- •Лекція 1. Тема: ядра знань swebok
- •1.1. Аналіз і характеристика областей знань swebok
- •1.1.1 Основи програмних вимог (Software Requirements)
- •1.1.2. Проектування пз (Software design)
- •1.1.3. Конструювання пз (Software Construction)
- •1.1.4 Тестування пз (Software Testing)
- •1.1.5 Супровід пз (Software maintenance)
- •1.1.6. Управління конфігурацією пз (Software Configuration Management– scm)
- •1.1.8. Процес інженерії пз (Software Engineering Process)
- •1.1.9. Методи і засоби інженерії пз (Software Engineering Tools and Methods)
- •Лекція 2. Тема: життєвий цикл і етапи розробки програмного забезпечення
- •1.1.7. Управління інженерією пз (Software Engineering Management)
- •Лекція 3. Тема: еволюція моделей життєвого циклу програмного забезпечення
- •1.6. Прискорення розробки пз.
- •Лекція 4. Тема: оцінка якості процесів створення програмного забезпечення
- •Лекція 5. Тема: визначення вихідних даних для проектування програмного забезпечення
- •5.1 Визначення вимог до пз
- •5.2 Формування і аналіз вимог
- •5.2.1 Опорні точки зору
- •5.2.2 Сценарії
- •5.2.3 Етнографічний метод
- •5.3 Специфікація вимог
- •5.4 Атестація вимог
- •5.5 Класифікація програмних продуктів за функціональною ознакою
- •5.6 Основні експлуатаційні вимоги до програмних продуктів
- •5.7 Передпроектні дослідження предметної області
- •Лекція 6. Тема: розробка технічного завдання
- •2. Підстави для розробки
- •3. Призначення
- •4. Вимоги до програми або програмного виробу
- •5. Вимоги до програмної документації
- •1. Вступ
- •2. Підстава для розробки
- •3. Призначення
- •4. Вимоги до програми або програмного виробу
- •4.1. Вимоги до функціональних характеристик
- •Лекція 7. Тема: принципові рішення початкових етапів проектування
- •Контрольні питання і завдання
- •Аналіз вимог і визначення специфікацій програмного забезпечення при структурному підході
- •Лекція 8. Тема: Специфікації програмного забезпечення при структурному підході
- •Flow-форми
- •Діаграми Насси-Шнейдермана
- •Контрольні питання та завдання:
- •Лекція 9. Тема: діаграми потоків даних
- •Словник даних
- •Вміст словника даних
- •Лекція 10. Тема: діаграми «сутність-зв’язок»
- •Лекція 11. Тема: приклади побудови діаграм та специфікації процесів
- •Лекція 12 Тема: діаграми переходів станів
- •13.1. Структурна схема майбутнього програмного забезпечення
- •13.2 Використання методу покрокової деталізації для проектування структури програмного забезпечення
- •13.3 Структурні карти Константайна
- •13.4.Структурні карти Джексона
- •13.5 Характеристики хорошої моделі реалізації
- •Зчеплення
- •Зв’язаність
- •13.6 Функціональна схема
- •Лекція 14. Тема: методології структурного аналізу і проектування
- •Контрольні питання та завдання
- •Лекція 15. Тема: синтаксис діаграм
- •Контрольні питання та завдання
- •Лекція 16. Тема: Синтаксис діаграм
- •Збір інформації
- •Контрольні питання та завдання:
- •Лекція 17. Тема: побудова sadt-діаграм
- •17.2. Побудова sadt-діаграми для процесу “Побудова таблиць/графіків функцій однієї змінної”
- •Типи зв'язків між функціями
- •Лекція 18. Тема: доповнення до діаграм і моделей
- •Критерії оцінки і вибору
- •Функціональні характеристики
- •3. Загальні функції:
1.1. Аналіз і характеристика областей знань swebok
Ядра знань SWEBOK є базовим документом, що відображає думку багатьох зарубіжних і вітчизняних фахівців в області програмної інженерії [6-14] і узгоджується з сучасними регламентованими процесами життєвого циклу (ЖЦ) ПЗ стандарту ISO/IEC 12207. У цьому ядрі знань міститься опис 10 областей, кожна з яких представлена згідно прийнятої всіма учасниками створення цього ядра загальної схеми опису, що включає визначення понятійного апарату, методів і засобів, а також інструментів підтримки інженерної діяльності. Опис кожної області вносить певний запас знань, який повинен практично використовуватися на відповідних процесах ЖЦ з обліком приведеного стандарту.
Для наочного представлення понятійного апарату областей SWEBOK проведено умовне розбиття областей (рис. 1а, б) на основних (п'ять процесів проектування ПЗ) і додаткові, організаційні методи і підходи, які відображають інженерію управління проектуванням ПС (конфігурацією, проектами, якістю і так далі). У кожній області приведені ключові поняття, підходи і методи проектування різних типів ПС. Дане розбиття областей на головні і допоміжні області відповідає структурі процесів стандарту ISO/IEC 12207, виконання яких визначається знаннями, що містяться в ядрі SWEBOK і вивченими розробниками ПС.
Далі приводиться виклад кожної окремої області знань ядра знань SWEBOK, їх призначення і роль при проектуванні і реалізації програмних продуктів.
1.1.1 Основи програмних вимог (Software Requirements)
Вимоги – це властивості, якими повинно володіти ПЗ для адекватного задання функцій, а також умови і обмеження на ПЗ, дані, середовище виконання і техніку [5]. Вимоги відображають потреби людей (замовників, користувачів, розробників), зацікавлених в створенні ПЗ. Замовник і розробник спільно проводять збір вимог, їх аналіз, перегляд, визначення необхідних обмежень і документування. Розрізняють вимоги до продукту і до процесу, а також функціональні і не функціональні вимоги, системні вимоги.
Програмні вимоги визначають вимоги до процесу, ОС, режиму виконання ПЗ, вибору платформи і тому подібне. Функціональні вимоги задають призначення системи, а не функціональні – умови виконання ПЗ. Системні вимоги описують вимоги до програмної системи, що складається з взаємозв'язаних програмних і апаратних підсистем і різних застосувань. Вимоги можуть оцінюватися кількісно (наприклад, кількість запитів в сек., середній показник помилок не винен перевищувати 1,5% від об'єму інформації, що вводиться, і тому подібне). Значна частина вимог відноситься до атрибутів якості: безвідмовність, надійність і ін. Область знань «Вимоги до ПЗ (Software Requirements)» складається з наступних розділів:
– інженерія вимог (Requirement Engineering)
– виявлення вимог (Requirement Elicitation)
– аналіз вимог (Requirement Analysis)
– специфікація вимог (Requirement Specification).
– перевірка вимог (Requirement validation)
– управління вимогами (Requirement Menegement).
Приведений короткий виклад суті визначення вимог до ПЗ, базових понять і процесів їх формування, підходів до їх оцінки на предмет встановлення їх відповідності потребам замовника, а також підходів для досягнення їх якості.
