2. ”Ціле” і “частина”.

Дуже багато помилкових візуальних вражень обумовлені тим, що ті фігури які ми сприймаємо та їх частини, сприймаються не окремо але завжди по відношенню з оточенням інших фігур, деяким тлом або навколишнім оточенням

До цього розділу відносяться можливо найбільше число візуальних ілюзій, що відбуваються на практиці. Всі вони можуть бути розбиті на п'ять груп.

По-перше, порівнюючи дві фігури, одназ яких є дійсно менше, ніж інша, ми помилково сприйємо всі частини меншої фігури меншими а всі частини великої великими Це добре видно, скажімо, наприкладі, з лінійкою: лівий відрізок нам здається, більшим, ніж правий, хоча в дійсності вони рівні. Це обумовлено психологічним аспектом сприйняття. На двох іншх рисунках праві фігури більше лівих( фігури в цілому) але позначені буквами частини цих фігур дорівнюють відміченим буквами частинам лівих фігур хотя вони здаються нам значно більшими Це тому, що властивості фігури, ми помилково переносимо на її частини

По-друге, є випадки ілюзій такого же роду лише з тією різницею, що судження про зоровий образ йде у зворотному напрямку: від "цілого" до "частини" а від "частини" до "цілого". На рисунку діаметр кола, здається, більше відстані між лініями AB і СД; насправді він дорівнює цій відстані.

По-третє, у сприйнятті фігур в цілому і окремих частин (лінії, кути, деякі деталі) зорові ілюзії може виникнути в наслідок, так званого, загально-психологічного закону контрасту, тобто, оточення цих частин та їх взаємодію з іншими частинами фігури. Ось приклад: зображення на лівому рисунку коло,що прилягає ближче до гострого кута, здається більшим, ніж інше, хоча їх розміри, однакові. На іншому рисунку внутрішнє коло зліва здається більшим від кола яке знаходиться всередині більшого кола. Це сталося не через контраст яскравості або кольору, контраст, що тут є але незначний або відсутній, а через особливості сприйняття фігури та тла.