1.3. Основні функції зелених рослин в закритих приміщеннях

Життя людини нерозривно пов’язане з природою, а значить з життям рослин. В різних народів в залежності від їх суспільних і культурно-історичних умов існування відношення до рослин мало своє вираження, відображаючи їх побут, звичаї і традиції різних епох і формацій. Звичай прикрашати своє житло рослинами виник, мабуть, в країнах з різко вираженою зміною пір року як спроба затримати в домі шматочок живої природи на цілий рік.

З відкриттям нових земель і ростом торгових і культурних зв’язків між народами в Європі швидко росла кількість привозних екзотичних рослин. Для них будували спеціальні приміщення – теплиці, названі пізніше оранжереями (фр. оранж - апельсин).

Багаторічна практика садівництва дозволила відібрати з тепличних колекцій ті рослини, які виявилися найстійкішими до мікроклімату жилих та інших приміщень.

Побут сучасної людини різко змінився з тих часів, коли вперше почали в нас вирощувати екзотичні оранжерейні рослини. Але й зараз рідко зустрінеш дім, в якому б не культивувались хоч якісь рослини. Так для чого ж потрібні людині рослини в приміщенні? Невже тільки для прикраси?

В умовах постійного росту міст і промислових центрів, коли людина на протязі багатьох годин знаходиться в оточенні скла, залізобетону та синтетичних матеріалів, роли живих рослин різко підвищується. Рослини створюють ілюзію контактів з природою; красою форм, приємним запахом та спокійним зеленим кольором сприятливо впливають на центральну нервову систему, допомагаючи справитися з поганим настроєм або стресовим станом.

Але найважливішою є санітарна і гігієнічна функція рослин. Доказано, що рослини поглинають пил, очищають повітря приміщень від вуглекислоти, де її майже в 20 разів більше, ніж під відкритим небом, зволожують та іонізують повітря, понижують його температуру, але що особливо цінне – пригнічують і знищують багато шкідливих мікроорганізмів, завдяки виділенню особливих летучих речовин – фітонцидів.

Фітонциди – це біологічно активні речовини рослинного походження, які згубно діють на мікроорганізми (бактерії, гриби, найпростіші). В наш час проблема фітонцидів виросла в самостійне біологічний напрямок, який розробляється сумісними зусиллями ботаніків, зоологів, хіміків, мікробіологів, медиків. Вивчаються найрізноманітніші аспекти механізму впливу фітонцидів на довкілля. Так доказано, що один екземпляр ялівцю деревоподібного за добу виділяє до 30 г летучих речовин.

В природних рослинних угрупованнях іонізація повітря кількісно і якісно відрізняється від такої на територіях, не вкритих рослинністю. Це обумовлено не тільки особливостями радіоактивності повітряного середовища та мікрокліматичними умовами, але й дією летучих органічних речовин, в т.ч. фунгіцидів, що виділяються рослинами. Об’єднуючись з легкими іонами повітря, фітонциди перетворюються в електроаерозолі, яким властиві активні біологічні дії. Тому сприятливий вплив рослин на здоров’я та самопочуття людини залежить не тільки від хімічного складу фітонцидів, але й від аерозолів фітонцидів. Фітонциди підвищують бактеріоцидну енергію повітря. Механізм цього явища пов’язаний з трансформацією молекул озону в електронно збуджені молекули кисню – озоніди , здатні руйнувати структури ДНК патогенних мікроорганізмів, Бактеріоцидні властивості повітря, що містить фітонциди, обумовлюють і таку його характеристику, як свіжість. Свіже повітря покращує стан здоров’я, сприяє вилікуванню багатьох хвороб. Повітря може бути чистим, але не свіжим. Наприклад, при кондиціонуванні повітря за рахунок зменшення вмісту озону та трансформації іонів різко понижується його бактеріоцидна енергія.

Академік А.М.Гродзінський в своїх працях підкреслює необхідність глибокого вивчення ролі фітонцидів в тісному зв’язку з теорією фітодизайну.

Лекція 2.