- •5.05170101 «Виробництво харчової продукції»
- •Пояснювальна записка
- •Перелік рекомендованої літератури.
- •Зміст дисципліни.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Приклади розв’язування типових задач.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Приклади розв’язування типових задач.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Приклади розв’язання типових задач.
- •Методичні рекомендації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Приклади розв’язування типових задач.
- •Завдання для контрольної роботи.
- •Загальні вимоги до виконання та оформлення контрольної роботи
Питання для самоконтролю.
Дати означення матриці та її розміру. Які існують рівновиди матриць?
Які елементи утворюють головну та неголовну діагоналі матриці?
За якими правилами матрицю помножують на дійсне число, знаходять алгебраїчну суму матриць, добуток матриць?
Дати означення визначника, за якими правилами обчислюють визначники 2,3 та n – го порядків?
Як визначають і знаходять мінор та алгебраїчне доповнення елемента аij матриці А ?
Сформулюйте властивості визначника.
Дати означення рангу матриці та вказати методи його знаходження.
Як визначають та позначають обернену матрицю до матриці А?
При яких умовах існує обернена матриця?
Дати означення системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
Яка система лінійних алгебраїчних рівнянь називається сумісною?
Сформулюйте правило Крамера.
Наведіть алгоритм розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь матричним методом.
У яких випадках система лінійних алгебраїчних рівнянь має нескінчену кількість розв’язків?
Сформулюйте алгоритм кроку перетворення Гаусса Жордана.
Дати означення базису.
Які вектора називаються лінійно незалежними?
Приклади розв’язання типових задач.
П
1
2 3 -1 1 2 А = 4
5 6 та В
= 3 2 1 2
1 4 1 3 2
риклад
1. Знайти
добуток матриць.
1
2 3 -2 1 2 1(-2)+ 2·3 + 3·1 1 + 4 + 9
2 + 2 +6 АВ
=
4 5 6 3 2 1 = 4(-2)+ 5·3 + 6·1 4 +
10 + 18 8 + 5 + 12 = 2
1 4 1 3 2 2(-2) + 1·3 + 4·1 2 + 2 +
12 4 + 1 + 8
7
14 10 =
13 32 25 3
16 13
Розв’язування.
2
-3 0 Приклад
2. Обчислити
визначних
∆ = 1 4 3
-5
6 0
Р
озв’язування
. Згідно
з формулою
П
а11
а12
а13 а21
а22
а23
=
а11
а22
а33
+ а21
а32
а13
+ а12
а23
а32
- а13
а22
а31
– а12
а21
а33
– а11
а23
а32
а31
а32
а32 одержимо 2
-3 0 1
4 3 = 2·4·0 + 1·6·0 + (-3)·3· (-5) - (-5) · 4·0 -
1· (-3)·0 - 6·3·2 =45– 36 =9
-5
6 0
1
2 -3 А = 3
2 -4 2
-1 5
Розв’язування. Спочатку впевнимось, що матриця А має обернену А-1.
М
1
2 -3 А
= 3 2 -4 = 1·2·5 + 3·(-1)·(-3) + 2·2· (-3) -
1·(-1)· (-4) - 3·2·5 = -19 ≠0 2
-1 5
О
1
А11
А21
….. Аn1 А-1=
A12
A22
…….. An2 │А│
…………………
A1n
A2n
…... Ann
Алгебраїчними доповненнями до елементів матриці А будуть :
2
-4 3 -4
3 2
А11
= -1 5 = 6 А12
= 2 5 = - 23 А13
= 2 -2 = -7
2
-3 1 -3
1 2 А21
= -1 5 = -7 А22
= 2 5 = 11 А23
= - 2 -1 = 5
2
-3 1 -3
1 2 А31
= 2 -4 = -2 А32
=
3 -4 = -5 А33
= 3 2 = -4
Т
-1
6 -7 -2 А-1
= __
-23
11 -5 19
-7 5 -4
П
х1
– 2х2
+ 5х3
= - 2 2х1
– 3х2
+ 4х3
= -8 4х1
+ х2
- 3х3
=
-13
риклад
4. Розв’язати
за правилами систему рівнянь
Р
1 -2 5 ∆(А)
= 2 -3 4 = 9 – 32 + 10 + 60 – 12 – 4 = 31 = 0 4
1 -3
озв’язування.
Задача неоднорідна система 3 лінійних
алгебраїчних рівнянь з трьома невідомими.
Основний визначник цієї системи.
Тому, згідно з правилом Крамера, задана система має єдиний розв’язок, який знайдено за формулами
∆к
xк = ∆(А) , k = 1,2,…. - , n
С
-2
-2 5 ∆1
= -8 -3 4 = - 93 -13
1 -3
1
-2 5
∆2
= 2 -8 4 = 62 -13
-3
1
-2 -2 ∆3
= 2 -3 -8 =31
4 1 -13
початку
знайдемо допоміжні визначники:
Т епер за формулами знаходимо
∆1 -93
х 1 = = = -3
∆(А) 31
∆2 62
х 2 = = = 2
∆(А) 31
∆3 31
х 3 = = = 1
∆(А) 31
Розв’язком цієї системи буде ( -3; 2; 1)
П
2х1 + х2 – х3 – х4
= 2 4х1 + х3
– 7х4 = 3 2х2 – 3х3
– х4 = 1
Розв’язування. Задана система 3 рівняння з 4 невідомими. Виконаємо елементарні перетворення з розширеною матрицею.
З
2
1 -1 -1 2 2 1 -1 -1 2
2 1 -1 -1 2 4
0 1 -7 3 0 -2 3 -1 -1
0 -2 3 -1 -1 0
2 -3 1 1 0 2 -3 -1 1
0 0 0 0 0
відси
випливає , що основна та розширена
матриці мають рівні ранги :
r (А) = r (А) = 2. Знайдемо мінор другого порядку , який не дорівнює нулю.
2 1 Наприклад:
0 -2
=-4 =0
Мінор , який не дорівнює нулю , має порядок, рівний рангу r = r (А) = r (А), називають базисним мінором, тому обраний нами мінор = базисний. Невідомі х1 та х2, для яких елементи базисного мінору є коефіцієнтами називають базисними невідомими. Інші невідомі системи х3 та х4 – вільні. Останній вигляд розширеної матриці відповідає такій системі:
2х1
+ х2
– х3
– х4
= 2 2х1
+ х2
= 2 + х3
+ х4 -2х2
+ 3х3
– х4
=
-1 -2х2
=
-1 – 3х3
+х4
Вільні невідомі перенесли у праву частину системи. Ми одержали базисні змінні х1 та х2 як функції х3 та х4
Вільними невідомими х3 та х4 можна давати будь – які значення : х3 = С1, х4 = С2, де С1 та С2 – довільні стали. Отже, одержуємо нескінченну кількість розв’язків системи випадку:
Розділ 4: Елементи теорії ймовірності.
Література:
Барковський В.В., Барковський Н.В. Математика для економістів : Вища математика, ч.2, Н. Націцональна академія управління, 1997 – 397с, с 72 – 97.
