ.
1.1 Прямі вимірювання
Під прямими вимірюваннями розуміють вимірювання, при яких значення ФВ отримують безпосередньо [1].
Прямі вимірювання - найбільш поширений і простий вид вимірювань. Ці вимірювання є складовим елементом опсередкованих, сумісних і сукупних вимірювань. Прямі вимірювання можна здійснювати шляхом одноразових і багаторазових спостережень. Вибір кількості спостережень визначається вимогами до точності вимірювання та допустимої трудомісткістю обробки їх результатів.
Найбільш поширеними на практиці є вимірювання з одноразові спостереженнями (одноразові вимірювання), як найбільш прості, продуктивні і дешеві. Вимірювання за багаторазовими спостереженнями (багаторазові вимірювання) проводяться при підвищених вимогах до точності вимірювань. Такі вимірювання характерні для професійної метрологічної діяльності і виконуються в основному співробітниками метрологічних служб, а також при наукових експериментах. Це складні, трудомісткі і дорогі вимірювання, доцільність яких повинна бути завжди переконливо обгрунтована.
1.2. Обробка прямих вимірювань з багаторазовими спостереженнями
Мета обробки результатів вимірювань з багаторазовими спостереженнями полягає в зменшенні невизначеності результату вимірювань.
При обробці багаторазових вимірювань вирішують два завдання.
По-перше, визначають деяке наближене значення у вимірюваної величини Y, тобто оцінку що найкращим чином (з точки зору її ефективності) відповідає отриманим результатам.
По-друге, визначають (по типу А) експериментальну стандартну невизначеність результатів окремих спостережень ук (к = 1,2, .., n) та результату вимірювань у.
При статистичній обробці результатів спостережень слід виконати наступні операції.
1. Виключити з числа результатів спостереження результати, що містять грубі похибки (промахи).
2. Виключити відомі систематичні похибки з результатів спостережень.
3. Обчислити середнє арифметичне виправлених результатів спостережень, приймається за результат вимірювання:
(1.1)
4. Обчислити експериментальне стандартне відхилення результату спостереження:
(1.2)
5. Обчислити експериментальне стандартне відхилення результату вимірювання (середнього арифметичного):
(1.3)
6. Оцінити складові ui (Y) сумарної стандартної невизначеності за типом В невиключених залишків систематичної похибки результату вимірювання (аналогічно до прямих вимірювань з одноразовими спостереженнями).
7. Обчислити сумарну невизначеність типу В результату вимірювання:
(1.4)
8. Обчислити сумарну невизначеність результату вимірювання:
(1.5)
9. Визначити розширену невизначеність результату вимірювання як:
(1.6)
де к - коефіцієнт охоплення для нормального закону розподілу з рівнем довіри р.
10. Записати результат вимірювання у вигляді:
p
(1.7)
p
(1.8)
