Єдиний податок

Для того щоб вести облік єдиного податку, в обліковій політиці підприємства необхідно вибрати один з варіантів схем оподаткування — «Єдиний податок та ПДВ» або «Єдиний податок». При цьому для кого ведеться облік — для юридичних або для фізичних осіб — зазначається в довіднику «Организації» в реквізиті «Юр./фіз. особа».

Дані для обліку єдиного податку містяться лише в реквізитах документів, пов'язаних з рухом грошових коштів. Платіжні документи містять дані про виручку або витрати, а також статтю єдиного податку, за якою обліковується ця сума. Для заповнення ви­користовується «Стаття декларації по єдиному податку».

Облік єдиного податку ведеться за допомогою оборотного регістру накопичення «Книга доходів та витрат з єдиного податку». Рух у цьому регістрі виконується грошовими документами, документом «Авансовий звіт» і документом «Звіт про роздрібний продаж». На підставі записів регістру формуються звіти «Книга доходів та витрат фізичних осіб (єдиний податок)», «Книга доходів та витрат юридичних осіб (єдиний податок)», регламентований звіт «Розрахунок єдиного податку».

Питання для самостійного опрацювання:

1. Організація податкового обліку

Облік доходів і витрат у податковому обліку ведеться на рахунках бухгалтерського Плану рахунків. Якщо ми відкриємо електронний План рахунків, то побачимо, що для багатьох рахунків уключено ознаку ведення податкового обліку.

Доходи і витрати в бухгалтерському та податковому обліку нараховуються в ті самі моменти і тими самими документами.

Доходи і витрати підприємства обліковуються в розрізі статей декларації з податку на прибуток і додатків до неї. Статті податкового обліку вказуються:

• для класифікації доходів – у довіднику «Статті доходів»;

• для класифікації витрат – у довідниках «Статті витрат», «Статті неопераційних витрат».

Для всіх статей доходів, витрат і неопераційних витрат має бути зазначено статтю податкової декларації.

В програмі використовують два види податкових призначень:

• «Податкове призначення доходів та витрат» ;

• «Податкове призначення ПДВ».

Податкові призначення активів та взаєморозрахунків з ПДВ використовуються:

• під час придбання активів — для визначення права на податковий кредит, коректного відображення операції придбання в Реєстрі податкових накладних та декларації. З цією метою податкове призначення вказується в документах придбання, платіжних документах і вхідних податкових документах;

• при подальшому русі активів — для контролю за їх цільовим використанням. З цією метою податкове призначення зазначається в документах руху товару і введення в експлуатацію необоротних активів.

Список усіх податкових призначень доходів і витрат, що використовуються у програмі:

• господарська діяльність — це діяльність, що оподатковується за звичайною (основною) ставкою податку, для ведення якої не потрібне придбання торгових патентів;

• види діяльності, що патентуються (діяльність, для ведення якої необхідний патент);

• звільнена діяльність — це діяльність, звільнена від оподаткування відповідно до п. 154.6 ПКУ;

• негосподарська;

• розподілювана — цей вид діяльності може бути зазначено при нарахуванні витрат, що пов'язані одночасно з декількома видами діяльності та підлягають розподілу.

Наприклад, якщо ми — платники ПДВ та продаємо ТМЦ, що і є нашою господарською діяльністю, то в реквізиті «Податкове призначення ПДВ» потрібно буде вказати значення «Опод. ПДВ», а в реквізиті «Податкове призначення доходів та витрат» — «Госп. д-сть».

Обидва ці податкові призначення пов'язані один з одним та не можуть мати вза- ємовиключний характер. Так, якщо в реквізиті « Податкове призначення ПДВ» указано значення «Опод. ПДВ», то в реквізиті «Податкове призначення доходів та витрат» не може бути зазначено негосподарську діяльність.

Податковий облік необоротних активів. У програмі ведеться пооб'єктний податковий облік усіх ОЗ та НМА. Кожен не­оборотний актив належить до однієї з груп податкового обліку, однак амортизація нараховується на кожен об'єкт, а не на групу в цілому.

Суми податкового обліку О3 та НМА формуються при введенні в експлуатацію виходячи з податкової вартості обладнання (об'єкта будівництва).

Амортизація ОЗ та НМА нараховується паралельно в бухгалтерському та податково­му обліку. При цьому використовується один і той самий метод нарахування амортизації.

Схеми оподаткування. Зазначати, за якою схемою оподаткування працює підприємство, потрібно в «Обліковій політиці підприємства». Вибір схеми здійснюють із довідника «Схеми оподаткування». Цей довідник заповнюється автоматично при первісному заповненні бази. У ньому передбачено п'ять схем: «Єдиний податок», «Єдиний податок і ПДВ», «Неплатник», «Податок на прибуток» і «Податок на прибуток і ПДВ». Кожна з них використовується для визначення, платником яких основних податків (єдиний податок, ПДВ та податок на прибуток) є організація. Список схем, що використовуються, жорстко визначено в конфігурації, тому редагувати довідник уручну користувачі не можуть.