Тема 2.5. Розвиток сатири та гумору в літературній традиції хх ст.

План

1. Суспільно-політичні передумови виникнення сатири окресленого періоду.

2. Розвиток сатири та гумору перших пожовтневих років. Новаторство сатири О.Вишні.

3. Сатира антифашистського спрямування.

4. Вплив комуністичної ідеології на повоєнну сатиру.

Питання і завдання для самоконтролю:

1. Прокоментуйте вислів М.Рильського “Остап Вишня органічно поєднує у своїй творчості новий зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник, передусім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій й соромливо-ніжній ліриці” Рильський М. Література і народна творчість. – К.:Дніпро,1956. – 281с.

2. Проаналізуйте сатиричні вірші Володимира Самійленка “ На печі”, “Новий лад” , “Патріот Іван”.

3. Охарактеризуйте особливості навої сатири в дусі партійних настанов (на прикладі творчості Дмитра Білоуса, Олександра Ковіньки, Федора Маківчука, Степана Олійника та ін.. ).

4. У чому особливості тенденційно-пасквільних творів О.Гаврилюка, Ярослава Галана, Ю.Мельничука, С.Тудора.

5. Які болючі питання порушує М.Жулинський у статті „Національні культури і проблеми глобалізації" (Слово і чаc. - 2002. - № 12). Доповніть міркування літературознавця власним баченням цих проблем.

Теми рефератів:

1. Українська ментальність у фокусі О.Вишні- сатирика (“Чухрен”, “Чухраїнці”, “Дещо з українознавства” та ін.). Актуальність цих творів сьогодні.

2. Мисливські усмішки О.Вишні як синтез народного анекдоту і пейзажної лірики (“Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Ружжо”, ”Як засмажити коропа”, “Екіпіровка мисливця”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” та ін.)

Література до теми:

1. Білецький Ф. Українська сатира кінця XIX - початку XX ст. - Дніпропетровськ.:Видавництво Дніпропетровського державного університета,  1973 - С.72.

2. Маківчук Ф. (упорядник) Сатира і гумор. К. 1955.

3. Мінчин В. Деякі питання теорії комічного. К. 1959.

4. Нестор З. Гумор і сатира в творчості С. Васильченка. К. 1962.

5. Мінчин Б. Сатира на службі комунізму. К. 1964.

6. Гончарук М. Українська сатира періоду революції 1905—1907 років. К. 1966.

7. Історія української літератури, томи І-VIII. К. 1967-71

Запитання та завдання для самостійної роботи

1. Гумор як складова української ментальності.

2. Поглиблене поняття «почуття гумору», «плоский» гумор, іронічний склад розуму, інтелектуальний гумор.

3. Почуття гумору як одна з ознак харизми людини. Креативне мислення.

4. Сміх як явищ культурне, психологічне, суспільне, фізіологічне.

5. Класифікація видів сміху.

6. Особливості сміхової культури українців.

7. Педагогічний потенціал гумору.

8. Архаїчний обрядовий сміх як історично перша парадигма розвитку сміхової культури.

9. Значення сміху в ініціаційних ритуалах українців та давніх уявленнях про життя і смерть.

10. Зміст та значення сміхової традиції в обрядових діях українців.

11. Сміх як елемнт моральної цензури.

12. Юродство як трансформація середньовічного сміху.

13. Поняття заборонений фольклор.

14. Поняття політична сатира.

15. Характер національної самоіронії.

16. Аналіз корпусу фольклорних творів політичної сатири, різноманітність жанрових форм (анекдоти, анекдотичні оповідки-бувальщини, сатиричні епіграми-пародії різних модифікацій, сатиричні монострофи, дотепи, каламбури, шаради тощо), палітра способів творення комічного та зображувально-виражальної поетики і стилістики.