- •Лекція 1. Тема: ядра знань swebok
- •1.1. Аналіз і характеристика областей знань swebok
- •1.1.1 Основи програмних вимог (Software Requirements)
- •1.1.2. Проектування пз (Software design)
- •1.1.3. Конструювання пз (Software Construction)
- •1.1.4 Тестування пз (Software Testing)
- •1.1.5 Супровід пз (Software maintenance)
- •1.1.6. Управління конфігурацією пз (Software Configuration Management– scm)
- •1.1.8. Процес інженерії пз (Software Engineering Process)
- •1.1.9. Методи і засоби інженерії пз (Software Engineering Tools and Methods)
- •Лекція 2. Тема: життєвий цикл і етапи розробки програмного забезпечення
- •1.1.7. Управління інженерією пз (Software Engineering Management)
- •Лекція 3. Тема: еволюція моделей життєвого циклу програмного забезпечення
- •1.6. Прискорення розробки пз.
- •Лекція 4. Тема: оцінка якості процесів створення програмного забезпечення
- •Лекція 5. Тема: визначення вихідних даних для проектування програмного забезпечення
- •5.1 Визначення вимог до пз
- •5.2 Формування і аналіз вимог
- •5.2.1 Опорні точки зору
- •5.2.2 Сценарії
- •5.2.3 Етнографічний метод
- •5.3 Специфікація вимог
- •5.4 Атестація вимог
- •5.5 Класифікація програмних продуктів за функціональною ознакою
- •5.6 Основні експлуатаційні вимоги до програмних продуктів
- •5.7 Передпроектні дослідження предметної області
- •Лекція 6. Тема: розробка технічного завдання
- •2. Підстави для розробки
- •3. Призначення
- •4. Вимоги до програми або програмного виробу
- •5. Вимоги до програмної документації
- •1. Вступ
- •2. Підстава для розробки
- •3. Призначення
- •4. Вимоги до програми або програмного виробу
- •4.1. Вимоги до функціональних характеристик
- •Лекція 7. Тема: принципові рішення початкових етапів проектування
- •Контрольні питання і завдання
- •Аналіз вимог і визначення специфікацій програмного забезпечення при структурному підході
- •Лекція 8. Тема: Специфікації програмного забезпечення при структурному підході
- •Flow-форми
- •Діаграми Насси-Шнейдермана
- •Контрольні питання та завдання:
- •Лекція 9. Тема: діаграми потоків даних
- •Словник даних
- •Вміст словника даних
- •Лекція 10. Тема: діаграми «сутність-зв’язок»
- •Лекція 11. Тема: приклади побудови діаграм та специфікації процесів
- •Лекція 12 Тема: діаграми переходів станів
- •13.1. Структурна схема майбутнього програмного забезпечення
- •13.2 Використання методу покрокової деталізації для проектування структури програмного забезпечення
- •13.3 Структурні карти Константайна
- •13.4.Структурні карти Джексона
- •13.5 Характеристики хорошої моделі реалізації
- •Зчеплення
- •Зв’язаність
- •13.6 Функціональна схема
- •Лекція 14. Тема: методології структурного аналізу і проектування
- •Контрольні питання та завдання
- •Лекція 15. Тема: синтаксис діаграм
- •Контрольні питання та завдання
- •Лекція 16. Тема: Синтаксис діаграм
- •Збір інформації
- •Контрольні питання та завдання:
- •Лекція 17. Тема: побудова sadt-діаграм
- •17.2. Побудова sadt-діаграми для процесу “Побудова таблиць/графіків функцій однієї змінної”
- •Типи зв'язків між функціями
- •Лекція 18. Тема: доповнення до діаграм і моделей
- •Критерії оцінки і вибору
- •Функціональні характеристики
- •3. Загальні функції:
Лекція 18. Тема: доповнення до діаграм і моделей
Діаграми закінченої SADT-моделі впорядковано організовують всі важливі компоненти і деталі системи. Досвідчені аналітики створюють різні доповнення. Доповнення і уточнення, які не входять в самі діаграми, збагачують інформаційний зміст моделі. Оскільки додаткова інформація формально не є частиною моделі, SADT рекомендує розміщувати такі матеріали на окремих сторінках і сполучати їх з діаграмами моделі [17].
SADT-діаграми можуть бути доповнені інформацією у вигляді текстів, рисунків і глосаріїв. Текст зазвичай є розповіддю про одну з частини діаграми. Рисунки – це картинки, що пояснюють окремі моменти. Глосарій – набір визначень об'єктів і функцій, представлених на діаграмі. Розглянемо складання глосарію на прикладі процесу "підготувати робоче місце" в експериментально-механічному цеху (рис.18.1 та рис.18.2).
Р
исунок
18.1 – Процес ”Підготувати робоче місце”
Форма деталі – загальний вигляд деталі. Розміри і допуски – величина деталі і значення допустимих відхилень від розмірів. Фізичні характеристики робочого – всі характеристики робочого, які впливають на його здатність правильно розмістити та налагодити верстат. Вимоги щодо швидкості та якості обробки – критичні вимоги до обробки на верстаті, які впливають на вибір різців і затискачів. Деталі технічних операцій – точна послідовність операцій при обробці. Властивості матеріалів – властивості оброблювального матеріалу, які впливають на способи обробки деталі. Вибраний верстат – верстат, який підходить для виконання наступного кроку завдання. Налагоджений верстат – верстат, який може використовувати оператор. Необладнаний верстат – верстат, який можна використовувати без приспосіблення. Приспосіблення до верстата – приспосіблення, необхідні для обробки деталі. Ручні інструменти – те, що оператор тримає в руках під час обробки деталі. Контейнери в наявності – контейнери для матеріалу і для браку. Розміщення верстата – місце в цеху, де стоїть верстат. Верстат, готовий до роботи – верстат, готовий до обробки деталі. |
Рисунок 18.2 – Підготовити робоче місце (глосарій).
Глосарій використовується для того, щоб зібрати разом і визначити нові поняття, які вводяться діаграмою, що є наслідком декомпозиції блока, особливо якщо це є перша декомпозиція батьківського блоку. Для функціональних SADT-діаграм такими поняттями можуть бути або нові функції, або нові об’єкти, що являються дугами, або декомпозиція зовнішніх дуг.
Наприклад, дуга “вибраний верстат” проходить тільки між блоками діаграми “Вибрати верстат” і “Налагодити верстат” і раніше в моделі експериментального механічного цеху не з'являлася, тому дуга “вибраний верстат” розглядається як нове поняття, і отже, вимагає визначення.
Оцінка і вибір CASE-засобів
Розглянемо модель процесу оцінки і вибору, яка описує найбільш загальну ситуацію оцінки і вибору, а також показує залежність між ними. Оцінка і вибір можуть виконуватися незалежно один від одного або разом, кожен з цих процесів вимагає застосування певних критеріїв.
Процес оцінки і вибору може переслідувати декілька цілей:
оцінка декількох CASE-засобів і вибір одного чи декількох з них;
оцінка одного чи декількох з CASE-засобів і збереження результатів для подальшого використання;
вибір одного чи декількох з CASE-засобів з використанням результатів попередніх оцінок.
Рисунок 18.3– Процес оцінки CASE-засобів
Як видно з рис.18.3, вхідною інформацією для процесу оцінки є:
визначення потреб користувача;
цілі і обмеження проекту;
дані про доступні CASE-засоби;
список критеріїв, що використовуються в процесі оцінки.
Результати оцінки можуть включати результати попередніх оцінок. При цьому не треба забувати, що набір критеріїв, які використовувалися для попередньої оцінки, повинні бути сумісними з поточним набором. Конкретний варіант реалізації процесу (оцінка і вибір, оцінка для майбутнього вибору або вибір, що базується на попередніх оцінках) визначається перерахованими вище цілями.
Елементи процесу включають:
цілі, припущення і обмеження, які можуть уточнюватися в ході процесу;
потреби користувачів, що відображають кількісні і якісні вимоги користувачів до CASE-засобів;
критерії, що визначають набір параметрів, відповідно до яких проводиться оцінка і ухвалення рішення про вибір;
формалізовані результати оцінок одного чи декількох засобів;
рішення, що рекомендується (зазвичай або рішення про вибір, або подальша оцінка).
Процес оцінки і/або вибору може бути початий тільки тоді, коли особа, група або організація повністю визначила для себе конкретні потреби і формалізувала їх у вигляді кількісних і якісних вимог в заданій наочній області. Термін "призначені для користувача вимоги" далі означає саме такі формалізовані вимоги.
Користувач повинен визначити конкретний порядок дій і ухвалення рішень з будь-якими необхідними ітераціями. Наприклад, процес може бути представлений у вигляді дерева рішень з його послідовним обходом і вибором підмножин кандидатів для детальнішої оцінки. Опис послідовності дій повинен визначати потік даних між ними.
Визначення списку критеріїв засноване на призначених для користувача вимогах і включає:
вибір критеріїв для використання з приведеного далі переліку;
визначення додаткових критеріїв;
визначення області використання кожного критерію (оцінка, вибір або обидва процеси);
визначення однієї або декількох метрик для кожного критерію оцінки;
призначення ваги кожному критерію при виборі.
