- •Лекція №1
- •Феномени візуального сприйняття
- •Константність візуального сприйняття
- •Рівні глибинно-просторового сприйняття тла і фігури
- •- Трьохрівневе сприйняття тла і фігури. Різні якості тла.
- •Увага і сприйняття
- •Вибіркова увага
- •Ілюзії візуального сприйняття
- •Ілюзії,спричинені оптичними особливостями очей
- •Стимуляція уваги
- •Настанова на бачення
- •2. ”Ціле” і “частина”.
- •3. Переоцінка вертикальних ліній.
- •4. Перебільшення гострих кутів.
- •5. Перемінний рельєф і перспектива.
- •“Фігура” і “тло”.
- •. Портретні ілюзії
- •Ілюзія рухомих об'єктів.
- •Ілюзія колірного бачення.
- •Ілюзії сприйняття розміру.
- •Іі. Візуальне переосмислення натурного зображення
- •Структуризація натурного зображення
- •Факктуризація натурного зображення
- •Стилізація натурного зображення
- •Формалізація натурного зображення
- •Інтерпретація натурного зображення
- •Асоціація від сприйнятого зображення
Ілюзії сприйняття розміру.
Навіть у давнину людей приводило в оману той факт, що місяць і сонце на обрії здаються більшими ніж коли вони є високо, в небі. Ця ілюзія отримала назву ілюзія місяця. Весь ефект заключається втому що існування землі створює враження, що на місяць горизонті далі, ніж місяць у зеніті оскільки заповнене ний простір між спостерігачем і горизонтом створює враження більшої довжини ніж вільне місце між спостерігачем і небом над головою. Отже, нам здається що місяць на горизонті виглядає більше, ніж той який знаходиться високо в небі. Ми звикли, що всі предмети поступово скорочуються до самого горизонту на сітківці по своїм лінійним розмірам: люди, потяги, хмари, літаки... "Якщо ми б побачили, аероплан, який піднімається над горизонтом за віддалениму селом, того ж розміру, як ви можете бачити його над головою, він, здавався, більше села і напевно б це було страшне видовище," пише знаменитий англійський фізик Уільям Брег в книзі « Світ світла» Так і місяць: наближаючись до горизонту мав би зменшуватись в розмірах, як літак, цього власне вимагає досвід.А так ,як « біля горизонту» значить для наших «безсвідомих умозаключень»що місяць став дальше чим коли знаходився над головою, потрібно щось робити з фактом кутової сталості кутового розміру диску.От і виходить що психологічно диск став більшим.Іначе віддаляясь він аж ніяк не міг залишатися того ж кутового розміру. І ми бачим місяць великим.
Іі. Візуальне переосмислення натурного зображення
Візуальне мислення пов’язане з сприйняттям натурних об’єктів багато в чому залежить від настанови на бачення. Воно може бути як явно усвідомленим дійством так і в межах підсвідомого.Це може проявлятися в таких формах як активне сприйняття і пасивне.За умов активного сприйняття і з використанням принципу настанови на бачення ми можемо сприйняту візуальну інформацію переосмислювати.Саме переосмилення має прикладний характер.Вибір прикладних форм переосмислення може бути різний.Ми зупинимося на переосмисленні яке буде направлене на формування творчих принципів художньої та дизайнерської творчості. Це в першу чергу розуміння структурності всього сущого.Дальше, при переліку принципів, в широкому вжитку є термін « стилізація» але на провірку він є достатньо розмитим за понятійним змістом.В цей термін входять поняття які дещо відрізняються по своїй суті.Це дещо утруднює формування конкретної візуальної думки по конкретному направленню творчої діяльності.Для цього ми принцип переосмислення представим у вигляді певної системи яка буде концептуальною основою для чотирьох її складових.Це такі:стилізація, формалізація, інтерпретація(синонім трансформація) і асоціація. Всі ці перелічені складові об’єднує відношення «форма-зміст». Відповідно до цього ми будем формувати поняття цих складових (творчих принципів).
Структуризація натурного зображення
( рисунок з натури, фото)
Структуризацією натурного зображення можна вважати така дію свідомості, при якій за допомогою настанови на бачення ,зображення являється стимулом для такого переосмислення, де візуалізується уявне бачення (внутрішній зір) Настанова на бачення.Потрібно візуально проаналізувати зображення і виявити характерні закономірності зв’язку композиційних елементів і показати їх у вигляді схеми.
