Практична частина Розрахункове завдання №1

Таблиця 1.1

Результати розрахунків завдання №1

Р, грн	Q, тис. од.	TR, тис. грн.	E	Еластичність попиту за ціною
2,5	13	32,5
1,9	24	45,6	-0,689	Нееластичний
1,5	36	54	-0,8	Нееластичний
1	45	45	-2,5	Еластичний
0,7	58	40,6	-1,91209	Еластичний
0,5	67	33,5	-2,97778	Еластичний
0,3	79	23,7	-4,38889	Еластичний

Виручку від продажу товару Х при кожному ціновому значенні шукаємо за формулою:

TR=P*Q , _(1.1)

де TR-сукупна виручка,

P-ціна товару Х,

Q-кількість товару Х.

1)TR = 2,5*13=32,5(тис.грн.),

2) TR =1,9*24=45,6 (тис.грн.),

3) TR = 1,5*36=54(тис.грн.),

4) TR = 1*45=45(тис.грн.),

5) TR = 0,7*58=40,6(тис.грн.),

6) TR = 0,5*67=33,5 (тис.грн.),

7) TR = 0.3*79=23,7 (тис.грн.).

Коефіцієнт цінової еластичності попиту для всіх зазначених інтервалів цін шукаємо за формулою:

E = (∆Q/Q):( ∆P/P), _(1.2)

де E- коефіцієнт цінової еластичності попиту,

∆Q- приріст зміни попиту товару Х,

∆P- приріст зміни ціни товару Х.

1)Е=((24-13)/24)/((1,9-2,5)/1,9)=-0,689

Оскільки │E│<1,то попит є нееластичним,

2)Е=((36-24)/36)/((1,5-1,9)/1,5)=-0,8

Оскільки │E│<1,то попит є нееластичним,

3) Е=((45-36)/45)/((1-1,5)/1)=-2,5

Оскільки │E│>1,то попит є еластичним,

4) Е=((58-45)/58)/((0.7-1)/0.7)= -1,91209

Оскільки │E│>1,то попит є еластичним,

5) Е=((67-58)/67)/((0,5-0,7)/0,5)= -2,97778

Оскільки │E│>1,то попит є еластичним,

6) Е=((79-67)/79)/((0,3-0,5)/0,3)= -4,38889

Оскільки │E│>1,то попит є еластичним,

Рис. 1.1. Графік кривої попиту на товар Х.

Рис. 1.2. Графік кривої виручки від продажу товаруХ.

Висновок:

Отже, розв’язавши дану задачу та побудувавши графік кривої попиту на товар Х а також графік кривої виручки від продажу товару Х, можна зробити висновок, що при зниженні ціни покупець придбає більшу кількість товару, тобто попит на цей товар зростатиме зі зменшенням ціни. Тобто при зниженні ціни та нееластичному попиті відбувається збільшення виручки від реалізації продукції, а при еластичному попиті ми спостерігаємо зменшення виручки.

Розрахункове завдання №2

Таблиця 2.1

Результати розрахунків завдання №2

Кількість, кг	Товар Х			Товар Y
	TU	MU		TU	MU
1	51	-	-	166	-	-
2	123	72	36	323	157	52.33
3	151	28	14	447	124	41.33
4	170	19	9.5	555	108	36
5	183	13	6.5	648	93	31
6	193	10	5	736	88	29.33
7	195	2	1	751	15	5

P_x = 2 грн., X=5,

P_y = 3 грн.Y=2.

Таблиця 2.2

Результати розрахунків завдання №2

№	Показники	Результат
1	I, грн	16
2	TUxy, ютиль	506
3	Комбінація товарів при якій корисність є максимальною	X=2, Y=4

Визначимо граничну корисність , що одержує споживач від споживання товару Х за формулою:

MU = TU_n – TU_{n-1 (2.1)}

де MU- гранична корисність,

TU- сукупна корисність.

1) —

2)MU = TU₂ – TU₁ =123-51=72 (ют.),

3)MU = TU₃ – TU₂=151-123=28(ют.),

4)MU = TU₄ – TU₃=170-151=19(ют.),

5)MU = TU₅ – TU₄=183-170=13(ют.),

6)MU = TU₆ – TU₅=193-183=10(ют.),

7)MU = TU₇ – TU₆=195-193=2 (ют.).

Визначимо граничну корисність , що одержує споживач від споживання товару Y за формулою (2.1):

1) —

2)MU = TU₂ – TU₁ =323-166=157(ют.),

3)MU = TU₃ – TU₂=447-323=124(ют.),

4)MU = TU₄ – TU₃=555-447=108(ют.),

5)MU = TU₅ – TU₄=648-555=93(ют.),

6)MU = TU₆ – TU₅=736-648=88(ют.),

7)MU = TU₇ – TU₆=751-736=15(ют.).

Визначимо кількість грошей, яку витрачає споживач на покупку необхідної кількості товарів X та Y за формулою:

I=P_XX+P_YY, _(2.2)

де I – бюджет споживача,

X,Y – споживчі товари,

P_X, P_{Y –} ціни товарів X та Y.

I = 2*5 + 3*2 =16(грн.)

Визначимо корисність, яку отримує споживач від необхідної кулькості товару X=5, Y=2:

TU_{xy =} 183 + 323 = 506(ют.)

Набір товарів : 2,4є найбільш оптимальним. При такій комбінації товарів Х та Y корисність є максимальною:

TU_xy = 123+555 = 678(ют.)

Рис. 2.1. Графік кривої граничної корисності товаруХ.

Рис. 2.2. Графік кривої граничної корисності товару Y.

Висновок:

Отже, на основі даної задачі та побудованих до неї графіків можна зробити висновок, що ми спостерігаємо закон спадної граничної корисності, тобто величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися із збільшенням кількості товару, що споживається. Це видно на графіках кривих граничної корисності товарів X та Y.