Лекція 18. Тема: доповнення до діаграм і моделей

Діаграми закінченої SADT-моделі впорядковано організовують всі важливі компоненти і деталі системи. Досвідчені аналітики створюють різні доповнення. Доповнення і уточнення, які не входять в самі діаграми, збагачують інформаційний зміст моделі. Оскільки додаткова інформація формально не є частиною моделі, SADT рекомендує розміщувати такі матеріали на окремих сторінках і сполучати їх з діаграмами моделі [17].

SADT-діаграми можуть бути доповнені інформацією у вигляді текстів, рисунків і глосаріїв. Текст зазвичай є розповіддю про одну з частини діаграми. Рисунки – це картинки, що пояснюють окремі моменти. Глосарій – набір визначень об'єктів і функцій, представлених на діаграмі. Розглянемо складання глосарію на прикладі процесу "підготувати робоче місце" в експериментально-механічному цеху (рис.18.1 та рис.18.2).

Р исунок 18.1 – Процес ”Підготувати робоче місце”

Форма деталі – загальний вигляд деталі. Розміри і допуски – величина деталі і значення допустимих відхилень від розмірів. Фізичні характеристики робочого – всі характеристики робочого, які впливають на його здатність правильно розмістити та налагодити верстат. Вимоги щодо швидкості та якості обробки – критичні вимоги до обробки на верстаті, які впливають на вибір різців і затискачів. Деталі технічних операцій – точна послідовність операцій при обробці. Властивості матеріалів – властивості оброблювального матеріалу, які впливають на способи обробки деталі. Вибраний верстат – верстат, який підходить для виконання наступного кроку завдання. Налагоджений верстат – верстат, який може використовувати оператор. Необладнаний верстат – верстат, який можна використовувати без приспосіблення. Приспосіблення до верстата – приспосіблення, необхідні для обробки деталі. Ручні інструменти – те, що оператор тримає в руках під час обробки деталі. Контейнери в наявності – контейнери для матеріалу і для браку. Розміщення верстата – місце в цеху, де стоїть верстат. Верстат, готовий до роботи – верстат, готовий до обробки деталі.

Рисунок 18.2 – Підготовити робоче місце (глосарій).

Глосарій використовується для того, щоб зібрати разом і визначити нові поняття, які вводяться діаграмою, що є наслідком декомпозиції блока, особливо якщо це є перша декомпозиція батьківського блоку. Для функціональних SADT-діаграм такими поняттями можуть бути або нові функції, або нові об’єкти, що являються дугами, або декомпозиція зовнішніх дуг.

Наприклад, дуга “вибраний верстат” проходить тільки між блоками діаграми “Вибрати верстат” і “Налагодити верстат” і раніше в моделі експериментального механічного цеху не з'являлася, тому дуга “вибраний верстат” розглядається як нове поняття, і отже, вимагає визначення.

Оцінка і вибір CASE-засобів

Розглянемо модель процесу оцінки і вибору, яка описує найбільш загальну ситуацію оцінки і вибору, а також показує залежність між ними. Оцінка і вибір можуть виконуватися незалежно один від одного або разом, кожен з цих процесів вимагає застосування певних критеріїв.

Процес оцінки і вибору може переслідувати декілька цілей:

• оцінка декількох CASE-засобів і вибір одного чи декількох з них;

• оцінка одного чи декількох з CASE-засобів і збереження результатів для подальшого використання;

• вибір одного чи декількох з CASE-засобів з використанням результатів попередніх оцінок.

Рисунок 18.3– Процес оцінки CASE-засобів

Як видно з рис.18.3, вхідною інформацією для процесу оцінки є:

• визначення потреб користувача;

• цілі і обмеження проекту;

• дані про доступні CASE-засоби;

• список критеріїв, що використовуються в процесі оцінки.

Результати оцінки можуть включати результати попередніх оцінок. При цьому не треба забувати, що набір критеріїв, які використовувалися для попередньої оцінки, повинні бути сумісними з поточним набором. Конкретний варіант реалізації процесу (оцінка і вибір, оцінка для майбутнього вибору або вибір, що базується на попередніх оцінках) визначається перерахованими вище цілями.

Елементи процесу включають:

• цілі, припущення і обмеження, які можуть уточнюватися в ході процесу;

• потреби користувачів, що відображають кількісні і якісні вимоги користувачів до CASE-засобів;

• критерії, що визначають набір параметрів, відповідно до яких проводиться оцінка і ухвалення рішення про вибір;

• формалізовані результати оцінок одного чи декількох засобів;

• рішення, що рекомендується (зазвичай або рішення про вибір, або подальша оцінка).

Процес оцінки і/або вибору може бути початий тільки тоді, коли особа, група або організація повністю визначила для себе конкретні потреби і формалізувала їх у вигляді кількісних і якісних вимог в заданій наочній області. Термін "призначені для користувача вимоги" далі означає саме такі формалізовані вимоги.

Користувач повинен визначити конкретний порядок дій і ухвалення рішень з будь-якими необхідними ітераціями. Наприклад, процес може бути представлений у вигляді дерева рішень з його послідовним обходом і вибором підмножин кандидатів для детальнішої оцінки. Опис послідовності дій повинен визначати потік даних між ними.

Визначення списку критеріїв засноване на призначених для користувача вимогах і включає:

• вибір критеріїв для використання з приведеного далі переліку;

• визначення додаткових критеріїв;

• визначення області використання кожного критерію (оцінка, вибір або обидва процеси);

• визначення однієї або декількох метрик для кожного критерію оцінки;

• призначення ваги кожному критерію при виборі.